Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус: Якщо росіяни знову надумають наступати, ми їх гідно зустрінемо

Голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус в інтерв’ю УНІАН розповів про теоретичну ймовірність повторного вторгнення з Білорусі, відбудову регіону, готовність до опалювального сезону, вирішення нагальних проблем жителів Чернігівщини.

Чернігівщина звільнена від ворога на початку квітня, і є відносно безпечним регіоном (наскільки це можливо в умовах війни), але час від часу з’являється інформація про повторний наступ з боку білоруського кордону. Яка ситуація зараз в області?

Ситуація на кордоні в межах Чернігівської області стабільна і контрольована. Наразі. Звісно, передбачити дії такого безпринципного ворога ми не можемо, однак сьогодні я можу запевнити, що Чернігівщина точно готова протистояти наступу набагато краще, аніж в лютому. Тому, якщо знову надумають, то ми їх гідно зустрінемо.

Також хочу підкреслити, що поширення інформації про повторний наступ – один з інструментів маніпуляції і намагання посіяти паніку серед людей, що на руку росіянам. Тож не потрібно допомагати їм у цьому. Інформацію потрібно черпати лише з офіційних джерел. Іноді доводиться окремо звертатися до чернігівців, аби зупинити поширення маніпуляційної інформації, що немає жодного підґрунтя.

Чи є готовність до різних сценаріїв розвитку подій?

Так. Хоча ще раз наголошу: ворог дуже непередбачуваний. Він не дотримується правил ведення бойових дій чи будь-яких принципів, намагаючись усіляко впливати на мирних жителів. І наша область в цьому не виняток, швидше, навпаки.

Чи не щодня прикордонні громади Чернігівщини зазнають постійних обстрілів ворогом. Як живуть там місцеві жителі? Чи є відселені села?

З часу повномасштабного вторгнення в Україну на Чернігівщині була лише одна доба, коли прикордонні громади не обстрілювали з САУ чи мінометів. Попри звільнення Чернігівщини, чотири громади в регіоні продовжують належати до зони бойових дій – це Городнянська, Семенівська, Сновська і Новгород-Сіверська. Вони постійно зазнають обстрілів.

Через існуючу небезпеку ОВА пропонує місцевим жителям тимчасово виїхати. Для цього їм потрібно звернутися до районної військової адміністрації, де допоможуть і з переїздом, і з підбором тимчасового житла у межах району. У такий спосіб вже відселено 69 осіб із Семенівської громади та 160 – з Новгород-Сіверської.

На перший погляд може видатися, що це замало, але маємо пам’ятати, що Чернігівщина має велику площу і низький рівень щільності населення.

Найчастіше на пропозицію відселення пристають родини з дітьми. Найважче переконати людей похилого віку. Адже не йдеться про примусову евакуацію, а лише про переселення за бажанням людей, які хочуть почуватися більш безпечно.

Уряд схвалив рішення про безкоштовне забезпечення жителів прикордонних громад дровами. Як виконується це рішення на Чернігівщині? Чи стосується воно всіх жителів громад?

Наприкінці вересня уряд підтримав ініціативу Мінреінтеграції щодо забезпечення осель на територіях, прилеглих до зон проведення бойових дій, безкоштовною паливною деревиною. На Чернігівщині ця ініціатива стосується не всіх, а лише чотирьох громад, які входять до переліку територій бойових дій – Семенівської, Городнянської, Новгород-Сіверської та Сновської.

Також це рішення спрямоване на підтримку родин військовослужбовців; багатодітних чи неповних сімей; малозабезпечених з дітьми; осіб з інвалідністю; пенсіонерів. Деревина надається в круглому вигляді (це не рубані дрова) в обсязі 5 кубічних метрів для одного домогосподарства.

Витрати на закупівлю та доставку деревини обласним військовим адміністраціям компенсують через перерозподіл субвенції з державного бюджету. Потребу формують громади. Тож громадянам, які підпадають під визначені категорії, варто звернутися до ЦНАПу чи старостату. Звітувати про виконання цього рішення поки зарано, адже воно в процесі виконання.

Одночасно із продовженням війни починається відбудова регіону. Як відбувається відновлення пошкоджених об’єктів інфраструктури в Чернігівській області? Які пріоритети має військова адміністрація і місцева влада? Чи співпадають вони?

Всього, за попередніми оцінками, в області пошкоджено чи зруйновано понад 8 тисяч будівель; 33 мости; 952 об’єкти електропостачання та 220 – газопостачання. Звісно, наші пріоритети – це критична інфраструктура та налагодження логістики, адже без цього неможливе подальше відновлення. Це розуміють всі.

Між Черніговом і столицею відновлено автомобільне сполучення, а також забезпечено проїзд автотранспорту майже біля всіх зруйнованих мостів. До обстрілів у жовтні , нам вдалося відновити стабільне електро- та газопостачання. Ми б не впоралися без додаткових коштів від Кабміну. Було виділено для підготовки об’єкту теплопостачання у Чернігові 99 млн грн та додатково 150 млн грн для "Чернігівводоканалу".

