За словами дипломата, політичні та економічні контакти між Україною та Іраном фактично обнулені.
У разі затягування конфлікту навколо Ірану Україна може зіткнутися з дефіцитом ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони. Про це колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив в ефірі "Українського Радіо".
За словами дипломата, якщо порівнювати озброєння, яке нині застосовується у конфлікті навколо Ірану, з потребами України, то головна потенційна проблема - саме ракети-перехоплювачі. Інші види озброєння, що використовуються сторонами, не повністю збігаються з тим, що критично необхідно Києву від США.
Він звернув увагу, що Ізраїль більше не використовує системи Patriot, натомість їх застосовують окремі арабські країни, і не завжди з ідеальним результатом. Водночас український досвід експлуатації цих систем, за його словами, є вагомим і має значення.
Клімкін наголосив: якщо бойові дії триватимуть ще кілька днів, запасів ракет у регіоні вистачить.
"Чи буде у нас виклик з постачанням перехоплювачів? Так, буде, якщо цей конфлікт продовжиться. Якщо він триватиме ще один, два, три дні, то насправді запас на Близькому Сході є. Якщо це триватиме більше, це реальний виклик", - наголосив він.
Коментуючи питання збереження мінімального рівня дипломатичних відносин з Іраном попри його військову співпрацю з Росією, Клімкін зазначив, що повноцінних відносин фактично не існує. За його оцінкою, нинішня присутність зведена до консульських функцій - для захисту українських громадян.
Політичні та економічні контакти, за його словами, фактично обнулені, і жодного символічного значення ця формальна присутність не має.
Окремо ексміністр зупинився на темі збиття літака авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" у Тегерані в січні 2021 року. Він підкреслив, що країна, яка постачає озброєння російському режиму, зокрема дрони Shahed і намагалася домовлятися про інші види зброї, навряд чи продемонструє щире каяття.
"Стосовно того, що Іран ніяк не хоче покаятися за збиття пасажирського авіалайнера "Міжнародних авіаліній України" у січні 2021-го в аеропорту Тегерана, то тут я навіть нічого не хочу казати, оскільки країна, яка постачає російському режиму озброєння, і там були не тільки "Шахеди", а були спроби домовитися і про інше озброєння, яким чином вона може покаятися?" - зазначив Клімкін.
Україна, за його словами, вела переговори та пропонувала різні варіанти врегулювання, однак за відсутності добросовісної позиції з боку Ірану єдиний шлях - міжнародні та національні суди. У цьому Київ підтримують інші держави, громадяни яких загинули в катастрофі.
Клімкін також заявив, що не вірить у версію про звичайну помилку іранської ППО. На його думку, пояснення про технічну помилку є недостатнім для повного розуміння причин трагедії.
Він наголосив, що іранська система залишається непрозорою, і лише можливі внутрішні зміни в Ірані можуть пролити більше світла на реальні обставини катастрофи.
Нагадаємо, є думка, що Іран в атаках "Шахедами" використовує ту ж тактику, що й РФ проти України - Тегеран атакує ключову інфраструктуру, намагаючись психологічно виснажити населення противника та одночасно завдає економічних збитків.
Водночас, на думку експерта Анатолія Храпчинського, попри наявність технологічних рішень, Захід програє у математиці війни. За його словами, на тлі нещодавніх обстрілів з боку Ірану ударними безпілотниками типу "Шахед" видно, що низка європейських та навіть арабських країн, які захищені високотехнологічними засобами протидії, неспроможні вигравати "математику війни", коли закидаються дешевими, малопомітними, малорозмірними цілями.