Підпишіться на нас в Google
Російським окупаційним військам у вересні не вдалося переломити ситуацію на фронті та завершити літню наступальну кампанію на своїх умовах. Замість переходу до більш стабільної осінньої фази окупанти зіткнулися з новими проблемами, а за низкою ключових показників їхні втрати досягли антирекордних значень, зокрема у ППО. Про це написав військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко в OBOZ.UA.
За його словами, Сили оборони України не лише стримували противника, а й проводили результативні контрдії. Зокрема, було офіційно підтверджено операцію "Вівальді" на Лиманському напрямку, що ще більше ускладнило становище росіян.
Найбільш показова ситуація склалася з російською протиповітряною обороною. У вересні окупанти втратили 86 одиниць систем ППО – це абсолютний рекорд за місяць. При цьому з травня 2026 року втрати російської протиповітряної оборони постійно зростали. Основною причиною стали системні удари Сил оборони по радіолокаційних станціях і зенітно-ракетних комплексах противника.
За наведеними в аналізі оцінками, нині російські війська щомісяця втрачають у кілька разів більше систем ППО, ніж російський військово-промисловий комплекс здатен виготовити або відновити після пошкоджень.
"У 2026 році тиск на ППО супротивника є безпрецедентним. Як результат – дедалі більші прогалини в захисті повітряного простору РФ", - акцентує Коваленко.
За його словами, у вересні ворог втратив 95 реактивних систем залпового вогню - це другий за величиною показник у цій категорії. Рекорд був встановлений місяцем раніше: у серпні росіяни втратили 99 РСЗВ. За оцінкою оглядача, високі темпи втрат реактивних систем можуть зберігатися щонайменше до зими.
Рекорд за втратами автомобільної техніки у вересні встановити не вдалося, проте показник у 13 555 одиниць став третім найвищим. Втрати спеціальної техніки у вересні склали 151 одиницю - це найбільші втрати російської армії в цій категорії з жовтня 2024 року (265 одиниць). Зростання втрат пов’язують із проблемами російської логістики - дрони середньої дальності дедалі частіше працюють у середній тиловій зоні та знищують спеціалізовану техніку росіян.
Особовий склад: понад 46 тисяч втрат
За підсумками вересня, російські війська втратили 46 230 військовослужбовців. Це найвищий місячний показник не лише у 2026 році, а й із січня 2025-го, пише Коваленко. Такий результат, за його словами, пояснюється одразу кількома факторами. Російське командування продовжувало намагатися виконати хоча б частину завдань літньої наступальної кампанії, водночас на окремих ділянках фронту окупанти вже не могли належним чином утримувати оборону, що й призвело до відступу та додаткових втрат.
Найпомітніше російські війська відходили на Лиманському та Куп’янському напрямках, зокрема на Дворічанській ділянці. Ще однією проблемною для противника зоною стала південна операційна зона на стику Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей.
При цьому загальна площа російського просування у вересні склала 161 кв. км. Це показник без урахування територій, які українські військові звільнили внаслідок контратак. Якщо врахувати і ці ділянки, чисте просування росіян скорочується до 66 кв км.
Таким чином, на кожен захоплений квадратний кілометр припадало 287 загиблих і поранених російських військових – якщо не брати до уваги звільнені території. З урахуванням успішних контратак Сил оборони цей показник зростає до 700 військових на 1 кв. км, йдеться у статті.
У минулому місяці росіяни провели 7090 бойових зіткнень. Це дещо менше, ніж у попередні місяці: у серпні було 7148 боєзіткнень, у червні – 7336, а в липні – 7935.
Однак скорочення кількості боїв не означає зменшення втрат. Навпаки, середня кількість втрат на одне бойове зіткнення у вересні зросла до 6,5 осіб. Для порівняння: наприкінці весни та на початку літа цей показник становив близько 5 на одне боєзіткнення.
