Обидві сторони дедалі частіше атакують заводи, склади та підприємства з виробництва безпілотників, намагаючись зменшити кількість дронів ще до появи на фронті.
Росія та Україна дедалі частіше завдають ударів не лише по дронах у повітрі, а й по заводах, складах та підприємствах, де їх виготовляють.
Обидві сторони переходять від "реактивної" боротьби з безпілотниками до стратегії знищення виробничої інфраструктури ще до того, як дрони потраплять на поле бою, пише Forbes.
Безпілотники стали однією з ключових складових сучасної війни, однак системи радіоелектронної боротьби та ППО не можуть повністю зупинити атаки. Через це і Київ, і Москва дедалі активніше намагаються бити по заводах, де збирають дрони, а також по підприємствах, що виробляють для них електроніку та навігаційні системи.
Однією з найгучніших атак став удар 19 квітня 2026 року по заводу "Атлант Аеро" у Таганрозі Ростовської області. За даними джерел, українські сили використали крилаті ракети "Нептун". Підприємство виготовляло ударно-розвідувальні дрони "Молнія" та комплектуючі для безпілотника "Оріон".
Супутникові знімки після атаки показали значні пошкодження виробничих корпусів і логістичних зон. Пізніше об’єкт зазнав ще кількох ударів.
Крім того, Україна атакувала:
Також 5 травня українські ракети та дрони вдарили по заводу "ВНІІР-Прогрес" у Чувашії. Там виробляли навігаційні модулі "Комета", які використовуються у "Шахедах" та керованих авіабомбах для захисту від GPS-перешкод.
Російське Міноборони заявило, що наприкінці квітня та на початку травня завдало серії далекобійних ударів по українських об’єктах, пов’язаних із безпілотниками.
Основною ціллю стали виробничі майданчики навколо Києва, де, за даними РФ, виготовляють далекобійні дрони "Лютий". Саме ці БПЛА Україна активно використовує для ударів по нафтовій інфраструктурі та військових об’єктах у глибині Росії.
Також російські війська атакували майстерні зі складання FPV-дронів та підприємства у Харкові й Дніпрі, які пов’язані з виробництвом систем зв’язку, навігації та радіоелектронної боротьби.
Аналітики пояснюють зростання кількості атак тим, що звичайні засоби боротьби з дронами вже не гарантують повного захисту.
Російські безпілотники стали більш автономними, отримали вдосконалені системи навігації та кращий захист від радіоелектронної боротьби. Водночас Україна значно збільшила дальність своїх ударних дронів. Нові модифікації можуть уражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів, зокрема в Татарстані.
Крім того, обидві сторони значно покращили розвідку. Використання супутникових знімків, агентурної інформації та аналізу логістики дозволяє точніше виявляти підприємства, які залучені до виробництва безпілотників.
Удари по виробничих об’єктах можуть тимчасово скоротити кількість доступних дронів та зменшити масштаби атак. Оскільки і Росія, і Україна часто використовують безпілотники майже одразу після виробництва, навіть короткочасні перебої впливають на інтенсивність ударів.
Втім, експерти вважають, що вирішального ефекту такі атаки не дадуть. Обидві країни мають розгалужені виробничі мережі, здатні швидко ремонтувати пошкоджені об’єкти та отримувати комплектуючі від зовнішніх партнерів.
Фахівці порівнюють нинішню тактику з підходом, який сили коаліції використовували під час боротьби із саморобними вибуховими пристроями у війнах на Близькому Сході. Тоді удари по виробничих мережах дозволяли зменшити загрозу, але не могли повністю її ліквідувати.
Як повідомляв УНІАН, Німеччина та Україна планують запустити спільне виробництво далекобійних дронів.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розповів журналістам, що Німеччина та Україна планують розширити співпрацю в оборонній сфері. Пісторіус повідомив, що українські та німецькі компанії вже працюють над перспективними проєктами. Йдеться як про дрони з дальністю польоту менше 100 кілометрів, так і про далекобійні системи, здатні долати відстань до 1500 кілометрів.