ШІ не вирішив завдання повністю, але значно просунув його вперед.
Штучний інтелект поки що не довів гіпотезу Рімана – одну з найвідоміших проблем в історії математики. Але експериментальна версія штучного інтелекту (ШІ) Claude від компанії Anthropic зробила те, що ще недавно здавалося б надзвичайним.
За півтори доби вона значно покращила результат, над яким математики працювали десятиліттями, пише Onet Wiadomosci. Відомо, що гіпотезу Рімана сформулював у 1859 році німецький математик Бернхард Ріман. Вона стосується так званої дзета-функції й тісно пов’язана з розподілом простих чисел. Ріман припускав, що всі так звані нетривіальні нулі дзета-функції лежать на одній особливій прямій, яка називається критичною лінією.
Це складне завдання, але воно є ключовим для зв’язку законів математики із законами фізики. Проблема в тому, що ось уже 167 років ніхто не може довести цю гіпотезу. Математики, звісно, вміють показувати, що певна частина цих нулів дійсно знаходиться там, де передбачав Ріман. Досі найкращий результат, отриманий десятиліття тому, гарантував щонайменше 41,6% усього доказу.
Claude підняв цю межу до 67,2%. Але це не означає, що ШІ пройшов "дві третини шляху" до вирішення гіпотези. Це зовсім інший вид результату, і до повного доведення ще може бути дуже далеко.
Claude протестував близько 650 ідей щодо покращення результату, які виявилися глухими кутами. Потім протягом приблизно півтори доби він координував роботу близько 60 власних субагентів. Вони виконували обчислення, писали програми, проводили тисячі тестів, перевіряли міркування один одного та переглядали наукову літературу.
Отримавши результат, ШІ також намагався знайти помилки у власних міркуваннях і відтворити доказ незалежними методами. Що важливо, Claude не створював усю необхідну математику з нуля. Він використовував і об’єднав існуючі результати математиків, розгледівши можливості, яких раніше не використовував жоден математик.
Повідомляючи про це досягнення, компанія Anthropic підкреслює, що перевагою ШІ не обов’язково має бути раптовий спалах геніальності. Нію може бути терпіння в масштабі, недоступному для людини: можливість перевірити сотні гіпотез, відкинути сотні помилкових шляхів і негайно розпочати чергову спробу.
Ще недавно здібності моделей ШІ в математиці ми вимірювали переважно тим, чи можуть вони розв’язати задачі, відповіді на які люди вже знають.
Експеримент Anthropic показує щось набагато цікавіше: галузевий інформаційний бюлетень AI Secret підкреслює, що вчені в середньому здаються після 30-ї невдалої спроби довести якусь гіпотезу. ШІ не здався навіть після сотень таких невдалих спроб.
Раніше УНІАН повідомляв, що ШІ навчився створювати життєздатні віруси, яких не існувало в природі.