Ще один показник – інтенсивність штурмових дій. У вересні росіянам знадобилося в середньому 44 бойові зіткнення для захоплення кв. 1 км території.
Як вважає Коваленко, це дозволяє говорити про надзвичайно несприятливий для Росії початок осінньої кампанії. За низкою параметрів він виявився навіть гіршим за літній наступ, який і без того вважався одним із найбільш проблемних для окупаційної армії за весь період повномасштабної війни.
Особливо показовими стали події на Лиманському напрямку, де у вересні почали активно з’являтися повідомлення про успішні дії Сил оборони України. У результаті диспозиція російських військ погіршилася ще більше.
Танки та бронетехніка
У вересні російська армія втратила 68 танків - це один із найнижчих місячних показників за весь період повномасштабного вторгнення. Причина, вважає аналітик, пов’язана насамперед із дедалі меншою присутністю танків безпосередньо на лінії бойового зіткнення. У сучасних умовах війни їхня ефективність та функціональність як бойової одиниці суттєво знизилися, через що російське командування дедалі рідше використовує їх безпосередньо на передньому краї.
Втрати бойових броньованих машин у вересні становили 207 одиниць, що є середнім показником. Причини аналогічна - зміна тактики застосування важкої техніки та її дедалі більша вразливість на сучасному полі бою.
Артилерія: запаси виснажуються
РФ втратила на полі бою 1601 одиницю ствольної артилерії. Тенденція до зменшення таких втрат спостерігається з червня 2026 року, що пов’язано, зокрема, зі скороченням кількості артилерійських систем, які Росія ще може відновити та повернути до використання після пошкоджень. За даними Коваленка, загальні втрати російської ствольної артилерії вже перевищили 50,5 тисячі одиниць. Це дедалі сильніше впливає як на можливості кількісно компенсувати знищені системи, так і на темпи повернення пошкодженої техніки після ремонту.
На цьому тлі показник може стати своєрідним рубіконом, після якого проблема виснаження ствольної артилерії для російської армії лише посилюватиметься. Подальше падіння втрат у цій категорії можливе, якщо Росія не зможе отримати значні партії артилерійських систем від інших держав.
Що показав вересень
Вересень 2026 року став для росіян одним із найбільш проблемних місяців від початку повномасштабного вторгнення і, за наведеною оцінкою, найгіршим із 2022 року, зазначає аналітик.
Поєднання рекордних або близьких до рекордних втрат особового складу й окремих видів техніки з мінімальними територіальними здобутками створює вкрай несприятливу для Росії картину.
Подібної диспропорції окупаційні війська не демонстрували з вересня-жовтня 2022 року. Тоді вони також зазнавали масштабних втрат, однак характер ситуації був іншим: тисячі одиниць техніки та значна кількість особового складу втрачалися на тлі звільнення десятків тисяч квадратних кілометрів української території.
Тепер ситуація інакша: російська армія втрачає десятки тисяч військових і значну кількість техніки, але при цьому її територіальні здобутки обчислюються лише сотнями квадратних кілометрів, частину з яких згодом відбивають Сили оборони України.
Загальна диспозиція російських військ на полі бою, таким чином, продовжує погіршуватися. Причому дедалі очевиднішими стають проблеми не лише з продовженням наступу, а й зі здатністю утримувати оборону на окремих напрямках, йдеться у статті. Водночас є фактор, який може змінити ситуацію, – рішення російського керівництва про загальну мобілізацію.
ППО Росії - що відомо
Нагадаємо, ще у квітні фахівець із систем РЕБ та звʼязку Сергій (Флеш) Бескреснов казав, що Росія застосовує нові підходи до протиповітряної оборони, які застосовуються на тлі атак українських дронів.
За його словами, у боротьбі з українськими дипстрайками Росія робить ставку на зенітну та ракетну ППО - "Панцирів" на всю країну не вистачає, тому почали з’являтися гібридні системи.
