Норвезька система адаптації імігрантів виявилася не готовою приймати українців, бо вони дуже відрізняються від інших груп мігрантів.
Норвегія традиційно входить до числа країн із найвищим рівнем життя у світі, а також відома високими стандартами інтеграції мігрантів. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країна прийняла десятки тисяч українських біженців, що дало норвежцям можливість ближче познайомитися з українцями.
Блогерка Анна Локія, яка живе в Норвегії, у своєму нещодавньому відео для YouTube розповіла, чим українці здивували норвежців, і які помилкові стереотипі щодо наших співвітчизників поширені в цій країні.
За словами авторки, до повномасштабного вторгнення багато норвежців мало знали про Україну і часто сприймали українців просто як частину ширшого простору Східної Європи. Водночас після прибуття великої кількості українських біженців місцеві жителі були здивовані їхнім освітнім рівнем та професійним досвідом. На думку блогерки, це суттєво відрізняло українців від тих категорій біженців, з якими норвезькі установи працювали раніше.
"І тут приїхали українці, як правило, всі освідчені, як правило, більшість з вищими освітами або з коледжами, так, і мають якусь спеціальність, мають досвід роботи. І мені здається, в норвежців такий був трошки культурний шок, тому що це були нетипові для них біженці", - розповіла блогерка.
За словами Анни, через цю обставину спеціальні курси адаптації іноземців, через які проходять новоприбулі біженці, викликали певне здивування і в самих українців. Зокрема, частина занять була присвячена базовим навичкам особистої гігієни, що для більшості українців виглядало дивно. Авторка вважає, що такі програми створювалися для зовсім іншої категорії мігрантів.
"Я пам'ятаю, нас відправили на курс, де нам розповідали, як чистити зуби. Ми тоді в шоці були насправді, тому що воно звучало досить абсурдно", - згадує жінка.
Блогерка зазначає, що частина стереотипів виникає через висловлювання самих українців. Під час занять або дискусій вони нерідко акцентують увагу на корупції, бідності чи інших проблемах в Україні. На її думку, це може створювати викривлене враження у людей, які раніше майже нічого не знали про українську державу.
"Були моменти, коли під час курсів українці, наприклад, могли пожартувати стосовно алкоголю або ще там стосовно чогось. А лектор норвежець, він не розумів цих жартів і він сприймав це як за правду", - розповіла Анна.
За спостереженнями блогерки, ставлення до українців може змінюватися після того, як вони починають працювати та професійно розвиватися. Якщо на початку до них ставляться як до людей, які потребують допомоги, то згодом вони можуть почати сприйматися як конкуренти на ринку праці. Особливо це стосується тих, хто демонструє високу мотивацію та працездатність.
Разом з тим авторка навела приклади, коли українські фахівці, попри кваліфікацію, стикалися з недовірою роботодавців.
Ще однією відмінністю блогерка назвала емоційність українців. За її словами, українці більш відкрито демонструють свої почуття та прямо висловлюють думки, тоді як норвежці часто уникають прямої критики та конфліктів. Саме ця різниця в комунікації інколи призводить до непорозумінь між представниками двох народів.
"Дуже часто в українців все на обличчі написано. Тобто норвежці прямо не говорять, вони прямо не критикують. А українці вони навпаки більш прямі, більш емоційні. І в норвежців це, можливо, трошки викликає таке нерозуміння", - пояснила авторка.
Як писав УНІАН, британці мали хибне уявлення про Україну та українців до початку війни. За словами української біженки, після прибуття в Британію місцеві щиро намагалися пояснити їй, як користуватися побутовими приладами, бо вважали, що українці такої техніки в житті не бачили.
Також ми наводили розповідь українки про особливості життя в Румунії та про речі, які стали для неї сюрпризом в цій країні.