Командувач ВМС України Олексій Неїжпапа: У разі повномасштабної агресії Росії, втрати для неї будуть більші, ніж в 2014-му році. Набагато більші. В рази

Контрадмірал, командувач Військово-морських сил Збройних сил України Олексій Неїжпапа в інтерв’ю розповів, як флоту допомагають "Байрактари" і чому їх можна назвати естафетною паличкою, коли флот отримає ракетні комплекси "Нептун", скільки військових баз Україна планує оснастити на Азовському та Чорному морях та які кораблі на них базуватимуться, а також чим для ВМС України важливий 2024 рік.

Нещодавно Україна отримала від США два катери - "Айленди". Розкажіть, будь ласка, як будуть використовуватися ці катери і які, можливо, нові катери або кораблі ви ще очікуєте у Військово-морських силах України найближчим часом?

Тут треба відповісти більш комплексно. Корабель – це лише бойова одиниця, складна інженерна споруда. Але у поточному році ми зробили кілька великих комплексних заходів щодо відновлення флоту. Їх, так би мовити, не можна пощупати. Тому вони невидимі.

По-перше, ми сформували потребу Військово-морських сил на найближчі 5-10 років. Причому зробили це завдяки стратегії, яка була розроблена за допомогою наших партнерів. Ця стратегія була доведена і до комітету Верховної Ради з питань оборони, і заслухана президентом. Я особисто, як командувач ВМС, мав змогу довести до президента пропозицію щодо майбутнього розвитку флоту. Тобто як він буде будуватися, який корабельний склад, який склад морської піхоти, авіації, які спроможності ми повинні опанувати, щоб захистити Україну з моря і таке інше.

Це, мабуть, перший в історії такий випадок, коли командувач особисто доповів президенту своєї країни. Решта питань завжди переходили через апарати Генерального штабу Збройних сил України та Міністерства оборони. Звичайно, зараз теж і  Генеральний штаб, і Міністерство оборони були разом з нами усю доповідь, потім РНБО прийняла рішення щодо затвердження стратегії. Але тут було особисте спілкування.

Загалом, мова про фундаментальні речі, які дадуть поштовх для розвитку Військово-морських сил на законодавчому рівні. Після цієї доповіді наказом Головнокомандувача Збройних Сил України, генералом Залужним затверджена Концепція розвитку на короткострокову перспективу, до 2026 року. Вона визначає потребу, кількісний та якісний склад флоту...

Ці речі в поточному році були фундаментально сформовані. Це той базис, від якого ми відштовхуємся. Мова йде і про наше новітнє озброєння, і військову техніку, які будуть надходити як у цьому році, так і у наступні - до 2026 року, до 2031 року, до 2036 року.

Власне з цих документів і домовленостей з нашими партнерами, з США отримані катери типу "Айленд". У цьому році три екіпажі на ці катери пройшли підготовку в Балтиморі, США. 6 грудня відбулося почесне підняття прапору на цих кораблях. Два катери повноцінно увійшли до складу Військово-морських сил.

Майбутній дивізіон патрульних катерів знаходитиметься у порту "Південний". Торік, за допомогою президента, ми отримали причальний фронт у 120 метрів. Там буде локально розміщуватися цей дивізіон, який забезпечить безпеку мореплавства у бережній морській зоні, прибережній морській зоні, охоронно-оборонних портах в Чорному морі. Також це охорона й оборонна того ж острова Зміїний, захист комунікацій і таке інше.

Ніякий флот не може функціонувати без військово-морських баз. Як сказав Альфред Мехен (американський адмірал, видатний теоретик військово-морських сил та концепції геополітики): "Перемога в морі починається з берега". Ми повинні враховувати наші сили, їхнє розміщення, забезпечення і підготовку. Тому хороше функціонування військово-морських баз — ще один напрямок Концепції, про яку я згадав.

В ній мова йде про розвиток багатьох інших напрямків, зокрема, ударних спроможностей. Ударні спроможності — це й ракетні катери, й корвети, й береговий ракетний комплекс.

Ракетний комплекс "Нептун" в наступному році отримає перший дивізіонний комплект і навесні буде повністю готовий та включений до складу ВМС України. Деяка техніка закуплена, перша так звана батарея вже готова.

