Підпишіться на нас в Google
Вчені вперше використали штучний інтелект для розробки нових вірусів, які згодом виявилися здатними розмножуватися та заражати бактерії. Про це пише The New York Times.
Повідомляється, що науковці Стенфордського університету та Інституту Арка провели експеримент із моделлю штучного інтелекту Evo. На відміну від систем, які навчаються працювати з текстами, Evo тренували на генетичних послідовностях мільйонів тварин, рослин, мікроорганізмів і вірусів. Загалом модель проаналізувала близько дев’яти трильйонів нуклеотидів.
NYT пояснює, що ДНК у певному сенсі нагадує текст: вона складається з послідовності молекулярних "літер" A, C, G і T, а їхній порядок містить інструкції для створення білків та інших молекул. Дослідники хотіли перевірити, чи здатна нейромережа самостійно засвоїти правила, за якими функціонують генетичні послідовності.
Після того як Evo навчилася розпізнавати закономірності в генах, науковці вирішили перевірити, чи зможе вона створювати не окремі гени, а цілі геноми. Для першого експерименту вони обрали бактеріофаг Phi X-174 – вірус, який заражає кишкову паличку E. coli і добре вивчений науковцями протягом майже століття.
"Це здавалося очевидним наступним кроком", – розповів аспірант Стенфордського університету Семюел Кінг, один з авторів дослідження.
Після додаткового навчання на 11 генах Phi X-174 та приблизно 15 тисячах близьких до нього вірусів Evo згенерувала близько 700 тисяч потенційних геномів. Науковці відібрали найбільш перспективні варіанти, а ДНК 285 запропонованих моделлю послідовностей синтезували та ввели в бактерії.
Спочатку більшість експериментів виявилася невдалою. Проте в одній із чашок дослідники помітили характерні прозорі плями – ознаку активного розмноження вірусів. Подальші випробування показали, що загалом 16 створених Evo геномів дали життєздатні віруси. За словами авторів роботи, деякі з них розмножувалися навіть швидше, ніж природний Phi X-174.
Водночас, як зазначає видання, створені віруси не становлять загрози для людей. Evo не навчали на генетичних даних вірусів, які заражають людину, а також із навчального набору виключили споріднені віруси, здатні інфікувати тварин, рослини та гриби.
Науковці вбачають у технології потенційне практичне застосування. За словами експертів, віруси вже використовують у медицині як своєрідні носії для доставки генів до клітин під час лікування генетичних захворювань. Якщо подібні моделі продемонструють ефективність під час роботи з іншими групами вірусів, штучний інтелект може допомогти створювати нові інструменти для медицини та біотехнологій.
Водночас експеримент посилює побоювання щодо можливого використання ШІ для створення небезпечних патогенів. Експерт Центру охорони здоров’я Джонса Гопкінса Моріц Ханке вважає, що розвиток технологій випереджає створення відповідних запобіжників.
Як зазначає The New York Times, урядові правила вже починають враховувати ризики високонебезпечних біологічних досліджень, однак комп’ютерне створення геномів за допомогою ШІ поки не завжди підпадає під такі обмеження. На думку Ханке, головною проблемою залишається відсутність чітких критеріїв оцінки небезпеки абсолютно нових вірусів.
Новини штучного інтелекту
Як писав УНІАН, дослідник ШІ Пітер Деннінг у книзі "Помилка Тюрінга" стверджує, що сучасний ШІ ніколи не перевершить людину у комплексному мисленні через відсутність "неявного знання". Це знання формується з досвіду й включає здоровий глузд, практичні навички, інтуїцію, невербальне спілкування та культурний контекст.
На думку вченого, нейромережі працюють лише з базовим значенням слів, не враховуючи їхні конотації та залежність від контексту. Через це ШІ може діяти швидко й потужно, але непередбачувано та небезпечно для людини.
