Йдеться про літаки із вбудованими в конструкцію кулеметами.
Україна використовує легкомоторні літаки для перехоплення російських ударних дронів, і НАТО варто переймати цей досвід. Про це в авторській публікації для британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) пише військовий аналітик Джастін Бронк.
Експерт зокрема пояснює, що використання сучасних багатоцільових літаків на кшталт F-35, F-16, F/A-18 чи Eurofighter для боротьби з дронами є неефективним через високу вартість кожного бойового вильоту. З огляду на це він розповідає про цікавий український досвід.
Як пише Бронк, в Україні волонтерська група вже використовує швейцарський навчально-тренувальний літак Pilatus PC-9 для перехоплення дронів типу "Шахед". Машина оснащена підвісними блоками з кулеметами калібру 7,62 мм. За словами представників цієї команди, для надійного перехоплення реактивних дронів потрібна швидкість щонайменше 300 вузлів.
"Проте група вже успішно перехопила кілька реактивних "Герань-3/4" вдень і вночі, використовуючи цю техніку", – йдеться у публікації.
Саме такий досвід, на думку автора, демонструє можливість використання значно дешевших за фронтові винищувачі літаків для боротьби з масовими атаками безпілотників. Водночас для виконання завдання потрібні спеціально підготовлені екіпажі та відповідне обладнання для виявлення й супроводу цілей.
Український військовий експерт Іван Киричевський зауважує, що на користь такого варіанту є не лише хороші тактико-технічні характеристики літаків PC-9, але і їхня широка доступність на ринку. Це знімає такий наболілий фактор політичної волі при поставках військової техніки.
Як писав УНІАН, Росія щомісяця виробляє понад 3000 реактивних БПЛА "Герань", паралельно випускаючи бензинові модифікації. Спершу з’явилася "Герань-3" зі швидкістю до 320 км/год, але згодом РФ створила більш потужну "Герань-4" з іншими характеристиками.
Виробництво значною мірою залежить від китайських комплектуючих – антен, модемів, двигунів і камер. Водночас Москва намагається налагодити власне виробництво, щоб продемонструвати незалежність від Китаю, хоча економічно й надалі може залишатися залежною від його технологій.