Критично важливі хімічні елементи росіяни находять в країнах Азії, що допомагають РФ обходити санкції.
Серед ракет, які Росія задіює для обстрілів України, найчастіше використовується ракети "Іскандер-М". Це російська балістична ракета малої дальності. Однак, як пише Forbes, серед компонентів ракетного палива є хімічна речовина, перхлорат амонію, яку Росія не може виробляти у великих масштабах без імпорту критично важливого прекурсора: високочистого хлорату натрію.
Згідно зі звітом Ради економічної безпеки України, перхлорат амонію може становити понад половину твердого палива "Іскандера". Його виробництво у великих масштабах вимагає високочистого хлорату натрію, з чим Росія мала труднощі після втрати значної частини своїх внутрішніх потужностей після розпаду Радянського Союзу. Москва залежить від імпорту для підтримки функціонування своїх ракетних ліній.
Як пишуть автори, прогалину заповнив "Фаргонаазот", великий хімічний завод в Узбекистані, що належить сінгапурській корпорації "Індорама". Компанія контролюється родиною Лохія, яка народилася в Індії. Голова правління "Індорама", Шрі Пракаш Лохія, громадянин Індонезії з постійним видом на проживання у Великій Британії, є зятем Лакшмі Міттал, виконавчого голови ArcelorMittal.
"У звіті зазначається, що це ставить компанію, пов'язану з родиною Міттал, у ланцюг поставок ключового матеріалу, що використовується в ракетах, які неодноразово вражали сталеливарний завод, що належить Мітталу, у Кривому Розі та призводили до вбивства його працівників", - йдеться у статті.
Видання пише, що "Фарганаазот" поставив до Росії хлорату натрію на суму 11,4 мільйона доларів у 2024 році та ще 6,9 мільйона доларів у першій половині 2025 року, остання поставка була зафіксована в червні 2025 року.
У 2024 році Китай поставив 61% імпорту хлорату натрію до Росії, тоді як Узбекистан – 39%. Разом ці дві країни поставили до Росії цієї хімічної речовини на понад 36,9 мільйона доларів протягом 2024 року та на початку 2025 року.
"Росія залежить від цієї імпортної хімічної речовини, оскільки не може виробляти високоякісний хлорат натрію самостійно. Країна намагається побудувати нові виробничі потужності, але більшість з них не запрацюють до 2025-2027 років, що створює критичну вразливість у ракетних виробничих потужностях Росії", - додали автори.
Незважаючи на те, що хлорат натрію внесено до санкцій ЄС як речовина, що підтримує промисловий потенціал Росії, найбільші постачальники з Узбекистану та Китаю, включаючи "Фарганаазот", залишаються без санкцій.
Видання навело слова директорки з аналізу, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки України Олени Юрченко про те, що критичні вразливості полягають не у формальній забороні на експорт до ЄС, яка вже існує, а у структурних лазівках.
Вона уточнила, що це по-перше, весь ланцюг постачання прекурсорів твердого ракетного палива не охоплений повною мірою. По-друге, санкції не повністю стосуються постачальників з третіх країн. По-третє, компанії, які фактично постачають ці матеріали, як експортери, так і російські імпортери, залишаються без санкцій.
Видання нагадало, що з моменту повномасштабного російського вторгнення, компанія "АрселорМіттал Кривий Ріг" сплатила Україні понад 500 мільйонів доларів податків та виділила понад 18 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу, пряму допомогу цивільному населенню, постраждалому від ракетних атак, та відновлення інфраструктури, особливо пошкодженої російськими ударами "Іскандерів".
Ця компанія є економічною основою Кривого Рогу, міста, яке дедалі частіше стає мішенню для тих самих ракет, виробництво яких залежить від хімікатів, що постачаються компанією, що знаходиться в орбіті родини Міттал.
Якби проти узбецьких та основних китайських постачальників було запроваджено санкції, Росія зіткнулася б зі складними альтернативами: менші виробники з третіх країн з менш надійними поставками, прискорене, але багаторічне вітчизняне виробництво або спроба перепроектувати ракетні двигуни.
"Залишається питання, чи закриють політики ЄС лазівки в санкціях, які дозволяють сімейним бізнес-імперіям отримувати прибуток з обох сторін війни, відбудовуючи українську інфраструктуру та одночасно постачаючи хімікати, що використовуються в ракетах, що її знищують", з пише видання.
Нагадаємо, що російські компанії продають нафту в Індію з великими знижками. Тому нафтопереробні заводи Індії купують її, попри санкції. Однак об'єми продажів все одно набагато нижчі, ніж були до введення санкцій.
Попри санкції різко виросли доходи оборонних компаній Росії. Зокрема, доходи ростуть завдяки продажу зброї на внутрішній ринок, що має компенсували втрати від падіння експорту.