Неможливо сказати, яким буде для Ізраїлю "кінець гри" з ХАМАСом, тому що "початку гри" ніколи й не було.
"Тактизація стратегії" - це термін, який хоч і не унікально ізраїльський, але впливає на часто помилкове стратегічне мислення в Ізраїлі.
Його сформулював колишній голова військової розвідки Єхошафат Харкабі, який пізніше багато років був професором програми дослідження міжнародних відносин і війни в Єврейському університеті. Харкабі часто використовував цей термін, який був створений як пояснювальна й обережна концепція у його ключовій праці під назвою "Війна і Стратегія" (опублікована в 1999 році).
Читайте такожІзраїль завдав удару по базі військової розвідки ХАМАС в Газі (відео)
Насправді ж все навпаки. Відсутність стратегії означає, що немає політичного бажання вступати в конфлікт, так само як і визначеного і бажаного політичного результату цього конфлікту. Більше того, тактичні здобутки часто виявляються менш вагомими, ніж їх змальовують. Шанування тактичного тріумфу так, ніби це було щось стратегічно геніальне, - це частина "тактизації стратегії".
"Якби цей підхід справді спрацював, то нинішньої конфронтації з Газою, яка стала вже четвертою за останні 9 років, просто не було б. Якби все спрацювало, ми б знали зараз політичну мету Ізраїлю щодо ХАМАСу. І виходячи з цього, ми могли б зробити висновок про те, яким буде фінал. Але немає ніякої "кінцевої гри", тому що ніколи й не було "початку гри", а лише обставини, прорахунки, політичні провокації й неминуча виправдана необхідність відповісти грубо", - пише дипломат.
На його думку, Газа служить уособленням "тактизації стратегії". До останніх років Ізраїль не знав, що робити з ХАМАСом - радикальною ісламістською терористичною організацією, яку підтримує Іран і яка контролює Газу. Баланс ефективності й ціни вторгнення в місто для повалення ХАМАСу знається надто неприйнятним і політично небезпечним. Тож прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху створив формулу: зміцнити ХАМАС і тим самим ослабити Палестинську адміністрацію, щоб звільнити Ізраїль від потреби вести політичний процес з палестинцями на підставі виправдання: "Як можна вести переговори з ХАМАСом?".
Читайте такожІз Сектора Газа вночі випустили понад 130 ракет по Ізраїлю
Коли така з'являється, скажімо, через ізраїльську політику щодо східного Єрусалиму чи Храмової гори, ХАМАС гучно погрожує скинути на Ізраїль вогонь і хаос. Ізраїль швидко "оцінює", що ХАМАС не зацікавлений і не може собі дозволити конфронтацію. Тому що він "стриманий" і точно розуміє неприйнятність балансу вигоди і втрат. Насправді ж ХАМАС серйозно налаштований, він може витримати втрати й ніщо його явно не стримує.
Тож організація виконує свої погрози й запускає кілька ракет з сектору Газа, взявши під приціл кілька ізраїльських населених центрів. Схильність розглядати ХАМАС як політичну силу в ширшому контексті відносин між Ізраїлем і Палестиною, часто змушує людей забути, що це кривава й зловісна терористична організація, а не філіал у Газі літературної спілки Джеферсона. Така природа ХАМАСу не залежно від того, в якій убогості живе Газа.
Ізраїль негайно відповідає на удар, використовуючи передові засоби й розвідку. ХАМАС збільшує ракетний арсенал, що змушує Ізраїль теж поступово збільшувати масштаби й вогневу силу своїх операцій. Від початку США стояли на боці Ізраїлю, підтримуючи його "право на самозахист" й вимагаючи "стриманості". Це близькосхідний варіант порожніх заяв, які звучать після кожної масової стрілянини в самій Америці.
Читайте такожГенсек ООН назвав єдиний вихід із палестино-ізраїльської кризи
Потім Єгипет, Катар чи ще хтось з важелями впливу починають втручатися в ситуацію. Тож припинення вогню встановлюється, що повертає старий статус-кво. Остання фаза підкреслює марність усіх цих кроків. Починаються суперечки на тему "хто ж переміг".
"Але коли немає стратегії щодо ХАМАСу й Гази, просто неможливо перемогти. Все просто. Можна здобути вражаючі тактичні досягнення. Але ХАМАС відновить сили, тому що Ізраїль сприяє й дозволяє йому це зробити", - йдеться в статті.
Читайте такожУ ЄС проведуть екстрену нараду через загострення конфлікту між Палестиною та Ізраїлем