Борис Нємцов: Путін - як єврей: хоче піти, але при цьому залишитися

Купуйте акції Газпрому – і жодних проблем з газом не буде... Холодна війна між Америкою і Росією неможлива, оскільки їх економіки не можна порівнювати... Російським провокаторам в Україні нічого робити... Інтерв`ю

УНІАН узяв інтерв`ю в одного з лідерів Союзу правих сил Росії, колишнього радника Президента України - Бориса Нємцова

ХОЛОДНА ВІЙНА МІЖ АМЕРИКОЮ І РОСІЄЮ НЕМОЖЛИВА, ОСКІЛЬКИ ЇХ ЕКОНОМІКИ НЕ МОЖНА ПОРІВНЮВАТИ

Борисе Юхимовичу, після недавньої Мюнхенської конференції з питань безпеки, відбулася цікава полеміка. Нагадаємо, що міністр оборони США Роберт Гейтс сказав, що російські і китайські учені реалізують модернізаційні програми, які можуть нести загрозу США. Путін в у своїй промові сказав, що США “переступили свої національні кордони” і порадив американцям «не відкладати про всяк випадок зайві одну-дві сотень ядерних боєзарядів».Російські експерти заговорили про те, що починається нова холодна війна. Чи є підстави говорити про зрушення в американській політиці відносно Росії?

Відомо, що історія повторюється двічі. Один раз - як трагедія, другий раз - як фарс. Ніякої другої холодної війни бути вже не може. Хоч би тому, що американський військовий бюджет, так само як і просто американський бюджет, в двадцять п`ять разів більший, ніж бюджет російський. У двадцять п`ять разів! Гігант і невелика економіка не можуть конфліктувати на паритетних умовах. Тема холодної війни безглузда. Те, що заява Путіна допоможе американським яструбам вибити більше грошей на військові цілі, це - точно. У цьому сенсі Путін дуже допоміг Гейтсу і республіканцям дістати в конгресі 700 мільярдів доларів на військові потреби.

Промова Путіна зорієнтована в основному всередину країни: у Росії його позиція буде дуже популярною. Але мені незрозуміло, навіщо Путіну популярність. Він же не збирається брати участь у виборах. Крім того, ця промова надихнула російських яструбів витрачати більше грошей на військові цілі. А це означає, що менше зароблятимуть вчителі і лікарі. Насправді - промова популярна, але контрпродуктивна для нашої країни.

Ваші аналітики говорять про можливість створення нового геостратегічного трикутника: Росія - Індія - Китай... 

Це - примаковська дурість, про яку я чув багато разів. Стратегічні проблеми Індії і Китаю такі, що вони постійно нарощують озброєння, вважаючи один одного супротивниками. Індія і Китай - конкуренти на всіх ринках, починаючи від хайтека і закінчуючи високими технологіями. І я дивуюся короткозорості наших начальників. У нас за Уралом живе двадцять мільйонів росіян, а у китайців - півтора мільярди. І кордон наш - незахищений. Китай, що зростає, - це стратегічно проблема для Росії. Якщо наші згадали сталінську пісню «Русский с китайцем – братья навек», то вони дорого за це залатять. Поставляючи зброю до Китаю, російська влада повинна розуміти, що зброя може бути використана проти нас. Адже у Китаї немає енергетичних ресурсів, в той же час Китай  бурхливо розвивається. Очевидно, що рано чи пізно ці ресурси знадобляться, і вони діятимуть у різний спосіб. Тому цей трикутник - це як павуки в банці. Дійсно, зараз нелюбов до Америки об`єднує Китай і Росію, це правда. Але тільки треба трохи вперед заглядати. Буш піде, буде інший уряд, закінчитися війна в Іраку, буде інша геополітична обстановка. А китайці залишаться поряд.

УКРАЇНСЬКІ КОМПАНІЇ МОЖУТЬ СТВОРИТИ GTDYBQ ПУЛ І КУПИТИ НА РИНКУ АКЦІЇ ГАЗПРОМУ

Найпопулярніша тема російсько-українських відносин на сьогоднішній день - це підготовка декларації про російсько-українське стратегічне партнерство в паливно-енергетичній сфері, яку ініціював Путін і підписати яку  повинні були президенти обох країн. Передісторія Вам, очевидно, добре відома: Газпрому дуже потрібний доступ до нашої труби. Отримати і оформити його Путін намагається ось у такий спосіб. Яке Ваше бачення цієї ситуації?

