Зима без інтернету. Чи зможе Росія покласти мережу та яку ціну заплатять українці

З 23 вересня Кремль розпочав нову "блокаду" - цього разу він намагається "вимкнути" українцям провідний інтернет та доступ до онлайн-сервісів. Чи вдасться це йому та у яку ціну це обернеться для споживачів послуг – розібрався УНІАН.

Під цю осінь та зиму Кремль зібрав всі наявні засоби терору та залякування українців. Одним з нових "фронтів" стала боротьба за стабільний інтернет та доступ до онлайн-сервісів. РФ намагається вибити дата-центри та розподільчу мережу передусім у Києві, але, напевно, в разі успіху буде "масштабувати" ці підходи на інші регіони.

Чи досягли ці атаки успіху, чи вразливою є українська мережа та як зростуть тарифи для українців на домашній інтернет – про все це розповіли УНІАН фахівці.

Мережа як "фронт"

Масштабна спланована російська атака на українську мережу інтернет та всі її складові почалася 23-24 вересня. Стартувала вона у Києві з атак на найбільші дата-центри хостингів та провайдерів – MiroHost, Cityhost, атаковано також було вузли зв'язку UTELS та "Павутина", інфраструктуру провайдера Etherlink та інших.

У перший день атаки понад 100 000 домогосподарств у Києві та області одномоментно (але лише тимчасово) втратили доступ до інтернету. 24 вересня атаки на Київ продовжилися – під ударом була інфраструктура інтернет-провайдерів "Домонет", Kievnet та Faust.

На цьому атаки не зупинились - 25 та 26 вересня були вражені дата-центри Datagroup ("Воля"), Cosmonova, головний технічний вузол оператора "Омега Телеком" та інфраструктура "Коло.ТБ". 29–30 вересня під ударом опинився дата-центр Dline та інші об’єкти. А вже 1 жовтня було знищено дата-центр "Парковий" у Києві.

Попри те, що у фокусі уваги росіян був Київ, менш масштабні атаки фіксувалися й у інших регіонах – передусім, прифронтових Дніпрі, Харкові та інших, де споживачі інтернет-послуг також скаржилися на зникнення або значне вповільнення доступу до мережі. Були також заяви про підготовку атак на дата-центри на заході країни. Паралельно РФ посилила кібератаки – зокрема 1 жовтня відбулася потужна DDoS-атака на сервіси "Нової пошти", а 5 числа – сайт АТБ.

Це не перша спроба РФ "вимкнути" інтернет українцям, але перша настільки масштабна, що об’єднала весь спектр російських ударів як фізичними засобами, так і віртуальними.

Попри те, що найбільші провайдери, до яких звернувся УНІАН, відмовились детально прокоментувати наслідки та обсяги втрат, вони були, ймовірно, значними.

Лише об’єднана компанія "Датагруп-Volia-lifecell" надала загальну відповідь по запитах, вказавши, що, попри удари, дані клієнтів захищено та зарезервовано.

"Ми подбали про резервування інфраструктури, тому навіть після пошкодження датацентру продовжуємо забезпечувати роботу сервісів. Це стало можливим завдяки резервуванню інфраструктури та заздалегідь підготовленим сценаріям роботи у разі пошкодження наших об'єктів. Через безпекові ризики ми не розкриваємо детальну інформацію про стан окремих об'єктів мережі", - кажуть там.

У компанії також зазначили, що атаки на інфраструктуру - це додаткові значні витрати для операторів, і вони працюють над тим, "щоб, попри зростання витрат на підтримку та відновлення інфраструктури, зберігати доступні умови для користувачів".

Для кінцевого споживача нещодавні удари вилились, скоріше, у тимчасові незручності, бо інтернет та доступ до онлайн-сервісів було відновлено найдовше протягом дня. А тому фахівці кажуть УНІАН, що спроба "вимкнути Київ" в росіян провалилася.

Олександр Глущенко, експерт з телекомунікацій та консультант з цифрових технологій eQualitie, вказує на те, що більшість операторів вже опрацювали роботу під час атак у прифронтових регіонах. Саму ж атаку на інтернет-інфраструктуру потрібно розглядати у загальному контексті російських ударів по цивільній інфраструктурі.

