Підпишіться на нас в Google
Росія представила нове покоління відносно недорогих ударних дронів і ракет, здатних точно знаходити цілі й ухилятися від перехоплення. Йдеться про реактивні безпілотники "Герань-5" і ракети "Бандероль". Як пише The Wall Street Journal, їхня поява свідчить, що російська армія здатна адаптуватися, впроваджувати інновації і швидко запускати нові озброєння у масове виробництво.
За словами представників України та інших сторін, значною мірою цей технологічний стрибок став можливим завдяки компонентам, придбаним у Китаї в обхід міжнародних санкцій. Про це, зокрема, свідчать уламки збитих боєприпасів.
Як наголосили журналістам експерти, Росія за кілька років розробила та поставила на озброєння обидва види зброї, модифікувавши попередні моделі, випробувавши їх у бойових умовах і швидко розпочавши масове виробництво. Мовляв, завдяки цьому Москва випередила Київ і Вашингтон.
Україна теж продемонструвала, що може діяти швидко: вона розробила один із перших ефективних реактивних безпілотників, однак, ідеться, їй бракує виробничих ресурсів і значною мірою спроможності планувати на перспективу.
Захід має вчитися у Росії
"На Заході ми схильні недооцінювати Росію, але вона може дуже швидко пройти шлях від ідеї та експериментів до виробництва. Цьому Захід має повчитися у Росії", - сказала старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Катерина Бондар.
У статті ідеться, що російські розробки безпосередньо впливають і на США, адже Росія, Іран і Північна Корея обмінюються військовими ноу-хау, і інновації, створені під час війни в Україні, з’являються у війні Америки з Іраном.
У тому, що РФ швидко поставила нові дрони на озброєння, у виданні бачать і роль самого російського диктатора Володимира Путіна, який "використав свій залізний контроль над країною, щоб значною мірою переорієнтувати її на завоювання України". Журналісти пишуть, що це дозволило йому спрямовувати кошти з бюджету та державних банків в оборонний сектор. У результаті він мобілізував країну так, як демократії НАТО не розглядали можливості робити від часів Другої світової війни.
"Бандероль" і "Герань-5": чим вони особливі
Як зазначається, ракета "Бандероль" і дрон "Герань-5" відповідають потребі в недорогій, але спроможній зброї одноразового використання. Видання пише:
"Нові озброєння є поєднанням модернізованих систем нижчого класу та спрощених високотехнологічних зразків. Кожен із них має власне співвідношення вартості, дальності, швидкості, потужності вибуху та здатності досягати цілі без перехоплення".
За оцінками, "Бандероль" і "Герань-5" коштують приблизно по 100 тисяч доларів кожна. Тим часом високотехнологічні американські крилаті ракети "Томагавк" і відповідні російські моделі коштують понад 2 мільйони доларів за одиницю, підкреслили у виданні.
Дрони "Герань", нагадали автори, спочатку були версіями відносно повільних іранських безпілотників "Шахед" із пропелерними двигунами. Україна стала досить ефективно перехоплювати їх, тож російські інженери удосконалили ці БПЛА, додали їм швидкості і можливості обходити ППО.
За словами гендиректора компанії DroneSec, що спеціалізується на розвідці загроз, пов’язаних із безпілотниками, Майка Монніка, "Герань-5" змусила переписати правила протидії безпілотникам, оскільки "по суті, це крилата ракета для бідних".
Аналітики DroneSec погоджуються з оцінками української сторони, що Росія значною мірою покладається на китайські компоненти, зокрема реактивні двигуни, навігаційні комп’ютери та електроніку зв’язку.
Вони зазначили, що російські інженери вміють максимально ефективно використовувати готове обладнання, придбане у Китаї, наприклад, створювати антени, які перешкоджають роботі засобів радіоелектронної протидії, а також комунікаційні мережі, здатні долати глушіння сигналів.
Росія робить ставку на масовість
Ще одна стратегічна мета, якої вміють досягати росіяни, - це масовість, наголосили у виданні.
"Тепер ми бачимо, що масовість є надзвичайно важливою складовою успіху", - сказала Бондар.
Представники США та НАТО заявляють, що усвідомлюють цю проблему. Пполковник Сухопутних військ Мартін О’Доннелл зазначив:
"Ми повинні застосовувати й адаптувати всі доступні інструменти та спроможності до реалій, з якими стикаємося сьогодні".
Він зазначив, що під час нещодавнього саміту члени НАТО пообіцяли інвестувати понад 40 мільярдів доларів протягом п’яти років у спроможності протидії безпілотникам.
За словами Бондар, надзвичайно важливо передбачати майбутні хвилі розвитку озброєнь. Вона зазначила, що Україна протягом кількох років отримувала сигнали про те, що Росія працює над реактивними безпілотниками та недорогими крилатими ракетами, однак Київ виявився неготовим до їхнього масштабного застосування.
"Було очевидно вже досить давно, що ми зрештою опинимося в цій ситуації. Мене дивує, що всі здивовані", - сказала Бондар.
Нова зброя РФ
Як повідомляв УНІАН, реактивні дрони фактично вивели мобільні вогневі групи з гри. Через значну швидкість ударних БПЛА українська ППО має дуже мало часу на їхнє виявлення і знищення, тому Україна змушена залучати дорожчі засоби, як-от винищувачі F-16, Mirage, МіГ-29, а також наземні системи ППО і ракети-перехоплювачі.
Також ми писали, що нові "Герані" різко погіршили ефективність української ППО. За словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, українська ППО перехоплює лише близько 60% реактивних дронів. Для порівняння, проти інших їхніх модифікацій цей показник зазвичай становить 90–95%.