Певний документ може бути підписаний, але створення газотранспортного консорціуму неможливе. Жодна політична сила України, включаючи «Регіони», не зацікавлена в створенні спільного підприємства з Газпромом по експлуатації ГТС. Голосування парламенту продемонструвало це чітко, і на цьому тему можна вважати вичерпаною. Для України газова труба - це символ незалежності і суверенітету. І Україна ніколи вже від цього не відмовиться.

Більш реалістично - якби українські компанії «Нафтогаз», структури  Ахметова, Коломойського і Пінчука створили якийсь пул і купили на ринку акції Газпрому. Що простіше -  адже вони вільно продаються на ринку. Так зробив німецький Рургаз та італійська компанія ЕНІ. Ось тоді Україна могла б отримати якийсь пакет, а отже - якийсь голос у Газпромі, що, на мій погляд, було б дуже принципово. 

Ви вважаєте, якби ми стали міноритарним акціонером Газпрому, це б нам допомогло?

Знаєте, чому з Німеччиною взагалі немає ніяких питань у Газпрому? І з Італією, до речі. Вони - акціонери. І якби Україна була акціонером, я думаю, що газової війни, яку ми спостерігали минулого року, не було б. З акціонерами так не поводяться. Я розумію, що моя пропозиція може здатися несподіваною, але, по-перше, вона реалістична, а по-друге, вона - конструктивна. І значно менш конструктивно - дістати доступ до газових активів Росії, до її родовищ.

Уявімо собі фантастичну історію, що Україна отримала родовища в Західному Сибіру. І що? Транспорт газу все одно з Сибіру проходить територією Росії. Очевидно, що це нічого не вирішує. Якщо вже серйозно говорити, то купівля активу у вигляді акцій Газпрому - позитив, і нічого страшного, якщо Газпром купуватиме не магістраль, а газорозподільні мережі. Все треба переводити не в площину міжособових відносин -  вони, як ви розумієте, непрості. А в площину ринку. Ось там вирішується все швидше. Там політичні амбіції значення не мають, а грає роль тільки комерційний інтерес.

До речі, вкладення в акції Газпрому достатньо вигідні. Навіть з точки зору звичайного бізнесу. І це моя пропозиція, яку я кілька разів висловлював кулуарно, і ось вперше висловлюю публічно. До такого патріотичного втілення можна було б привернути український бізнес.

РОСІЙСЬКИМ ПРОВОКАТОРАМ В УКРАЇНІ НІЧОГО РОБИТИ

Ще одна резонансна тема - заборона в`їзду у вашу країну українському політикові і підприємцю Петру Порошенку. Російський МЗС трактує цю заборону як відповідь Чемберлена на наш список небажаних російських осіб. Як Ви ставитеся до подібної заборони? 

Деталі мені невідомі. Вважаю, що Порошенко нормальна людина, і не розумію, навіщо йому заборонили в`їзд до країни. Єдина, на мій погляд, причина - це відповідь на заборону в`їзду в країну товаришів Затуліна, Павловського, Леонтьєва, Жириновського. І, мені здається, відповідь невдала. Тому що Порошенко антиросійськими висловами не відзначався, нічого поганого для Росії не робив. А те, що названих громадян не пускають до України, - правильно роблять. Нічого їм там робити, це ж провокатори.

Як Ви в принципі оцінюєте стан російсько-українських відносин?

Гаряча фаза минула. Але, знаєте, як в анекдоті: чи то він вкрав, чи то у мене вкрали, але "осадок остался". Я вважаю, що це проблема скоріше стратегічного вибору. Україна свій вибір зробила. Вона хоче бути демократією, зі всіма плюсами, скандалами, суперечками, критикою. Але - демократією. У Росії будують такий собі азіатсько-латиноамериканський авторитаризм. Ми в різні боки рухаємося. І через те, що ми вибрали різні напрямки, між нами збережеться недовіра. Дипломати, звичайно, можуть перевести гарячу фазу відносин у прохолоднішу. Політики, виходячи з політичних міркувань, можуть про щось домовлятися.

Але серйозне поліпшення відносин було б можливим у тому випадку, якби країни вибрали однакову траєкторію. Якби Росія була демократичною, то наші відносини були б набагато тепліші. Порівняйте відносини Грузії і України - адже у них хороші відносини? Цілком. Тому що країни вибрали демократію. Такими були б відносини і з нами, якби Росія обрала демократію. Адже нас з Україною пов`язує набагато більше, ніж Україну з Грузією. Тут навіть обговорювати нічого. Але оскільки ми вибрали різні шляхи, причому український шлях - правильний, а путінський - помилковий, саме тому  наші відносини не можуть бути відносинами довіри. Вони можуть бути конструктивними, діловими, партнерськими, але вони не можуть бути відносинами довіри. А оскільки вони не можуть бути відносинами довіри, то такі питання, як газотранспортний консорціум, доступ російських компаній до серйозного українського бізнесу - всі ці питання будуть гальмуватися. 

