Тактика виживання на фронті Донецької області змінилася докорінно - від доставки крові дронами до сіток уздовж шляхів.
У Слов'янську Донецької області українські медики та інженери застосовують незвичні тактики, щоб обійти російську кампанію перехоплення постачань: від використання дронів для доставки крові до встановлення захисних сіток уздовж доріг. Ці рішення, кажуть військові, вже рятують життя й уповільнюють просування ворога, хоча загроза з боку елітного російського підрозділу "Рубікон" залишається серйозною, йдеться у репортажі редакторки The Wall Street Journal Джилліан Кей Мелхіор.
Ситуація для одного пораненого солдата була майже безнадійною — тяжкі поранення шиї й руки у відкритому полі.
"Був полудень, відкрите поле — евакуація неможлива", — згадує сержант Андрій Темногоров, командир медичного пункту в Донецькій області. Розвідувальні дрони легко виявляли бойових медиків, а атаки на рятувальників стали регулярними, тому втрати крові часто виявляються летальними.
Щоб врятувати пораненого, Темногоров і його колеги випробували доставку крові дронами. Вони навчали простих солдатів робити переливання, прогрівати пакети крові у водяній бані перед польотом, і з’ясували, що ретельно упаковані набори витримують падіння з висоти до 30 метрів.
Доставка "з холодильника до приміщення" за допомогою дрона, за словами командира, "все ще була швидшою, ніж будь-які заходи евакуації". Той березневий випадок завершився врятованим життям, і бригада "Азов" тепер використовує метод "на системному рівні", каже Темногоров.
Ці оперативні інновації відбуваються на тлі ширшої зміни російської тактики. Якщо раніше Москва намагалася прориватись штурмовими діями, тепер акцент зміщено на "повітряне перехоплення": атаки дронами по дорогах, складах і конвоях, щоб ізолювати підрозділи та перерізати логістику.
"Сучасна версія середньовічної облоги з безпілотниками, що атакують усі дороги", — каже капітан Євген Алхімов, прес‑секретар 28‑ї механізованої бригади. "Головна мета зараз — виснажити нас і повністю перекрити логістику в Донецькій області".
У центрі цієї кампанії — Центр передових безпілотних технологій "Рубікон", підрозділ, створений Росією в 2024 році. До його складу, за даними співрозмовників, входять "досвідчені пілоти, інженери та люди, які швидко перевіряють тактику та впроваджують її на передовій", каже командир Мамука Мамулашвілі з Грузинського легіону.
"Рубікон" "розміщується та розгортається на передовій, яку Кремль вважає важливою", - констатує Катерина Степаненко з Інституту вивчення війни.
Польові свідчення зі Слов'янська підтверджують ефективність ударів "Рубікона". Наземний інженер з безпілотників Андрій Фонта розповів, що коли "Рубікон" почав атакувати дороги навколо Костянтинівки, то знищив 14 українських машин за одну ніч - на жаль, з жертвами. Командиру В'ячеславу Більковському довелося залишатися в полі вісім днів замість звичайних чотирьох після того, як росіяни перерізали йому шлях; його підрозділ усе ж зміг доставити боєприпаси й паливо за допомогою наземних і повітряних БПЛА.
Українська відповідь поєднує тактичні й технологічні заходи. По всій лінії фронту споруджено 50‑кілометровий "фортечний пояс", що уповільнює просування; уздовж доріг встановлюють сітки для затримання дронів; війська уникають скупчень на відкритій місцевості й маскують техніку й склади. Системи не дають стовідсоткової гарантії — дрони іноді проходять крізь отвори — але "вони працюють більшу частину часу", каже Мелхіор, яка відвідала регіон у вересні.
Оцінки щодо "Рубікона" різняться: його масштаби стримують, але не лякають українських і західних експертів. Заступник командира роти з псевдонімом "Велес" оцінив наявність приблизно 400 пілотів та 600 інженерів і логістів у складі підрозділу. Україна очікує, що "Рубікон" може розширитися до кількох тисяч.
Командир Мамулашвілі зауважує:
"Рубікон" — це не магія. Вони не непереможні — у них є бази, логістика та люди, які помиляються".
Утім, дефіцит у Києва зброї середньої дальності залишає росіянам "відносний притулок для експлуатації", попереджає Фред Каган з Американського інституту підприємництва.
Автор статті наголошує, що проблема не лише в технологіях, а в обмежених ресурсах. Фінансові тиски змусили Україну визначати пріоритети у виробництві озброєнь, а Захід міг би допомогти більш рішучими кроками, наприклад, шляхом конфіскації російських активів, заморожених на Заході, і направлення їх на виробництво критично важливого обладнання.
"Якби у нас були такі ресурси, як у "Рубікона", ми б їх знищили", — підсумував "Велес".
Як повідомляв УНІАН, на Покровському напрямку діє елітний підрозділ РФ "Рубікон", який зараз зосередився на спробах порушити логістику Сил оборони України.
Ворог завжди здійснював спроби порушити логістику українських оборонців, однак зараз це відбувається особливо інтенсивно, кажуть у ЗСУ.