Депутат Держдуми: У Кремлі зрозуміли, що грубе втручання в українські вибори нікому не на користь

Депутат Держдуми: У Кремлі зрозуміли, що грубе втручання в українські вибори нікому не на користь

Російських політтехнологів гаразд би кудись експортувати, але ніхто, крім Києва, їх не приймає. В авторитарно-бюрократичній Росії парламент – дорадчий орган. В оточенні Ющенка є оскаженілі люди...

На запитання УНІАН відповів депутат Державної Думи Російської Федерації, представник фракції «Родина» Сергій Глазьєв, відомий тим, що, на відміну від решти колег з парламенту, дозволяє собі стриману критику президента Путіна.

ОБСЄ ЗАЙНЯТА ТИМ, ЩО ЛІЗЕ РОЗБИРАТИСЯ В НАШИХ КОНФЛІКТАХ, В ЯКИХ НІЧОГО НЕ РОЗУМІЮТЬ

Сергій ГлазьєвВсупереч думці Ваших колег з Думи, які вважають, що росіянам на парламентську асамблею ОБСЄ до Києва їхати не треба, делегація Держдуми все ж таки приїхала. Як Ви оцінюєте сесію ОБСЄ, яка пройшла в Києві?

Роботою ОБСЄ ніхто в Москві не задоволений. Діяльність цієї організації багато в чому втратила свій сенс. Резолюції, які приймаються на Парламентській Асамблеї ОБСЄ, ніякого практичного значення не мають. ОБСЄ зайнята тим, що приїздить до нас проводити моніторинг виборів, хоча до себе при цьому не пускає. Ще лізуть розбиратися в наших конфліктах, в яких нічого не розуміють. І викликають дедалі більше роздратування не тільки в Росії, а й в інших пострадянських державах. Я особисто не в захваті від парламентської асамблеї ОБСЄ. Але не їхати до Києва було не можна. Тому що, якби ми вирішили зробити демарш щодо ОБСЄ і продемонструвати наше незадоволення роботою цієї організації, то потрібно було бойкотувати сесію в Брюсселі – європейській столиці. Ми не мали права бойкотувати сесію в Києві, оскільки українська сторона це сприйняла як недружній крок з боку Росії.

Вперше парламентська асамблея ОБСЄ відбувалася на території колишнього Союзу, і ми були зобов`язані в ній активно і енергійно брати участь. Нинішня сесія виявилася достатньо порожньою, була ухвалена надумана декларація про енергетичну безпеку і Білорусь. Обидва питання з бородою, нічого нового в них внесено не було. Щодо енергетичної безпеки нам було рекомендовано ратифікувати енергетичну хартію. Ту саму, яку досі не ратифікувала Америка. А проти Білорусі був пред`явлений відомий набір зауважень, який ОБСЄ неодноразово розглядала і приймала.

Мені здається, набагато актуальнішими були б питання боротьби з нацизмом і реваншизмом в Європі. Ми бачимо, як деякі діячі піддають ревізії підсумки Нюрнберзького трибуналу, намагаються виправдати нацистських злочинців, триває реабілітація гітлерівських поплічників, виникають неофашистські організації. Оце якраз серйозна проблема, яка повинна нас всіх хвилювати. 

Яке питання російсько-українських відносин Ви вважаєте найболючішим?

Це питання формування наднаціональних органів, які нам потрібні для формування ЄЕП. Є багато дражливих питань у наших відносинах. Але ми не зможемо просунутися в їх розв’язанні, поки не просунемося в головному – у відновленні нашої економічної й гуманітарної інтеграції. Ми повинні просунутися у взаєморозумінні необхідності формування ЄЕП і всіх структур, які повинні обслуговувати цей простір. І в розумінні збереження безвізового режиму для переміщення людей.

Ви навіть висловили думку, що штаб-квартира цієї структури може бути в Києві. В офіційній Москві всі згодні на це?

Ну, розташовані ж органи управління СНД в Мінську...

Це дві великі різниці. СНД вже мертвий, його немає. Нам залишилося тільки оформити папери про те, що його немає.

Я не погоджуся. В рамках СНД діє зона вільної торгівлі, в створенні якої я брав участь. Завдяки цій зоні сьогодні не треба платити імпортних мит і нести масу обтяжень, пов`язаних з торговими бар`єрами. Нам вдалося зберегти основу для ЄЕП – безмитне переміщення вантажів і безвізове переміщення людей. І цю основу потрібно зберегти.

Наднаціональні органи можуть розташовуватися в будь-якому місці. І якщо українська сторона внесе пропозицію, щоб ці наднаціональні органи були в Києві, мотивів виступати проти у нас не буде. А чому ми б і ні? Ясно, що російський митний комітет може бути проти, через різні відомчі інтереси, але з погляду інтересів країни ми зобов`язані виявляти пошану до іншої сторони і йти назустріч побажанням партнерів по переговорах.

РОСІЙСЬКИХ ПОЛІТТЕХНОЛОГІВ ТРЕБА Б КУДИСЬ ЕКСПОРТУВАТИ, АЛЕ НІХТО, КРІМ КИЄВА, ЇХ НЕ ПРИЙМАЄ

Кого підтримуватиме Кремль на українських виборах до парламенту?