Як відновлюють пошкоджене житло громадян?

З державного бюджету виділено 250 млн грн на відновлення регіону, частина з цих коштів – спрямована на житло.

Також виділено понад 135 млн грн на будівельні матеріали для першочергових аварійно-ремонтних робіт. Вони надходять до ОВА, потім розподіляються в громади за їхніми заявками. Зараз пріоритет надається тим домогосподарствам, які ще можна встигнути підготувати до зими. На жаль, будувати з нуля поки немає можливості. Та й часу не вистачить до холодів. Людям, які залишилися повністю без житла пропонуємо тимчасовий варіант (не більше 18 місяців) – модульні містечка.

Окремо хочу сказати, що Чернігівщина вдячна "добробатам". Ця ініціатива блискуче реалізувалася в селі Ягідне. Не втомлюся дякувати нашим волонтерам. Вони фантастичні. Долучаються до всього: від пошуку військового спорядження до розбору завалів приватних будинків.

Чи надходить в область допомога від іноземних партнерів щодо відбудови? На які об’єкти її спрямовують?

Ми активно спілкуємося і налагоджуємо контакти з іноземними партнерами. Упродовж останніх місяців область відвідали 15 дипломатичних делегацій, загалом налагоджено близько 50 контактів із міжнародними організаціями та фондами.

Підписано угоду про співробітництво з регіоном Франції Іль де Франс. З візитом побувала президентка цього регіону Валері Пекресс. Власне Франція задекларувала готовність брати участь у відновленні Чернігівщини. Ми вже отримуємо різні вантажі, зокрема конструкції для відновлення мостів. Латвія зацікавилася відновленням пошкоджених будівель УТОГ (Українського товариства глухих), а також приватного житла.

Також міжнародні організації займаються закладами освіти й охорони здоров’я.

Загалом ініціатив багато, однак здебільшого іноземні партнери чекають повного завершення бойових дій в Україні. Такі підходи також є.

На Чернігівщині тривають роботи з розмінування, діє заборона на відвідування лісів. Але маємо, на жаль, трагічні випадки. Як переконати людей дбати про свою безпеку, адже без грибів точно можна обійтися?

Якби ж я знав, як їх переконати?! Поки як аргумент – страшна статистика. З початку воєнних дій у Чернігівській області виявлено та вилучено майже 45 тисяч вибухонебезпечних предметів. І це лише в результаті експрес-розмінування, коли основна увага приділяється житловим будинкам, об’єктам інфраструктури, дорогам. Суцільного розмінування в області ще не було.

Звідусіль лунає, що зима буде складною, до чого готуватися чернігівцям? І що для цього робить ОВА? Коли стане тепліше в оселях місцевих жителів, у медичних, освітніх, соціальних закладах?

На сьогодні технічно об’єкти житлово-комунального господарства та соціальної сфери Чернігівської області до роботи в осінньо-зимовий період готові. Втім, маючи серед сусідів країну-агресорку, варто бути готовим до будь-якого варіанту розгортання подій.

В області в розрізі кожного району розроблені комплексні плани проходження осінньо-зимового періоду 2022/23 років із визначенням сценаріїв реагування у випадку кризових ситуацій. Розробляється план енергетичної безпеки регіону. Сформований запас резервного обладнання. Однак забагато такого обладнання не буває. За підтримки міжнародних партнерів, зокрема данської компанії "ROCKWOOL", зараз формуємо запас модульних наметів для обігріву.

Рішення про початок та закінчення опалювального періоду ухвалюється органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних показників, що визначені законом: коли протягом трьох днів середньодобова температура повітря становитиме +8°С та нижче.

Відключення електроенергії хвилюють жителів багатьох регіонів, до чого готуватися чернігівцям? Чи матимуть ці відключення графік?

Після лютнево-березневих подій електромережі на Чернігівщині працюють за тимчасовою схемою, але стабільна електроенергія була вже майже скрізь. Однак ворог не припиняє завдавати нищівних ударів по стратегічно важливих об’єктах, то ж гарантувати щось дуже складно.

Не можна передбачити, куди прилетить і куди доведеться перепідключатися.

Мати альтернативне джерело живлення – точно не зайве. Також варто пам’ятати про раціональне використання ресурсу. Після подій 10 жовтня – масованого ракетного удару, енергосистема України дуже пошкоджена. Підтримати її відновлення може кожен, просто зменшивши використання електрики у пікові години. До речі, чернігівців відзначив президент, оскільки жителі області змогли зменшити споживання електроенергії минулого тижня на 20%.

Чи забезпечені медзаклади альтернативними джерелами електроенергії?

Звісно, генератори є. Але додаткові чи з більшими потужностями – ніколи не будуть зайвими.

Чи є готовність до ймовірної хвилі ковіду, адже взимку до проблем, пов’язаних із війною, може додатися і ця проблема?

На середину жовтня в Чернігівській області зафіксовано близько тисячі активних випадків захворювання на ковід. Госпіталізовано понад 150 хворих, третина з них потребує кисневої підтримки. Це я до того, що війна не вбила ковід. І цілком ймовірно, що в осінньо-зимовий період він може загостритися. Заклади охорони здоров’я мають запас кисню та підготовлений ліжковий фонд. Однак жителям області теж варто готуватися і не забувати робити щеплення.

