Організацію протидії російським безпілотникам в Україні не варто порівнювати з тою, що існує в Європі, вважають експерти.
Нічні російські атаки по цілях в Україні, а також нещодавнє вторгнення російських безпілотників в повітряний простір Польщі викликали дискусії щодо спроможності НАТО в галузі протидії дронам. Зокрема, чи можна організувати ефективну та дієву оборону від порівняно недорогих дронів, пише Hartpunkt.
Видання зазначає, що, безперечно, застосування бойових літаків, година польоту яких коштує більше, ніж весь загін безпілотників або використання дорогих ракет, що запускаються з високотехнологічних наземних систем протиповітряної оборони, не є надійним підходом.
Зазначається, що вже пропонуються "швидкі рішення" - системи на базі дронів, які обіцяють рівність витрат або навіть перевагу оборонного рішення над атакуючими системами. Однак, видання зазначає, що основна проблема багатьох з них полягає в тому, що вони часто запізнюються і, крім того, не вирішують проблему надовго, як показує приклад України.
Видання додає, що окрема спроба перехоплення за допомогою таких систем може бути недорогою, але створення всеосяжної системи захисту від дронів все одно залишається досить вартісним.
Ба більше, зазначає видання, що організацію протидії дронам в Україні не варто порівнювати з тою, що існує в Європі. Все тому, що в Україні закритий повітряний простір для цивільного транспорту, тоді як в країнах Європи - ні й, наприклад, Польща, Латвія, Німеччина мають організовувати протидію дронам у повітряному просторі, що активно використовується цивільним повітряним транспортом.
Тому, поки Європа не бере активної участі у війні, складність завдання полягає в тому, щоб відбивати окремі загрози так, щоб не завдати шкоди ні населенню, ні економіці.
Видання наголошує, що будь-яка система боротьби із далекобійними дронами складається з двох елементів. Перший - засіб знищення цілі, ефектор. Другий - засіб виявлення загрози, без якої ефектор безпорадний.
Тому, коли мова йде про новий дешевий засіб, а це може бути зенітний дрон, мініатюрна ракета, снаряд з програмованим підривом, чи звичайні кулі, то одразу за дужки виноситься комплексна вартість системи.
Якщо ж країні треба глобальна система, то її вартість пропорційно збільшується із площею території, яку треба захистити від дронів. Тобто, на більшу територію потрібно більше засобів виявлення цілей та ефекторів.
Зазначається, що дешевий ефектор має меншу дальність. Відповідно, їх буде потрібно в значно більшій кількості. Наприклад, у лазерної системи, як говорять, постріл коштує копійки, але при цьому, не уточнюється ціна самого комплексу.
Тому, як вказується в публікації, дешевої системи захисту від дронів взагалі не існує. Є певні рішення, які дозволяють знизити вартість дуже дорогої системи.
Видання на прикладі України розповідає, що для протидії російським "Шахедам" Україна розгорнула мобільні вогневі групи із кулеметним озброєнням. Однак, згодом, коли країна-агресор підняла висоту польоту своїх дронів, ефективність цих груп знизилася. Тому, Україна наразі розгортає зенітні дрони для протидії "Шахедам".
Раніше УНІАН повідомляв, що Україна вирішила перенести в Європу частину своєї оборонної промисловості, щоб убезпечитися від російських атак. Зазначається, що українська компанія Fire Point перенесла частину виробничих процесів в Данію. Там вона планує виготовляти ракетне паливо та інші компоненти для оборони України. Примітно, що це рішення стало першим етапом ініціативи "Будуємо для України", на яку Данія виділила понад $50 млн.
Також ми писали, що OSINT-аналітик Бреді Афрік повідомив, що країна-агресор, ймовірно, збудувала новий майданчик для запуску безпілотників біля кордону з Україною. Зазначається, що в Брянській області помітили нову російську базу з запуску дронів, яка розташована всього за 35 кілометрів від кордону з Україною. Аналітик зазначив, що ворог вів будівництво протягом всього літа. Ще в липні на цьому місці було порожнє поле, а тепер там обладнано інфраструктуру для запуску дронів.