Сергій ГлазьєвОсобливого інтересу в Кремлі до українських виборів немає. Це пов`язано з певним розчаруванням в результатах попередніх виборів і в невпевненості в партнерах. У Кремлі зробили певні уроки з попередніх виборів і зрозуміли, що явне грубе втручання нікому не на користь. І ми зіткнулися з цим не тільки в Україні, а й в Абхазії. Тактика, яку вибрали «натовці», і яка полягала в персональній обробці різних впливових людей і активній підтримці пронатівських сил зсередини виявилася набагато ефективнішою.

Прихильники інтеграції з Росією одержали моральну підтримку з Москви, але не одержали реальних ресурсів для дії на суспільство, а пронатівські сили, витративши вдесятеро менше грошей, використовували цілу мережу організацій, інструментів, технологій для вельми ефективної обробки громадської думки. Ті політичні технології, які діють в Москві, абсолютно не підходять для української ситуації. Вони й для російської не підходять. Ця вся армія політтехнологів, яка годується навколо Кремля, це наша проблема. Їх треба б кудись експортувати, але ніхто крім Києва їх не приймає. Краще було б їх відправити до Вашингтона або Брюсселя. Хай вони б там позаймалися виборами. Російські політтехнологи – це, врешті-решт, одна з головних проблем нашої власної російської ситуації. Це люди, які за гроші готові говорити на чорне біле, і навпаки.

Питання про другу державну мову, яке любить педалювати Росія... Чи не краще б було, якби для встановлення нових російсько-українських соціокультурних, історичних і духовних зв`язків, наші діти й онуки вивчали російську мову тому, що вони її люблять, а не тому, що Росія підігріває настрої людей, які не хочуть учити українську?

Я не думаю, що з боку Росії є недоброзичливе ставлення до української мови. Я й сам вчився в українській школі. І важко сперечатися з тим, що за радянських часів було створено сприятливе середовище для розвитку національних мов.

Формально...

Ні, не формально. Я не думаю, що українська мова і література розвивалися б так, як вони розвиваються нині, якби до СРСР не велася політика підтримки національної культури в республіці.

Тоді був розроблений алфавіт для середньоазіатських республік.

Але ж діти в Україні багато в чому відрізані від російської культури і літератури. Молоді люди пишуть російською мовою з серйозними помилками. Ті люди, які намагаються штучно звузити мовну різноманітність, працюють проти власного народу.

Роки два тому українська Соцпартія уклала свого роду альянс з російською партією «Родина». Окремі радники Морозу тоді фиркали: навіщо, мовляв, йому одіозний російський шовініст Рогозін. Але потім знайшли якусь пом`якшувальну обставину: адже в «Родине» є такі серйозні люди, як Глазьєв. Як іде співпраця «Родины» і СПУ? Чому замість того, щоб піти в опозицію або в незалежні експерти Ви торгуєте інтелектом в такій непрестижній рогозінській структурі?

Сама постановка питання не дуже коректна. Дозволю собі передісторію. «Родина» як виборче об`єднання Народно-патріотичний союз була створена особисто мною.

Казати, що вона рогозінська – неправильно. До нас в коаліцію входили три партії офіційно, три партії за рішеннями, і брали участь більше сорока громадських організацій. Це була широка коаліція. Якщо ми говоримо про Партію російських регіонів, яка була перейменована на «Родину», то я вийшов з неї саме в той момент, коли вони вирішили привласнити назву всього блоку. Я виступив проти на партійному з`їзді з критикою, щоб партія не привласнювала собі назву блоку, але керівництво Партії російських регіонів привласнило собі назву, діючи у змові з кремлівською адміністрацією. Нині ця партія змінила керівництво і назву, тепер вона називається «Справедлива Росія». Бабаков, який керує партією, був ініціатором підписання міжфракційної угоди між фракцією «Родина» і фракцією Мороза у Верховній Раді. На жаль, угода була політичною, ми так і не встановили тісних міжфракційних зв`язків. Але я вважаю, що такі зв`язки потрібно заохочувати.

В АВТОРИТАРНО-БЮРОКРАТИЧНІЙ РОСІЇ ПАРЛАМЕНТ – ДОРАДЧИЙ ОРГАН, А НЕ ОРГАН ВЛАДИ, ЯК В УКРАЇНІ

Російські політики дуже активно дають оцінки тому, що відбувається в Україні. Ми не ображаємося, все публікуємо.

Але окремих людей висилаєте з України.

Після всього, що Затулін виробляв, та й то – тепер йому в`їзд дозволили.

Не тільки Затулін.

Якби українські громадяни дозволяли собі таку антиросійську риторику в Росії, ви б їх з конвоєм вигнали.

Сергій ГлазьєвЯ не погоджуся. Найзатятіший русофоб – це пан Бжезинський. Тут в Україні і близько немає людини, яка б так ненавиділа Росію, яка так відкрито й послідовно закликає до антиконституційного перевороту... І він приїжджає до Росії, його приймають. Хоча його давно слід було б притягнути до кримінальної відповідальності.