Контракт щодо корветів був підписаний торік, у цьому році почалися роботи – у квітні вперше відбулася порізка металу. Зараз в Туреччині вже готово більше ніж 70% корабля. Тобто в наступному році корпус буде підготовлений до спуску на воду. До кінця 2022 року цей наш корвет прийде на добудування в Україну як готова одиниця, протягом 2023 року його обладнають відповідною технікою і він буде готовий до державних випробувань. А у 2024 році його включать до складу ВМС.

Цей потужний проект дасть змогу не лише отримати корабель, а й взяти відповідні технології, тому що добудовуватися він буде на вітчизняних підприємствах. Це саме стосується, до речі, й ракетних катерів, які будуть будуватися за допомогою нашого партнера - Великобританії (між нашими країнами у листопаді була підписана відповідна угода й зараз йдуть перемовини щодо контрактів). Частина з них (усього планується вісім ракетних катерів для ВМС) буде будуватися повністю в Україні.

Береги Чорного й Азовського морів, які ми контролюємо, мають невеликі глибини. Тож ймовірність використання мінної зброї з боку противника дуже велика. У зв'язку з цим, ми повинні контролювати підводний простір. Тому придбання у Великобританії двох перших протимінних кораблів (до речі, вони з дуже сучасної серії, що дозволить їм бути найсучаснішими у Чорному морі) сприяють набуттю протимінних спроможностей.

Ви згадали про військово-морські бази. Я так розумію, бази будуть розбудовані в Очакові та у Бердянську. Британці, наскільки мені відомо, виділили на це 1 мільярд 700 мільйонів фунтів… 

Це сума загального кредиту. Але так, дві бази - на Азовському і Чорному морях.

На Азовському морі, не дочікуючись кредиту, Міністерство оборони почало будувати адміністративні будівлі для розміщення особового складу. Це нова база, до цього у нас взагалі місця базування на Азові не було (у 2018 році РНБО прийняла рішення щодо її формування) - не було відповідних земель, не було гідротехнічних споруд… Торік ми перенесли особовий склад на Азов. Це невеличка, але перемога.

Також ми отримали майже 27 гектарів для будівництва головної військово-морської бази біля Очакова.

Для дивізійно-патрульних катерів типу «Айленд» побудують базу / фото - president.gov.ua

Якщо це не є секретом, які типи кораблів будуть базуватися в Очакові, а які типи кораблів будуть базуватися у Бердянську?

Ну, в Бердянську знаходиться єдина база на Азові. Там будуть розміщуватися усі кораблі, які знаходяться в Азовському морі і які будуть доходити до Азовського моря у наступні роки. Це буде основна база забезпечення та розташування сил ВМС. Також будуть маневрені пункти базування для виконання завдань (наприклад, Маріуполь).

Що стосується Чорного моря, то буде три основних бази: база в Одесі; база в "Південному" - як я вже казав, для дивізійно-патрульних катерів типу "Айленд"; а також головна база з основними ударними силами флоту - в Очакові.

Саме в Очакові буде головна база українського флоту й українських Військово-морських сил?

Так, там буде розвиватися відповідна інфраструктура, порядок забезпечення. Не хочу розкривати всіх елементів місця базування і причин, чому ми вибрали саме це місце. Думаю, що противник і так знає, чому ми це зробили, але все-таки не хочеться дану інформацію афішувати офіційно.

До якого часу планується завершення будівництва?

Певні обриси цих баз ми повинні бачити у 2024 році. По-перше, саме у 2024 році у нас буде суттєве збільшення кількості корабельного складу. По-друге, це цілком реально до 2024 року, маючи фінансовий ресурс та досвід наших партнерів, які не одну базу в світі збудували.

Участь британців у будівництві баз — це лише фінансування чи також інженерна участь як проєктантів, як підрядників і так далі?

Звичайно, це й інженеринг. Загалом це спільна робота вітчизняних підприємств, яких було задіяно 100%, і британських вчених. У них є колосальний досвід будівництва такого роду військово-морських баз.

"Mk VI" — катери, які будуть у нас вже в наступному році. Якою буде їхня функція?

Це катери, скажімо так, прибережної зони. За рахунок невеликого розміру вони будуть дуже корисними в Азовському морі. Дунай, лимани – теж місце роботи цих катерів.

