Колишній командир взводу батальйону "Айдар", ветеран АТО Євген Дикий впевнений, що поведінка цивільної влади та "простих громадян" веде до російської окупації та закликає переламати хід війни поки не запізно.
"Вікно можливостей не буде вічним. Після так званих "виборів" ніщо не завадить росіянам повторити масову мобілізацію осені 2022-го, і під кінець літа до нас знову прийде півмільйона. До того часу ми могли б вже настільки змінити хід війни, що навіть вказане поповнення орду би не врятувало – але для цього у нас таке саме півмільйонне поповнення має з’явитися раніше за їхнє", - написав Дикий в LIGA.
Він зазначає, що поповнення ЗСУ мало б вже формуватися, але замість нього під керівництвом "російської агентури" формується тотальний опір мобілізації, а цивільна влада не впливає своїми діями на розв’язання питання.
"Цивільна влада демонструє інфантильність, популізм та імпотентність, несумісні із виживанням країни у великій війні", - зазначає Дикий.
Він наголошує, що захисники, ті що на фронті, зробили свій вибір - вони просто роблять свою дуже тяжку роботу – воюють. За його словами, армії нема чого додати до цього, вона і так викладається на максимумі. Вибір за українським тилом, за цивільною частиною суспільства. За його словами, схоже, що робиться хибний вибір, що стосується й головного питання – мобілізації людей, і другого за значенням – мобілізації економіки та фінансів.
"В тилу ми досі укладаємо тротуари плиточкою, фінансуємо нові клумбочки з квіточками, впорядковуємо парки (наприклад, у Краматорську – це не жарт, це стаття витрат тамтешнього бюджету – 2024), передбачаємо у бюджеті столиці 1% (прописом: один відсоток) витрат на оборону, натомість будуємо скляний місточок у парку "Наталка" та навіть щось там говоримо про метро на Троєщину", - написав Дикий.
Він каже, що "нам знадобилось розбитись об "лінію Суровікіна", щоб на десятому році війни зрозуміти важливість фортифікації. Нібито почали окопуватись, але оскільки копають цивільні будівельні компанії, роблять вони це тільки там, де поки що зовсім спокійно, а не там, де бодай інколи "прилітає". Таким чином, завчасно підготовані друга та третя лінії оборони чекають на наших захисників лише дуже далеко за реальною лінією фронту, на "нулі" ж доводиться окопуватись. Й це робиться лопатами, силами тих самих людей, які одночасно мають відбивати ворожі атаки.
"Втім, не факт що і в глибокому тилу наші "лінії Суровікіна" стануть реальністю, а не повторять долю сумнозвісної "стіни Яценюка". Адже їх будують не просто цивільні компанії за цивільні бюджети – їх будують за законами мирного часу, через тендери на "Прозорро", з усіма затримками та бюрократичними процедурами, які з цього випливають, зі зривами строків, багаторазовими перенесеннями конкурсів тощо", - підкреслює ветеран.
Водночас він зазначає, що дали свої результати надзусилля ЗСУ, попри "запаморочення від успіхів" першого року війни та практично проґавленого тилом другого року війни. Нічого непоправного ще не сталось, ворожа армія в далеко не найкращому стані, ворожі ресурси не безмежні.
Він каже, що Україна досі має шанс цього року переламати хід війни на свою користь і зробити перемогу хай і не швидкою, але неминучою. Але армія сама собою, без радикальної зміни ситуації в тилу, навряд чи спроможеться далі творити дива всупереч всьому.
"Український тил стоїть перед вибором: або радикально змінити своє ставлення до війни, ментально повернутись у перший рік війни, забезпечити армії велике поповнення людьми, а економіку мобілізувати на військові задачі. Або ж визнати, що ми готові програти війну, тобто готові до російської окупації (адже жодних проміжних варіантів та компромісів нам орда не пропонуватиме, час облишити подібні ілюзії)", - підкреслює Дикий.
Він додає, що поведінка в останні місяці цивільної влади та "простих громадян", значно більш схоже на другий варіант – програти війну.
"Однак знову ж таки – схаменутися ще не запізно. Гадаю, точка біфуркації, коли наш з вами вибір стане остаточним та незворотним, вже дуже скоро", - наголошує Дикий.
Мобілізація 2024
Нагадаємо, під час воєнного стану всі чоловіки призовного віку від 18 до 60 років мають з'явитися до ТЦК і СП для уточнення даних, а також пройти військово-лікарську комісію. Однак є ситуації, коли це не обов'язково.