"Росіяни намагаються нищити все, до чого дотягнуться. У Росії декілька прагнень. Перше – це удар по економіці. Друге – намагання порушити доступ до мережі інтернет і до цифрових сервісів. І третє – це когнітивна війна. Тобто нагнітання паніки, різні психологічно-інформаційні вкиди. Це все спроба мотивації нас прийняти мир на умовах Путіна. Мир на умовах РФ – це, звісно, капітуляція", - каже нам телеком-експерт.

Але Кремлю не вдалося досягти своїх цілей, бо українська мережа занадто розгалуджена.

Захищені, бо розгалуджені

Олександр Глущенко зазначає, що децентралізація української мережі та всіх її окремих сегментів є головним нашим запобіжником від російських спроб "вимкнути" інтернет. Він зауважує, що якби в нас був один оператор на всю країну, "як було у двухтисячні", то їм це вдалося б. Але зараз на ринку діють близько тисячі гравців і вимкнути їх всі одночасно майже неможливо – навіть у одному окремому місті.

"Мобільні оператори, інтернет-провайдери і дата-центри – це окремих три види діяльності з окремою інфраструктурою, з окремими правилами, інвестиціями. У дата-центрів є своя різна класифікація: Tier 1, Tier 2, Tier 3. Інформацію знищити майже нереально, як і повністю обірвати зв’язок", - продовжує він. – "Так, знищення кінетичними способами обладнання – це втрати для бізнесу, люди можуть залишитися без роботи. Але компанії, які надають послуги, роблять бекапи даних і розносять інфраструктуру, частково виносять це за периметр України в європейські дата-центри, втрачаючи на цьому гроші. Відбувається одразу два паралельні негативні процеси – додаткові витрати (зокрема валюти на оренду іноземних потужностей), одночасно з втратою прибутків в Україні. Тобто атака може призвести до певної деградації окремих сервісів, допоки вони не відновляться, але повністю "вимкнути" мережу росіяни нам не зможуть".

Схожої думки Анатолій Фроленков, телеком-консультант та представник точки обміну інтернет-трафіком. Він вказує, що, з безпекових міркувань, точні дані по втратах операторів та хостерів ніхто не надасть, проте "всі до цього готувалися".

"Ніколи не кажи "ніколи", але вимкнути повністю інтернет вони не змогли. Це пов'язано з трьома параметрами. Перше – сама архітектура мережі, яку можна порівняти з потоком води: перекрили в одному місці – потекло через інші "річки", через інші магістралі. Так, там буде перевантаження, але лише тимчасово. Час на переналаштування маршрутів після ударів - від декількох годин до доби, - пояснює він. – По-друге – це новий етап війни на "телеком-фронті", але ми вже підготувалися. Бо на другий рік війни вони вже намагалися нас "вимкнути". На третій – були масштабні кібератаки. У 2024-25 роках особливо важко було впоратися з блекаутом. Але впорались. Третій параметр – навіть якщо мережа буде працювати, деякі сервіси можуть збоїти, бо їх дані втрачені у дата-центрах. Гарантувати на 100%, що всі компанії свої дані зарезервували, неможливо, але більшість вже це зробила". 

Народний депутат України та експерт з цифровізації Олександр Федієнко також ці настрої підтримує, додаючи, втім, що не всі у Києві підготувалися до подібних викликів.

"Вимкнути інтернет неможливо навіть в окремому місті. Бо у нас величезна конкуренція. В будь-якому багатоповерховому будинку там тих операторів хоч греблю гати. Є окремі монополії, але це, коли ОСББ запускає лише одного провайдера, а потім власникам квартир диктує умови", - каже він.

Водночас він вказує, що бізнесу не варто чекати на підтримку від держави.

"Як народний депутат я бачу це як елемент терору РФ проти громадян України. Але цим точно не повинна опікуватися держава з точки зору захисту, супроводу. Бо це приватний бізнес. Бізнес, з урахуванням повномасштабної війни вже п'ятий рік, повинен розуміти будь-які наслідки. Чомусь весь приватний бізнес на прифронтових територіях це розуміє, і він зробив всі відповідні дії для того, щоб мінімізувати ризики втрат. Чому це не зробив інший приватний бізнес у місті Київ, я не розумію", - додає Федієнко.