Вони швидкі, маневрені, непомітні, багатофункціональні. Цей катер — універсальна невеличка платформа, яка може дуже швидко доставити якийсь невеличкий резерв в ту або іншу точку. Він чудово підходить для спеціальних операцій. Для прикладу - доставка морської піхоти. На ньому можуть бути встановлені невеличкі протикорабельні комплекси. Він, як паличка-виручалочка для підтримання сприятливого оперативного режиму та забезпечення дії основних справ флоту. Ці катери й платформи саме для цього будуть використовуватися.

Загалом у нас буде двадцять чотири катери?

Ні, дванадцять.

Ми вже маємо морську випробувальну платформу, на якій будуть розміщені перші зразки «Нептуна», розповів Неїжпапа / фото - УНІАН, Гіманов Олександр

Ви сказали, що вони будуть розміщені в Азовському морі. Як технічно ви плануєте доправити катери до Бердянська, враховуючи, що росіяни контролюють Керченську протоку і вони явно не в захваті від того, що військово-морські кораблі України там проходять.

Ми від Росії теж не в захваті (сміється).

Є два шляхи, і вони залишаються – через Керченську протоку і суходолом (так на Азов доставляли наші малі броньовані катери).

Тобто ви підете через протоку?

Думаю, що будемо розглядати цей варіант. Ми повинні залишати за собою право проходу наших кораблів через Керченську протоку. Подивимося.

Є перспективи, що у нас будуть морські платформи, на яких можливе розміщення ракетного озброєння, або це буде суто берегова зброя?

Ударні спроможності, про які я вже говорив, формуються на трьох платформах – береговій, морській та авіаційній. Ми вже маємо морську випробувальну платформу, на якій будуть розміщені перші зразки "Нептуна". Це потрібно для того, щоб розмістити майбутній морський варіант "Нептуна".

Тобто фізично вона є?

Фізично вона є.

Про що саме йдеться? Це секрет?

Думаю, в наступному році цей проєкт побачать.

Розкажіть ще про авіаційний компонент  у військово-морських силах, про практику використання "Байрактарів"? Адже комплекс, який є у вас на озброєнні, трішки відрізняється від того, що є у повітряних силах?

Коли ми вивчали досвід наших партнерів, Туреччини, то звернули увагу, що "Байрактари" застосовують не тільки для виконання завдань на суходолі, але й на морі. В складі Військово-морських сил Туреччини є кілька таких комплексів. Я дуже вдячний, що Міністерство оборони й Генеральний штаб дуже швидко зреагували, і в кінці минулого року був підписаний контракт на поставку декількох безпілотних комплексів "Байрактар" для ЗСУ. Для першого з них був визначений споживач – Військово-морські сили.

В липні поточного року ми отримали безпілотний комплекс "Байрактар" для ВМС. Його завдання, в першу чергу, це висліджування надводної обстановки, але він може використовуватись не лише на Чорному та Азовському морях, а й на суходолі, разом з комплексом Повітряних сил ЗСУ. Тобто ми вже маємо таке велике, далеке око, яке спостерігає за обстановкою на морі. Він може застосовуватися, в тому числі, по надводних цілях. Тобто і для запобігання якихось гібридних загроз, диверсійних груп, по катерах, які рухаються на великих швидкостях… Комплекс може знищувати все це своїми авіаційними бомбами.

Радіус роботи в нього більший, ніж у безпілотників Повітряних сил?

Звичайно. Це вже наступна генерація, модернізована версія. Радіус застосування – вдвічі більший. Ми навіть назвали його "Баклан", і зробили так, щоб він ззовні відрізнявся від "Байрактарів" Повітряних сил.

Наші льотчики пройшли повний курс підготовки в Туреччині. На даний час ескадрилья, яка сформована, готова виконувати завдання і вдень, і вночі.  

Український «Байрактар» має ще корабельний пункт керування / фото - УНІАН, Володимир Струмковський

Тобто, коли комплекс вилітає на бойове чергування, він, в принципі, може забезпечити чергування у повітрі24/7? Він вилітає озброєний чи без озброєння?

Залежить від завдання. 

Я так розумію, що ви закриваєте ним ще й південну частину зони ООС?