У Чернігівській області діють 76 пунктів щеплення, зокрема 5 — в обласному центрі.

Як працюють школи, дитсадки в області і чи планують якісь зміни в їхній роботі?

Більша частина загальноосвітніх навчальних закладів працюють дистанційно. Тільки 62 школи (15,4%) доступні в форматі офлайн, 244 (60,7%) – дистанційно (тут значний відсоток шкіл, які розташовані і в 40-ка кілометровій прикордонній зоні), 96 (23,9%) мають змішаний режим. З кожним тижнем кількість тих, хто поєднує офлайн і онлайн навчання, збільшується. Адже у школах впорядковують найпростіші укриття, що дає змогу хоч трохи навчатися очі в очі.

Нещодавно до мене зверталися жителі прикордоння, щоб відкрити дитсадки. Мотивація батьків зрозуміла, їм необхідно працювати, а малечу треба кудись прилаштувати. Однак, рішення Ради оборони незмінне: ми не можемо ризикувати дітьми та персоналом освітніх закладів. На жаль, щодня прикордонні громади обстрілюють.

Під час облоги міста для багатьох жителів Чернігова й області ваші особисті звернення були дуже очікуваними і мали важливе значення для підтримки. Як ставитеся до зростання своєї популярності?

Звернення були необхідними, аби люди усвідомлювали, що їх не залишили напризволяще, щоб не піддавалися маніпуляціям та черпали інформацію з офіційного джерела. Був період, коли думав вже не записувати, бо із міркувань безпеки, не міг повідомити нового і того, що хотіли б почути, а бути пустомелею не хотілося. Однак, отримав листівку від дівчинки Влади, де вона написала про те, що чекає відео, і це неймовірно мотивувало. Якщо це потрібно хоч одній людині, хоч одній дитині – це варто робити. З того часу почав добирати слова, бо до того на емоціях лексика була для аудиторії 18+.

Не можу сказати, що став популярним. Але точно став більш впізнаваним. Та це точно не моя мета. І я б з радістю поступився б цією популярністю, аби знову повернутися до мирного часу.

Як виникла цитата "З вірою в Бога і ЗСУ", з якою саме ви асоціюєтеся в багатьох чернігівців, бо вона була в кожному зверненні?

Не можу сказати точний момент. Фраза "З вірою в Бога і в Збройні сили України!" народилася в перші дні повномасштабного вторгнення. Це те, що в серці. Але вона точно відображає і день сьогоднішній.

Влітку чернігівські ЗМІ повідомляли про можливий конфлікт із мером Чернігова Владиславом Атрошенком. Яка ситуація насправді? Чи є співпраця на сьогодні, адже під час війни навіть теоретичний розкол еліт у прикордонному регіоні – це питання, в першу чергу, безпеки й забезпечення життєдіяльності обласного центру?

Знаєте, у час активних бойових дій в області всіх об’єднувала одна мета – вигнати ворога, зберегти Чернігівщину. Тоді всі працювали як єдиний організм. Як тільки в області стало спокійніше, на жаль, повернулася політика. Скажу так: з 57 громад чудова співпраця налагоджена з усіма, окрім однієї.

Абсолютно точно: у мене конфлікту ні з ким не було. Нема на це часу і бажання.

Чи висока ймовірність появи військової адміністрації в Чернігові?

Цю ймовірність визначаю не я, а президент.

Як змінила війна особисто ваше життя?

Війна змінила життя кожного українця. У моєму житті стало менше емоцій.

Чи змінився ваш стиль керівництва, порівняно із мирним часом?

Можливо, став чіткіше формулювати доручення, інколи вимогливіше. Мені здається, що про це краще запитати у моєї команди.

Як змінилася ваша комунікація з жителями регіону? Наскільки доступні до людей і чи дослухаєтеся до критики?

Я абсолютно доступний при зустрічі просто десь на вулиці, а також в соціальних мережах. Є особистий профіль, який веду і читаю сам. Є офіційна робоча сторінка, з якою мені допомагають, але всі коментарі і повідомлення там теж читаю.

Ще до повномасштабного вторгнення спробував таку опцію, як прямий ефір у Facebook. Мені дуже зайшло. Так можна швидко актуалізувати реальні проблеми громади і вирішити їх.

Щодо критики: конструктивна критика – запорука саморозвитку. Тож за таку критику лише вдячний.

Назвіть свої три успіхи і три невдачі за час перебування на посаді очільника Чернігівської області.

Каденція ще не завершилася. Це питання не на сьогодні, але…З того, що вийшло: налагодження співпраці між громадами. Рада громад – ефективна платформа взаємодії. Ще – оборона області, звісно, в співпраці зі ЗСУ.

Що не вийшло: залучити інвестиції в регіон. Зокрема, через війну. Щодо решти  - нехай оцінюють люди.

Ірина Синельник

УНІАН в Google News