Важлива відмінність цієї версії - наявність на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини.
Дрон-камікадзе "Гєрань-2", який використовується РФ проти України, зараз має нову модифікацію – він одночасно несе на борту ПЗРК та бойову частину.
Як повідомляє пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України, на порталі War&Sanctions оприлюднено інтерактивну схему, складові елементи та електронну компонентну базу безпілотного літального апарата "Гєрань-2" серії "Э", оснащеного переносним зенітно-ракетним комплексом.
"У відповідь на ефективну роботу Повітряних сил України та армійської авіації зі знищення ворожих БпЛА, противник продовжує адаптувати свої безпілотні платформи для ураження повітряних цілей", - заявляють у ГУР.
Якщо раніше було відомо про застосування "Гєрані-2" з радянською ракетою класу "повітря-повітря" Р-60, то сьогодні розкрито деталі нової конфігурації безпілотника – тепер з ПЗРК "Верба" на борту.
За даними українських розвідників, застосування цієї модифікації передбачає ручне керування безпілотником оператором у реальному часі. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена в носовому обтічнику, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 (КНР).
У разі виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи. Перший з них запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон охолодження головки самонаведення (ГСН) ПЗРК, другий – після охолодження до необхідної температури ГСН відкриває спеціально виготовлену захисну кришку. Як зазначають у ГУР, спусковий гачок ракети зафіксований у постійно натисненому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення.
Фахівці підкреслюють: важлива відмінність цієї версії від модифікації з ракетою Р-60 - наявність на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини. Зокрема, на дослідженому ГУР зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М. За словами аналітиків, таким чином, після відстрілу зенітної ракети БпЛА зберігає здатність виконувати своє основне ударне завдання. Наведення на ціль також може виконуватись оператором.
Набір блоків та компонентів стандартний для таких дронів, це - польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна "Комєта", трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry та 3G/4G-модемів тощо.
У ГУР завертають увагу на той факт, що в інерціальній навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового 6-осьового інерціального модулю SCH1633-D0I виробництва Murata (Японія). Цей модуль був представлений наприкінці 2024 року як рішення для цивільних автомобільних систем – автономного водіння та сучасних систем допомоги водієві.
Країни походження решти електронної компонентної бази – США, КНР, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія.
Нагадаємо, у 2026 році російські окупаційні війська вперше застосували проти України новий ударний безпілотник "Гєрань-5". У Головному управлінні розвідки Міноборони розповіли, що цей дрон має довжину близько 6 метрів, розмах крил - до 5,5 метра, маса бойової частини- близько 90 кг, заявлена дальність ураження - 1 000 км.
На відміну від попередніх модифікацій лінійки "Гєрань", він виконаний за нормальною аеродинамічною схемою, а більшість ключових вузлів та компонентів уніфіковані з іншими зразками серії.