Так. Наприклад, якби ми його використовували лише в якості виявлення надводних цілей, якщо потрібно збільшити час перебування у повітрі, то він може йти й без озброєння. А якщо він вилітає з бомбовим навантаженням, то, звичайно, час перебування у повітрі зменшується, тому що це навантаження на сам літак. Він озброюється в залежності від завдання, яке ставиться. Це перше.

По-друге, літак в процесі роботи може бути переданий іншому льотчику. Тобто підняти його в повітря може один, а в іншому місці прийняти може інший...

… Як естафетну паличку?

Так. Адже наш "Байрактар" має ще корабельний пункт керування. Тобто його можна передати на один з кораблів ВМС. І, тим самим, збільшити дальність його польоту.

До речі, ті "Байрактари", які найближчим часом надійдуть Повітряним силам, мають такі ж характеристики, як той, що є зараз у ВМС України.

А чи отримаєте ви додаткові комплекси, наступний їх "пакет"?

Найближчим часом ми не розглядали такої можливості, але в Концепції розвитку Військово-морських сил про це йдеться. Не у наступному році, а в подальші роки ми передбачаємо збільшення кількості літаків для Військово-морських сил.

Не тільки "Байрактарів", а й інших літаків?

Інших літаків, так. Мабуть, більш потужних. 

Розкажіть про збільшення кількості інших повітряних засобів.

Дві основні задачі, які має зараз морська авіація – це забезпечення дій як над морем, так і над суходолом. Адже у нас дуже потужний, великий комплект морської піхоти.

В цьому році ми збільшили кількість Мі-8 МСБ, і до кінця року збільшимо ще трішки. А в наступному році будемо додатково отримувати ще літаки транспортної авіації. Також будемо надавати пропозиції щодо будівництва морського патрульного літака на база літаків серії АН. І це, до речі, закладено в нашій Концепції розвитку.

Саму платформу буде обирати Міністерство оборони, але вимоги до цієї платформи ми вже надали. В найближчі п’ять років очікуємо, що у нас з’явиться наш перший патрульний літак, який закриє дуже багато проблем щодо відслідковування надводної обстановки.

Крім того, будемо шукати рішення щодо заміни вертольотів палубної авіації. Це дуже важливо. Адже на сьогодні в ВМС є вертольоти серії КА (Камов), ще радянські. Усі запчастини цих вертольотів виготовляються тільки в РФ. Тож ми ведемо роботу щодо заміни цієї платформи КА на іншу. Розв’язати це питання треба, адже в перспективі ми матимемо чотири корвети і фрегати, тож потреба в палубній авіації у нас велика.

Ризик повномасштабної агресії Росії проти України існує з 2014-го року / фото - УНІАН, Гіманов Олександр

Це буде якась Західна платформа?

Є два варіанти. Мова про вітчизняну та іноземну – тобто або самим будувати, або закупити чи отримати вертольоти від наших партнерів. Думаю, доцільніше буде взяти іноземну. Адже якщо брати вертольоти для сухопутних військ, для забезпечення, то мова йде про десятки й сотні машин. А вертольоти палубної авіації – це до п’яти-шести. Тобто розробляти окремий вертоліт, палубний – це не дуже доцільно з економічної точки зору. Однак це рішення буде приймати Міністерство оборони.

Ви багато кажете про наступний рік, і я розумію, що наступного року буде такий певний рубікон в плані переозброєння, зокрема військово-морських сил. Чи не здається вам, що Путін обрав ось цей момент - початок 2022-го - як умовне розгортання своєї зимової війни, якою він шантажує світ, саме тому, що в наступному році він остаточно втратить шанси повернути Україну в поле "руського міра"?

Ризик повномасштабної агресії Росії проти України існує з 2014-го року, вже вісім років, і він не зникає. Чому Путін не пішов повною агресією у 2015-му, 2016-му роках, коли наші потужності були слабші, ніж сьогодні? Чому не зробив це у 2017-му, 2018-му, або 2019-му роках? Чому тільки зараз? Я так відповім на ваше питання: яке рішення в голову у Путіна, ми не знаємо. Але ми всі знаємо, що Росія може зробити, що завгодно. Для РФ людське життя не має ціни, там взагалі немає якихось цінностей.

Але, звичайно, коли у нас буде більше зброї, більше технічного ресурсу, професійних здобутків, реалізувати свій задум щодо України Росії буде складніше. Ціна рішення Путіна про повну агресію з кожним роком для нього збільшується. В цьому сенсі наші потужності впливають. Адже Збройні сили України 2014 року, збройні сили 2021 року та 2022 року – це різні Збройні сили.