З його слів, держава має опікуватись лише державними сервісами, на що уряд і виділяє 518,3 мільйона гривень з резервного фонду. Втім, він скептичний і щодо цих витрат.

"Що стосується державних підприємств та установ, наскільки я розумію, Кабінет Міністрів України їм виділяє гроші. Тут я теж не розумію, на що вони їм виділяють, бо парламент прийняв закон про хмарні послуги, і вони давно повинні були всі переїхати в "хмару". Якщо у них на серверах знаходиться їх обладнання, то всіх цих міністрів та CDTO (посадовців, що керують цифровою трансформацією держорганів) треба позвільняти, бо інакше ми будемо постійно витрачати на це кошти", - каже нардеп.

Єдиним наслідком для галузі, про який кажуть всі опитані УНІАН фахівці, буде здорожчання послуг – як на послуги дата-центрів, так і тарифи провайдерів для домогосподарств.

Тарифні війні

Фактично єдиним наслідком, який може спровокувати РФ, стане посилення конкуренції між гравцями ринку, яка й без того була запеклою. А посилить її потреба у збільшенні тарифів на послуги, бо за дублювання обладнання завжди платить кінцевий споживач.

Олександр Глущенко зазначає, що якщо мова суто про провайдерів, то зростання тарифів дуже ймовірне. Втім, тарифи вже підвищені, адже компанії здійснили значні інвестиції у розгалуження мережі. І не лише внаслідок російських атак, а через конкурентну боротьбу.

"Інтернет-провайдерів в Україні більше тисячі. Кожен має всю власну інфраструктуру. Провайдери будували власні дата-центри, власні точки обміну трафіку, власні магістралі. За старою українською звичкою, всі хотіли мати своє, щоб нікому за це не платити, - пояснює фахівець з телекомунікацій. - Тому мережа доступу до мережі інтернет схожа на павутиння. Просто є дороги більш широкі, а є більш вузенькі".

Він зазначає, що якби Україна була схожа на країну ЄС, то "у нас було б три-чотири інтернет-провайдери", яких "з легкістю б знищили", і країна залишилась би в цифровому блекауті. Але в Україні це фізично неможливо через конкуренцію.

Експерт вказує, що у мирний час провайдери жили у "парадигмі "1+1" – тобто одна серверна, яка працює, плюс аналогічна на складі на випадок поломок. Але зараз формула – це "1+1+1" або й більше. А це все інвестиції. Наявність вже розгалуженої інфраструктури не означає, що тарифи не будуть підвищуватись і надалі.

"В тих районах, регіонах або областях, які страждають від обстрілів, звісно, що ціни будуть підніматися. Очікувати в середньому треба плюс 50-100 гривень в залежності від оператора, тарифного плану. Якщо умовний тариф коштував 360 гривень, то буде 450-500 гривень", - очікує Олександр Глущенко.

Але, попри це, поки що провайдери не поспішають піднімати тарифи, адже, зі слів експерта, на ринок тисне нерівноправна конкуренція з боку мобільних операторів, які "продають інтернет по 100 гривень". А якщо зростання й відбудеться, то поступове.

Анатолій Фроленков теж очікує на збільшення тарифів, проте динаміка залежатиме від собівартості послуги у нових умовах. Ті компанії, що вже інвестували у дублювання інфраструктури, ймовірно, не будуть значно збільшувати ціни, на відміну від решти.

"Конкуренція – це запобіжник того, що оператори прямо дуже сильно піднімуть ціни. Це може бути лише там, де не така конкуренція. Не думаю, що там ціни зростуть удвічі чи втричі. Хоча витрати, які зараз несуть оператори, колосальні. Це призведе до того, що деяка частина гравців, напевно, з дистанції зійде", - розводить руками телеком-фахівець.

При цьому він зазначає, що держава ніяк не регулює ціноутворення на ринку і вони не завжди є прозорими, але саме конкуренція це компенсує.

