Про те, що Кремль буде вимушений активізувати "внутрішній вплив" на Україну разом із продовженням тиску на фронті стало зрозуміло ще кілька місяців тому, коли почали падати темпи його осінньо-зимового наступу. "Підірвати тил", розхитати внутрішній соціально-політичний стан противника, максимально знизити рівень його стійкості та спроможності продовжувати чинити спротив, шляхом впливу на громадську думку суспільства - ось основні "цілі" цієї комбінації.
Найбільш швидкий та достатньо ефективний спосіб для цього - терор далекобійними потужними засобами ураження проти щільнозаселених районів та міст із великою кількістю жертв. Чинить це ворог з метою залякати, сформувати у свідомості якомога більшої кількості громадян України відчуття фатальності, та й банальний острах, у такому випадку, буде не зайвим.
Удар по центру міста Суми, у цьому сенсі, очевидно, свідчить про кілька речей.
Перше. Для реалізації такої стратегії, ворог "за ценой не постоит" - використання "штучних" виробів, типу ракет до ОТРК про це наочно свідчить.
Тобто, противник готовий використати у цій справі будь-які засоби ураження, які є у його розпорядженні.
Друге. Вибір цілі (об'єктів) для такого роду ударів, пов'язаний із чималою кількістю жертв серед мирного (цивільного) населення, не є випадковим чи помилковим. Це - усвідомлена та цілком прийнятна для кремля методологія "впливу на противника". Співвідношення "вартість – результат", за його розумінням, тут цілком прийнятні.
Третє. "Ефективність впливу" також досягається тим фактом, що Україна у своєму тилу не може прикрити високоефективними засобами ППО буквально все й всіх. Захищаються, в першу чергу, військові та критично важливі для функціювання держави об'єкти. Противник це знає та усвідомлює, тому й обирає для такого роду "впливу" саме мирні квартали та об'єкти - більша ймовірність завдання максимально можливої (резонансної) шкоди, а відтак це дозволяє здійснити майже миттєвий й реальний вплив на свідомість людей.
Четверте. Жодної "морально-етичної" дилеми, пов'язаної із очевидною високою ймовірністю значних жертв серед мирного цивільного населення, а ні для самого Кремля, а ні для безпосередніх виконавців цієї "методології", явно не існує... Неділя, центральна частина міста (обласного центру), "вербна неділя" (рівно за тиждень до православної Пасхи) й масований ракетний удар...
Таким чином, можемо констатувати: завдання потужних ударів саме по більш-менш значним населених пунктах нашої країни з боку ворога є одним з важливих (з його збоченої точки зору) елементів загальної стратегії примушення України до капітуляції (примусу закінчити війну на умовах Кремля).
Основна мета - сформувати у громадській думці українців "різке несприйняття будь-якого продовження війни". Острах у масовій свідомості, відчуття безпорадності та фатальності - головні "цільові пріоритети" ворога у цьому сенсі.
Костянтин Машовець, військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив", полковник ЗСУ