Нарощування Збройними силами ударних спроможностей – це фактор стримування. Я не Путін, я не знаю, наскільки це його стримає. Але ми повинні бути готові.

Як ви оцінюєте ймовірні втрати росіян, якщо все ж таки вони ухвалять рішення розпочати повномасштабну агресію з використанням ракетної зброї, авіації, танків?

Втрати будуть більші, ніж в 2014-му році. Набагато більші. В рази.

Я повернуся до питання західного озброєння, яке нам зараз дуже потрібне. У пресі циркулюють чутки про те, що з США йде обговорення про отримання ракет класу "Гарпун". Це відповідає дійсності? Чи це просто вигадка журналістів?

Ракетна зброя – це така річ, яка не обговорюється в ефірах. І взагалі питання зброї - це закрита тема, причому закрита у всьому світі. Як говориться у приказці: "Не кажи гоп, поки не перестрибнеш". Спростовувати, або підтверджувати я не буду.

Дайте трохи оптимізму!

Я знаю, що ми рухаємося вперед, і нас нічого з цього шляху не зверне. Хто би чого не хотів, в Україні вже зараз є ракетна зброя. І буде ще.

Насправді, крім переозброєння й започаткованих проєктів, про які ви казали, є ще певні законодавчі успіхи. Нещодавно був прийнятий цілий пакет законодавчих актів, який спрощує вам діяльність на захист українських берегів на морі. Що це за документи, поясність їх значення?

По-перше, як я казав, це рішення Ради національної безпеки щодо розвитку військово-морських сил. Ми уже вибрали шлях, вибрали механізми досягнення своєї мети.

По-друге, з початку року постановою Кабінету міністрів була затверджена Концепція програми єдиної державної системи висвітлення надводної та підводної обстановки. Ця програма вже погоджена з усіма міністерствами і зараз на розгляді Кабінету міністрів. Думаю, що коли наше інтерв’ю вийде, програма вже буде підписана.

Тобто днями?

Так, днями. Я дуже на це сподіваюся.

Це фундаментальний, суттєвий документ. Адже перше, чого нам не вистачає на морі – це ситуаційної обізнаності, що відбувається. У нас багато структур, які займаються висвітленням надводної обстановки, як і військової, так і цивільної. Це і наші прикордонники, які підпорядковані Міністерству внутрішніх справ, це і Міністерство інфраструктури – порти, підходи до них, це рятувальні служби… Багато структур. І саме ця програма об’єднує всі зусилля й фокусує їх на військово-морських силах, як першочерговому органі, який отримує всю цю інформацію від усіх джерел.

Також в Концепції викладена інформація про склад військово-морських сил зразка 2026-го року, завдання підрозділів, укомплектованості, вид озброєння, об’єднанні завдання… Хто в яких операціях бере участь, як застосовується… Також - фінансовий план утримання і розвитку, державні оборонні замовлення, програми озброєння військовою технікою Збройних сил.

І це не просто документ. Він підписаний на рівні Головнокомандувача Збройних сил, в його реалізацію вже вкладені кошти, це вже безпосередня програма, затверджена рішенням РНБО.

Крім того, під керівництвом секретаря Ради національної безпеки пана Данілова відбувається дуже потужна робота – розробка стратегії морської безпеки держави. Це серйозний документ, в якому сформовані загрози, які є з моря і відповідні шляхи забезпечення безпеки нашої держави на морі.

Але цей документ не тільки для військово-морських сил - виду Збройних сил, які забезпечують безпосередньо відбиття агресії противника з моря. Морська безпека – це економіка, суднобудівна галузь, кораблебудівна галузь, рибальство, порти, інфраструктура. Це такий об’ємний документ, в якому багато напрямків, в тому числі Збройні сили. 

Найближчим часом розробка цієї стратегії буде закінчена. На одному з недавніх засідань РНБО проводилося обговорення фінальної частини формування цієї стратегії.

Загалом за останні два роки увага до моря з боку держави дуже потужна у всіх напрямках. І це дуже радує.

Тобто робимо підсумок: все буде добре?

Все буде Україна!

Андрій Цаплієнко

Андрій Цаплієнко

УНІАН в Google News