ПУТІН - ЯК ЄВРЕЙ: ХОЧЕ ПІТИ, АЛЕ ПРИ ЦЬОМУ ЗАЛИШИТИСЯ

Як ви оцінюєте передвиборчу ситуацію в Росії? Як пройдуть парламентські вибори? Хто буде наступником на президентських? І чи буде серед наступників тільки один «призначений» кандидат, або ж їх буде декілька? І взагалі, чи буде якась інтрига чи все пройде буденно і за сценарієм?

У нас в Росії репресивне виборче законодавство. У нас влада може зняти будь-яку партію з виборів без пояснення причин. У нас можуть не зареєструвати списки без пояснення причин і в слухняних судах. У нас вибори без виборів. Формально процедура залишилася, але ніякої інтриги не немає. Тому народ не цікавиться політикою. Ми в цьому сенсі - повний антипод Україні. Країна аполітична. Всі розуміють, кого Путін назве, той і буде Президентом. Інтересу в людей до цього немає, тому що немає чесної боротьби. Все - нечесно. Все - обман.

Як я розцінюю? Ось так і розцінюю.

Наступника призначить Путін. Зараз найбільші шанси має Медвєдєв.

Яка політична доля Путіна після виборів?

Він не пропаде, не хвилюйтеся. Він - як єврей поводиться, хоче піти, але при цьому залишитися.

А Путін би Вам на це відповів: сам такий...

Ну то й що (сміється). Я б не образився. Я люблю свою маму.

Як зміна влади в Росії може позначитися на її «українському» векторі?

Я думаю, що гірше, ніж під час Помаранчевої революції. Наступний президент розумітиме значущість України. Але чи зуміє наступний президент продовжувати путінський режим, або буде встановлення авторитаризму, самодурства? Якщо зуміє провести демократизацію Росії, то наші відносини покращають, якщо не зуміє, то погіршаться.

Чи сформовано у російських політичних еліт бачення щодо подальшої долі Чорноморського флоту? У нас воно сформоване.

Є тверде розуміння, у тому числі і моє. Домовленості треба виконувати. Договір оренди до 2017 року має діяти. Якщо вдасться домовитися про майбутнє, то для Росії це добре. Якщо не вдасться, то будуватимемо нову базу. 

Чи можемо ми чекати чогось нового від майбутнього візиту Ющенка до Москви?

Це буде цілком нормальна, конструктивна розмова. Інша справа, що проривів бути не може - через згадані причини. Але, думаю, в цілому Путін зрозумів, що Ющенко - пристойна людина. І порядна. І з ним можна нормально розмовляти. Інша справа, що у нинішнього Президента України повноважень замало, адже країна вищою мірою парламентська, особливо після останнього законопроекту. 

ПУТІН І ЮЩЕНКО НЕ ЗМОЖУТЬ ПЕРЕЙНЯТИСЯ ІДЕЯМИ ОДИН ОДНОГО

Останнього разу УНІАН адресував це питання Віктору Черномирдіну, і він на нього чітко не відповів. Чи вважаєте Ви, що два наших президента - Путін і Ющенко - це два кардинально різних світогляди чи ні? Два різні підходи у вирішенні державних проблем чи ні?

Це два різні світи. Путін вважає, що йому треба відроджувати імперію або Радянський Союз. А Ющенко вважає, що Україна має шанс стати європейською країною. Погодьтеся, це два різні розуміння життя. І навряд чи, спілкуючись один з одним, вони зможуть перейнятися ідеями один одного.

Вас свого часу призначили радником Віктора Ющенка, і кажуть, що Путін через це нервував.

Але я вже з жовтня не радник - у зв`язку з тим, що Президент Ющенко скасував інститут позаштатних радників. З того часу ми більше не зустрічалися. Але вчора я був у посольстві України в Москві, і мене нагородили орденом Ярослава Мудрого. Ющенко своїм указом нагородив.

Так це любов, тільки таємна. Адже попереду у Ющенка - візит до Росії. Навіщо знову дражнити Путіна Нємцовим?

Так, не те слово. Орден красивий, і це для мене велика честь. Але факт залишається фактом. Я не радник, але я союзник. І я аніскільки не засмутився, навіть десь його зрозумів, і готовий йому всіляко допомагати.

Лана Самохвалова