Сергій Татусяк: «Єврорегіон «Дністер» – це гарна площадка для руху до європейських стандартів

2 лютого у Києві Вінницька область та Республіка Молдова офіційно закріпили домовленість про створення Єврорегіону «Дністер».

2 лютого у Києві Вінницька область та Республіка Молдова офіційно закріпили домовленість про створення єврорегіону «Дністер». Відповідний договір з боку Вінниччини підписали голова обласної Ради Сергій Татусяк та голова обласної державної адміністрації Микола Джига, з боку Республіки Молдова – голови шести районних рад: Дондушень, Окніца, Резіна, Сорока, Флорешть і Шолданешть.

Підписання відбулося під час офіційного візиту до Києва Прем’єр-міністра Республіки Молдова Влада Філата та офіційної делегації у складі урядовців та керівників окремих районів країни (всього 22 особи).

Що для Вінниччини означає дана угода та яку перспективу вона відкриває перед нашою областю, прокоментував голова обласної Ради Сергій Татусяк.

– Сергію Пилиповичу, цю подію Вінниччина чекала 8 років. Чому так важко давалося створення єврорегіону «Дністер»?

– Ми закінчили надзвичайно важливу справу. Ми довели до логічного завершення роботу, яка була розпочата ще у 2004 році. Вінницька область тоді проявила ініціативу, напрацювала низку статутних документів, але на заваді стали політичні питання у Молдові та Придністров’ї. І в Україні ситуація була не з найкращих.

У 2008 році робота щодо створення єврорегіону «Дністер» трохи активізувалася. Було проведено низку консультаційних нарад та семінарів за участю європейських експертів та спеціалістів з питань створення, організації та функціонування єврорегіону.

Але тільки 2 лютого 2012 року ми вийшли на фінішну пряму. У Києві, на найвищому державному рівні, за участю Прем’єр-міністрів Молдови і України, була підписана угода про створення Єврорегіону «Дністер». До його складу увійшла вся Вінницька область та 6 районів Республіки Молдова, які найактивніше співпрацюють з нами.

Скажу відверто, протягом останнього року з боку обласної державної адміністрації, обласної Ради велася важка, але наполеглива й ефективна, робота щодо прискорення підписання угоди. Ми лобіювали це питання на різних рівнях: у парламенті Молдови, у Раді Європи, піднімали його перед Президентом України.

– Допомогли?

– Було багато колізій. В тому числі в Міністерстві закордонних справ, адже справа стосувалася гострого питання статусності Придністров’я. І якби не позиція Президента Віктора Януковича, можливо, не було б угоди «Дністер». Адже дуже багато чиновників у Києві були проти, не підписували документів, шукаючи щоразу нові причини. 

Але ми знайшли формат, знайшли конструктивні, прийнятні для всіх сторін умови. В цьому я особливо завдячую колишньому начальнику управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції Володимиру Мережку, який нині очолює відділ зовнішніх зв’язків і промоції апарату обласної Ради, депутату обласної Ради Валерію Коровію, які протягом переговорного процесу «тримали в тонусі» потрібні структури Молдови й України.

– Крім зусиль влади, чи була громадська ініціатива щодо цього питання?

– Можу відповідально сказати про Міжнародне товариство «Україна-Польща-Німеччина» – воно займалося цим питанням постійно. Брали за зразок форми роботи поляків і впроваджували їх у діалозі з молдаванами.

А щодо самих людей, вінничан, то, звичайно, вони – «за». Адже із Молдовою ми межуємо, ми є сусідами. Нас багато чого об’єднує історично і культурно, а не тільки територіально й економічно.

На цьому наголосили й прем’єри обох країн, коли ми підписували угоду. Микола Азаров і Влад Філат домовилися про програму українського електропостачання через Молдову у Європу. Також обговорили спрощення митних процедур, які на українсько-молдовському кордоні щоразу обопільно вдосконалюються.

Крім того в рамках єврорегіону «Дністер» відбуватиметься розбудова міжнародних транспортних коридорів та реконструкція діючих автомобільних автомагістралей між нашими країнами. Приділятиметься увага реалізації регіональних програм (проектів) щодо скорочення рівня безробіття серед населення прикордонних районів. Також – облаштування пунктів пропуску через українсько-молдавський кордон та багато іншого.

– То все-таки в угоді для Вінниччини більше вигод, ніж зобов’язань?

– Що дає угода? В першу чергу, це реалізація міжрегіональних проектів, пов’язаних з річкою Дністер. Адже відомо, що екологія річки бажає кращого. Тому у полі зору – очищення річки, укріплення берегів, експлуатація гідроенергетичних та очисних споруд, контроль за транспортним навантаженням через річку. Проблем є багато.

Друге, це реалізація економічних та соціальних проектів, напрями яких дуже широкі, адже єврорегіон – це структурна самодостатня одиниця, яка має багато повноважень.

Але головне – єврорегіон дозволить нам напряму залучати кошти Євросоюзу. А це значний ресурс. Наприклад, тільки за програмою «Східне партнерство» на 6 країн (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова й Україна) протягом 2012-13 років Європейський Союз виділяє 1,940 мільярдів євро.

– Але ж ресурс надається у вигляді грантів під конкретний проект. Ми маємо такі проекти?

– Ми на сьогодні вже подали 15 проектів разом з молдавськими й румунськими партнерами поза єврорегіоном «Дністер». Зараз будемо готувати проекти вже в рамках підписаної угоди.

Дійсно, для того, щоб отримати кошти, наші проекти мають бути конкурентоспроможними, аби комісія надала їм перевагу з-поміж решти. А у Європейських інституціях дуже серйозна конкуренція проектів з усіх країн.

Крім підготовки проектів, протягом місяця триватиме організаційна фаза діяльності єврорегіону «Дністер». Так на 27-28 лютого ми запланували перші установчі збори членів єврорегіону. Це засідання відбудеться в рамках програми відзначення 80-ї річниці утворення Вінницької області. Члени єврорегіону мають обрати Раду і виконавчі органи, а також узгодити позиції щодо подальшої роботи.

Але я хочу наголосити на головному – створення єврорегіону «Дністер» – це все-таки формальність. Аби вдихнути в неї життя, потрібні зусилля і спільна робота органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій.
Євроінтеграційна робота має бути спрямована на досягнення європейського рівня життя. Бо Європа – це стандарти життя, благополуччя кожного громадянина, демократична влада.

В нас є гарна площадка для руху до цих стандартів. Обласна влада готова прислухатися до порад і пропозицій. Впевнений, разом ми напрацюємо багато нових гарних європейських проектів.

УНІАН в Google News