За словами Рютте, Збройні сили України повинні стати першою лінією оборони відповідно до майбутніх гарантій безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів, на якому етапі наразі ведеться робота над підготовкою майбутніх гарантій безпеки для України. Відповідні документи допрацьовуються, обговорюються і щоразу стають кращими. Як передає кореспондент УНІАН, про це Рютте сказав на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Зокрема, у генсекретаря НАТО запитали, чи відповідає дійсності інформація від видання Financial Times про те, що вже є певна домовленість про розміщення в Україні західних військ після досягнення мирної угоди. Як наголосив Рютте, він не може усе коментувати, про що пишуть в медіа.
Водночас, він нагадав про важливу зустріч лідерів країн "коаліції охочих", яка відбулася у січні. За його словами, у розмовах про гарантії безпеки для України йдеться про три аспекти.
"Перший рівень – це самі Збройні сили України. Очевидно, вони будуть першою лінією оборони України, якщо росіяни чи хтось інший нападе на Україну. І ми всі відчуваємо зобов’язання подбати, щоб Збройні сили України перебували в найкращому можливому становищі для самозахисту", - відзначив Рютте.
Разом з тим, до другого рівня він відніс формування "коаліції охочих" Великою Британією та Францією. До діяльності цієї коаліції долучені інші європейські країни і країни з поза меж Європи.
Ці країни є членами НАТО, а також партнерами Альянсу. Усі працюють над тим, аби ЗСУ стали якомога кращими, а також щоб надавати Україні іншу необхідну підтримку на випадок укладення мирної угоди або довгострокового припинення вогню.
Як сказав Рютте, потім США сказали, що теж хочуть долучитися до роботи "коаліції охочих". Йдеться про backstop від США, аби переконатися у тому, що усі зусилля докладаються разом.
За словами Рютте, це робиться для того, аби переконатись, що колективними зусиллями дії Європи і допомога від США дозволять підготувати настільки сильний пакет гарантій безпеки, що Росія ніколи більше не намагатиметься атакувати після мирної угоди чи довгострокового припинення вогню. На це є воля і спільний намір, додав Рютте.
Як пояснив генеральний секретар Альянсу, йдеться про покроковий підхід. Бо необхідні документи вдосконалюються і обговорюються. Це робиться як в середині країн-учасниць Коаліції охочих, так і під час спільних зустрічей представників країн.
"Ми обговорюємо їх вдома, а потім ми знову збираємося разом, і вони стають все кращими й кращими. Тому мені важко коментувати матеріали в ЗМІ, які я повністю поважаю", - підкреслив Рютте.
Він повторив лише те, що загальний намір полягає у тому, аби "гарантії безпеки були настільки сильними, що повторний напад Росії буде дуже поганим рішенням". Утім, він зазначив, що спочатку треба добитися укладання мирної угоди або довгострокового припинення вогню.
"І ми всі молимося, аби добитися цього якомога скоріше. І тому, нам потрібно, щоби Росія йшла на компроміс, але знову ж таки, минула ніч не була добрим сигналом", - наголосив Рютте.
Своєю чергою, як повідомив Зеленський, є спільне бачення щодо чисельності української армії, яка має складатися з 800 тис військових після мирної угоди.
Як наголосив Зеленський, такі сили потребуватимуть міжнародної фінансової підтримки. Україні потрібні кошти. Це критично важливо. Можливість розгортання міжнародних сил буде враховувати фактор Збройних сил України.
Також, як нагадав президент України, набуття членства Україною в ЄС стане важливою частиною гарантій безпеки. Крім того, голова держави відзначає важливість опорної підтримки від США (backstop), а також інших питань, щодо яких очікується підписання домовленостей і голосування в Конгресі США. Вочевидь, йдеться про юридично зобов’язуючі гарантії безпеки.
При цьому, за словами президента, Україні важливо розуміти, що готові будуть робити європейці і американці, якщо Росія знову нападе на Україну.
Як повідомляв УНІАН, за даними Financial Times, Україна домовилася із західними партнерами, що будь-які постійні порушення Росією майбутньої угоди про припинення вогню матимуть скоординовану військову реакцію з боку Європи та США. Зокрема, будь-яке порушення Росією перемир'я викличе відповідну реакцію протягом 24 годин.
Спочатку має бути дипломатичне попередження. Проте, якщо бойові дії триватимуть, тоді ця реакція перейде до другої фази з використанням сил країн Коаліції охочих. Але, у разі розширення атаки через 72 години після початкового порушення буде ініційована скоординована реакція сил, підтримуваних Заходом, включаючи збройні сили США.