Для створення ефективної ядерної парасольки ЄС на допомогу Україні Франція має розмістити свої носії не у Німеччині, а ближче, наприклад, у Польщі. Таку думку в ефірі Radio NV висловив заступник гендиректора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби, колишній офіцер Повітряних сил Анатолій Храпчинський.
За його словами, єдині повітряні носії ядерної зброї Франції - літаки Rafale - можуть працювати на відстань у 600 кілометрів. Тому, якщо Франція розмістить їх у Німеччині, вони не матимуть для України ніякого сенсу, у кращому випадку ледь дістануться певного прикордоння України.
Він нагадав, що у Європі лише дві країни мають ядерну зброю - Британія і Франція, але й вони не володіють наземними пусковими установками. Проте, на його думку, якби Франція погодилась розмістити свої літаки-носії ядерної зброї в Польщі - це було б "ядерне стримування":
"В умовах того, що Росія розміщує ядерну зброю в Білорусі, це була б якісна протидія".
За словами Храпчинського, Франція вийшла з домовленості про небесний щит Європи, який був створений на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Це сталося через те, що основне озброєння для захисту повітряного простору, - системи Patriot, а Франція пропонує SAMP/T. На думку експерта, ця система набагато цікавіше за Patriot в деяких питаннях, але Франція наразі не може випускати комплекси SAMP/T у достатній кількості.
"Якщо ми кажемо, наприклад, про європейський ринок ВПК, то він не має такого об'єднання як у Сполучених Штатів. Він довгий час був в пасивному стані… Я б сказав, що головною задачею зараз є розвиток ВПК України, розвиток європейського ВПК, об'єднання зусиль. Наприклад, ми можемо передати деякі тактичні рішення, а Європа нам - деякі стратегічні рішення", - сказав Храпчинський.
Стратегічні рішення, за його словами, - це посилення систем ППО, які виробляють, наприклад, концерни Франції та Німеччині. Фахівець навів у приклад той факт, що нещодавно Ірландія передала Україні дві радіолокаційні системи (ймовірно, Giraffe), які важливі для виявлення повітряних цілей. Водночас Росія суттєво зменшує висоти польотів, й тому треба створювати низьковисотне радіолокаційне поле.
"Ми стикаємось з тим, що ефективна ешелонована система оборони, яку ми побудували, може бути суттєво зменшена, а нам треба її збільшувати. Так, є позитивні заяви з боку Сил безпілотних систем щодо можливості перехоплення дронами безпілотників ударних типу Shahed. Але треба зрозуміти, що насправді це потрібно масштабувати. Так само як і з Starlink - у нас є рішення, але його треба масштабувати", - сказав фахівець.
За його словами, все ж таки зараз Європа починає "протирати очі" у зв'язку з діями США, й у цьому контексті треба казати про створення європейської армії.
"І тут я думаю, що Україні на часі поділитися своїм досвідом і надати свої можливості. Якщо ми кажемо про тактичні засоби ведення бойових дій, в Україні їх зараз достатньо, бо ми активно розвили систему безпілотних авіаційних комплексів, дронів, наземних роботизованих комплексів, безпілотників... Зараз Україні активно треба починати вести діалог з Європою щодо створення сумісних Збройних сил", - підкреслив Храпчинський.
Чи може Європа захистити себе без допомоги США
Як писав УНІАН, у Європі починають розуміти, що США більше не хочуть бути головною гарантією безпеки ні для України, ні для континенту загалом. Зокрема, про це нагадав міністр оборони США Піт Гегсет, який підкреслив, що присутність американських військ в Європі буде "не вічною".
Найбільшим проявом нової потреби Європи є обговорення щодо переозброєння армії, в тому числі - про загальноєвропейський щит протиповітряної оборони, покликаний заповнити прогалини в розрізнених системах ППО і ПРО континенту.
