Спосіб ведення бойових дій росіянами просто не сприяє досягненню проривів, зазначає Кофман.
Результати бойових дій Росії в минулому році були досить невтішними, і час не на її боці. Про перспективи війни і про те, які результати принесе поточний рік на полі бою, розповів Майкл Кофман, старший науковий співробітник програми по Росії та Євразії у Фонді Карнегі за міжнародний мир, в інтерв'ю The New York Times.
Кофман зазначає, що в останні два роки війна мала в основному "позиційний і виснажливий характер" - обидві сторони знайшли способи адаптуватися в технологіях і тактиці, але їм було важко змінити динаміку на полі бою.
Так, російські війська, незважаючи на перевагу в живій силі та матеріальних ресурсах, не змогли досягти значних успіхів або перетворити ці переваги в оперативно значущі прориви. Українські військові шукали інноваційні способи компенсувати російські переваги і в основному стримували російські війська. І хоча з кожним роком росіяни захоплювали все більше території, їхні втрати з часом збільшувалися, а боєздатність істотно не поліпшувалася, зазначає аналітик.
Хоча минулого року росіянам вдалося істотно знизити ефективність і перевагу, які надавали Україні безпілотники, але вони все ще не змогли перетворити це на якісь значні прориви на полі бою.
"Значна частина проблеми полягає в тому, що використовуваний ними спосіб ведення бойових дій, будь то штурми піхотою або проникнення через українські лінії оборони, просто не сприяє досягненню проривів. Тому, якщо українська сторона не зробить серйозних помилок, важко уявити, як російські війська зможуть просуватися набагато швидше, ніж на попередніх етапах війни", - пояснює аналітик.
Водночас для України ситуація також далека від райдужної. Велика частина проблеми полягає в тому, що Україна сильно залежить від зовнішньої матеріальної підтримки та надання можливостей і розвідувальної інформації західними країнами.
Однак головна проблема Росії полягає в тому, що їй доводиться виконувати набагато складніше завдання – проводити наступальні операції, і їй важко досягти будь-яких цілей наявними у неї військовими засобами, каже Кофман:
"Чи справді час на боці Росії? Якщо в 2026 році події будуть розвиватися аналогічно подіям 2025 року, то вже зараз можна говорити, що відповідь – ні".
Темпи мобілізації росіян знижуються, і це "не обіцяє нічого хорошого" Росії на 2026 рік, підкреслює Кофман.
"Це не означає, що російська армія втратить чисельність. Це просто змушує задуматися, чи зможуть вони підтримувати ту ж інтенсивність наступу цього року, яку ми спостерігали минулого", – зазначає він.
Друга проблема - російська економіка відчуває все більший тиск.
"Якщо подивитися на ключові показники: економічна стагнація, зростаючий дефіцит, регіональні бюджетні кризи, і, що найважливіше, дуже низькі ціни на нафту і зростаючий тиск на експортні потужності Росії, що змушує її пропонувати значні знижки. Росія може продовжувати фінансувати війну, але все частіше виникають питання про те, як будуть виглядати справи у Москви в другій половині 2026 року, і тим більше, якщо війна триватиме до 2027 року", - говорить аналітик.
Раніше спеціальний посланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф пообіцяв, що не підпише мирну угоду між Україною і Росією доти, доки українці не будуть впевнені, що Москва більше не підніматиме проти них зброю.
За даними ЗМІ, Дональд Трамп хоче завершення війни до літа. Водночас у РФ заявили, що у них немає жодних термінів закінчення війни проти України.