Українські військові розкритикували першу версію навчань у Польщі, після чого західні інструктори перебудували програму під реалії сучасної війни.
Українські військові допомагають країнам НАТО зробити підготовку бійців максимально наближеною до реального поля бою. Під час навчань у Польщі українські інструктори вказали західним військовим на недоліки полігону та домоглися змін у програмі.
Йдеться про операцію "Легіон" під проводом Норвегії, у межах якої західні військові навчають українських бійців на спеціально обладнаному полігоні. Він розташований приблизно за дві години від українського кордону, пише Business Insider.
Полігон облаштували так, щоб він нагадував умови, з якими українські військові стикаються на фронті: тут є мережі окопів, стрільбища, танкові позиції, бойові укріплення в міській та сільській місцевості.
За словами майора Джона, оперативного офіцера, який координує навчання, український бойовий досвід почав впливати на програму ще на етапі її створення.
Перед початком першої ротації торік західні та українські військові провели зустріч, щоб оцінити реалістичність підготовки. Вердикт української сторони був жорстким: "цього недостатньо".
Після цього інструктори переглянули програму та адаптували її до актуальних потреб українських військових. Джон пояснив:
"Нам довелося переглянути та змінити програму навчання, а потім адаптувати її до їхніх поточних операційних потреб".
Українські командири та інструктори постійно перебувають на полігоні, а з кожною новою ротацією туди прибувають військові, які можуть розповісти, що саме працює на фронті, а що потребує змін.
Особливу увагу приділили траншеям. Їх облаштовували за українськими зразками, причому частину робіт виконували самі українці або давали норвезьким військовим детальні рекомендації.
За словами командира оперативної групи "Легіон" Атле Молде, мережу окопів уже кілька разів перебудовували, хоча навчальний центр працює менше року. Причина – швидка зміна характеру бойових дій. Полігон намагаються постійно оновлювати відповідно до нових уроків російсько-української війни.
Навіть спорядження військових намагаються зробити максимально схожим на те, яке вони використовуватимуть у реальному бою – від штурмових гвинтівок до приладів нічного бачення та тепловізорів.
Важливою частиною підготовки стали безпілотники. Західні військові не навчають українців керувати ними, оскільки українські бійці вже мають значний досвід у цій сфері. Натомість самі навчання без дронів уже неможливо зробити реалістичними.
Безпілотники використовують під час планування та проведення навчальних операцій, відтворюючи умови, у яких українські військові воюють щодня.
На полігоні також застосовують наземні роботизовані системи. Україна дедалі активніше використовує їх для логістики та бойових завдань і формує власні підходи до їхнього застосування. У цій сфері, за словами Молде, саме українці навчають західних військових.
Західні солдати під час навчань також використовують танки, бронетехніку та мотоцикли, виступаючи в ролі умовного противника. Їхнє завдання – відтворювати тактику, з якою українські військові можуть зіткнутися на передовій.
Для більшої реалістичності на полігоні використовують лазерні системи, які фіксують влучання, а спеціальні вибухові заряди імітують атаки та падіння безпілотників.
Втім, інструктори визнають, що жоден полігон не здатен повністю відтворити хаос, страх і ризик справжньої війни. Їхня мета – максимально наблизити навчання до реальності.
Український досвід впливає не лише на облаштування полігону, а й на саму військову доктрину. Наприклад, курс для командирів взводів спочатку створювали на основі норвезької моделі. Однак згодом його змінили, оскільки українські підрозділи організовані та діють інакше.
У результаті західні інструктори поєднали власний військовий досвід із практиками, перевіреними українськими військовими безпосередньо на полі бою.
При цьому Норвегія також використовує отримані від України уроки для підготовки власних військових. Головна мета програми – підвищити "летальність та живучість" українських військовослужбовців і дати їм змогу ефективніше діяти як у продовженні бойових дій, так і під час можливих переговорів.
Як повідомляв УНІАН, лешеві дрони стрімко вбивають епоху танків, тому НАТО поспіхом переглядає підхід до майбутньої війни з Росією. Безпілотники та штучний інтелект дедалі частіше визначають результат бою, тоді як традиційна бронетехніка стає вразливою навіть для невеликих мобільних груп.
Колишній генеральний секретар НАТО та експрем'єр Данії Андерс Фог Расмуссен закликав європейські країни не поспішати з призначенням спеціального посланця для переговорів із Росією, а спочатку створити умови, за яких Москва буде змушена рахуватися з позицією Заходу.