"Держава не регулює тарифи і, маю надію, що і не буде. Галузь в нас має такий розвиток саме тому що держава мінімально туди втручалася. Через конкуренцію та невтручання держави в нас фіксований інтернет такий якісний і дешевий", - наполягає пан Фроленков.

Примітно, що це збігається і з думками представників влади. Зокрема схожі наміри декларує й народний депутат Олександр Федієнко.

"Слава богу, що держава ніколи не регулювала інтернет в Україні, і ми маємо нормальну, якісну, класну, розгалужену інфраструктуру з купою операторів, які створюють відповідну стійкість наших інформаційних просторів, - каже нардеп. – Чи підніметься вартість послуг? Скоріше за все, так. Той самий "Київстар" починає розсилати листи, що вони будуть піднімати тарифи. На мій погляд, це логічне продовження після агресії. Суспільство повинно зрозуміти: іде повномасштабна війна. Якщо суспільство хоче мати доступ до інформації, то тарифи зростуть".

Що робити споживачу

Зростати видатки цього сезону будуть не лише у провайдерів та хостерів, але й у пересічних споживачів. Принаймні у тих, хто дуже залежить від безперервного зв’язку – працює, навчається або веде бізнес віддалено. Бо тепер мешканцям великих міст експерти рекомендують дублювати провайдерів та встановлювати Wi-Fi роутери з підтримкою автоматичного перемикання між різними мережами.

"Я рекомендую: поки нема ажіотажу, підключіть собі резервний. Бажано за технологією PON, яка працює без світла.  Я минулого року підключив оптику. Рік і 3 дні я за неї платив, але нею не користувався. І от коли почались блекаути в Києві, коли світла не було більше 22 годин, основний провайдер сів. А у мене Wi-Fi роутер автоматично перемикнувся на резервний інтернет і ніхто цього не помітив", - радить експерт за власним досвідом.

А ось щодо підключення супутникового інтернету від Starlink пан Глущенко дещо скептичний. Принаймні для багатоповерхових будинків, де краще підключити два традиційних оператори – плюс мобільний інтернет.

"Starlink – це індивідуальний абонентський пристрій. Він розрахований на те, щоб інтернетом користувалось одне домогосподарство. Тому встановлення на ОСББ Starlink – це із рубрики "фантастика". Дешевше і простіше підключитися абоненту до декількох провайдерів. Starlink корисний лише там, де немає альтернативи", - продовжує він.

Ще один важливий момент – тарифікація, яка значно вища ніж в українських провайдерів (навіть з урахуванням підвищення). 

Щодо підсумку по темі ударів РФ загалом, експерт вказує, що "вимкнути" всю українську мережу майже неможливо – "хіба що у фантастичному сценарії ядерного удару".

"Всі оператори розуміють, що їм треба робити для того, щоб стати ще більш стійкіми. Останні 5 років виклики щороку підвищуються. Це як зі світлом –  якщо у 2022-му 4 години блекаутів викликали здивування, то у 2026-му 4 години світла за день це "вже непогано". При цьому, зв'язок мобільних операторів і операторів фіксованого зв'язку весь цей час надавався абонентам. Це процеси, які ніхто не бачить, але за ними стоять колосальні інвестиції та робота", - завершує думку Олександр Галущенко.

Солідарний з колегою й Анатолій Фроленков.

"Архітектура мережі не передбачає, що її так легко вимкнути. Зрозуміло, що десь локально "покласти" вони інтернет могли би, як це, власне, вже у нас було у 2023 році, коли росіяни винесли ядро мережі і один оператор "згас" на тиждень. Але лише один оператор з тисячі. Не було б конкуренції, Україна вже була б без зв'язку. "Покласти" всю мережу росіянам не вдасться", - запевняє українців телеком-експерт.

Як бачимо, "вимкнути" весь інтернет в Україні або навіть надовго "покласти" онлайн-сервіси росіянам навряд вдасться. Проте ці удари матимуть для українців ціну – буквально, у вигляді зростання тарифів. Ще однією "побічкою" стане посилення конкуренції, що може призвести до переділу ринку та його "укрупнення". А саме децентралізація є зараз головним запобіжником української мережі від спроб окупантів паралізувати вітчизняний інтернет.

Андрій Попов

УНІАН в Google News