Ви б і притягнули, якби він мав українське, а не американське громадянство.

Та ну що ви!

Ви серйозний учений, економіст. Я читала ваш сайт. Цікава цитата звідти: «Нємцов і Гайдар – нищителі російського народу. Їм треба перед ним каятися, каятися і каятися». Публічне каяття Нємцова і Гайдара – це що, нова концепція наукової економічної думки?

Мій сайт – це мас-медіа. І там публікуються не тільки мої матеріали. Я не несу відповідальність за те, що пишу не я.

Нємцов брав участь в Помарнчевій революції і, наскільки я знаю, він глибоко розчарований у всьому, що відбувається. Я говорив з ним. Він розчарований, що не виправдалися революційно-романтичні очікування.

Ви нам радите, як правильно будувати демократію. Проте, особисто Ви сказали, що партійні списки на російських виборах узгоджуються в Кремлі. Явлінський і Нємцов вважають, що у вас виборів немає, що у вас переможці призначаються.

А в нас немає демократії. Не тому що її Путін узурпував, а тому що її Єльцин розстріляв 1993 року. Тоді парламентаризм закінчився. У нас парламент – дорадчий орган, а не орган влади, як у вас. І фактично після розстрілу парламенту в 1993 році в Росії створена типова авторитарно-бюрократична держава, де вся влада в руках у однієї людини.

Путін лише скористався єльцинською політичною спадщиною. Він максимально повно реалізував в своєму розумінні ті важелі влади, які він одержав від Єльцина. І які Єльцин, можливо, не планував, використовувати. Ми не хочемо вчити вас, ми звертаємо увагу на власний гіркий досвід, який ми одержали після розстрілу Верховного Совєту. Паростки демократії легко розтоптати, а дати їм зійти знову може і не вийти. У 1993 році Росія втратила такі найважливіші механізми, як розподіл влади, як вільні вибори і як свобода преси. Це сталося тоді, і десять років ми не можемо це відновити. Тому що авторитаризм затвердити легко, а подолати складно. У влади логіка проста: якщо є сила, то розуму не треба.

У Москві правоохоронні органи на одного мітингуючого виставляють три омонівця. Адже це ганьба! Отак діє наша демократія. І ми застерігаємо наших українських друзів, що вони можуть наступити на ті ж граблі. Ющенко вийшов за межі Конституції і загрожує застосуванням сили.

І ми бачили застосування сили при спробі захопити прокуратуру.

Силу застосував міністр внутрішніх справ, який завів туди «Беркут»... І завів тому що хотів перешкодити представити нового генпрокурора.

У бізнесі це називається рейдерство, коли в акціонерну кампанію приходять люди, які хочуть посадити туди нового генерального директора. І це вважається протизаконним.

Ви краще знаєте ситуацію. Але нам все, що тут відбувається, дуже нагадує ситуацію 1993 року. Ми пройшли всі ті самі етапи, включаючи блокаду конституційного суду. Починається мобілізація сили, якою компенсується брак легітимності.

В ОТОЧЕННІ ЮЩЕНКА Є ОСКАЖЕНІЛІ ЛЮДИ, ЯКІ ВІЗЬМУТЬ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ

Нічого подібного ви не пройшли, це стара пісня, яку в Росії співають ще з часів Помаранчевої революції. Ви пройшли громадянську війну. Ющенко – не російський правитель і ніколи не дасть наказ розстріляти парламент...

Сергій ГлазьєвУ нас розстрілювати парламент дав не Єльцин, а Грачов. І цей наказ навіть не був підписаний, це було усне розпорядження. Армія немовби сама вийшла і розстріляла Верховний Совєт серед білого дня. Якщо вже влада вийшла за межі легітимності, то там не буде церемоній. І ставити свої підписи ніхто не буде. А в оточенні Ющенка є такі оскаженілі люди, які візьмуть на себе відповідальність і за застосування сили.

Інша тема. Чи треба розуміти, що ціна в 230 доларів на газ остаточна?

Сподіваюся, що ні. Багато що залежить від позиції української сторони. Якщо українська сторона послідовно ставитиме питання про входження до ЄЕП за умови, що ціна на газ формуватиметься за тими ж правилами, що й для російських, то все можна розвернути.

Якщо ми остаточно переходимо на комерційні відносини, то наскільки серйозно вестиметься підготовка до виведення флоту з Севастополя?

У Росії ведеться робота з облаштування порту в Новоросійську. Це не секрет: причали там будуються. Чорноморський флот має символічне і виховально-освітнє значення. Ми не вкладатимемо величезні гроші в будівництво нової бази Чорноморського флоту. У нас основні видатки припадають на інші театри, це Північний і Тихоокеанський флот. Чорноморський флот це символ, приклад для молоді, база для навчання. Не думаю, що в Новоросійську зможемо створити щось подібне до Севастополя. Просто кораблі треба кудись ставити. До 2017 року ми зможемо знайти остаточне рішення.

Лана Самохвалова

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter