Українці облаштовують життя, не знаючи, коли зможуть повернутися. У багатьох з них поступово зникає надія на повернення у рідні домівки.
Повномасштабна війна змусила понад 5 мільйонів українців шукати прихисток у країнах Європи, спричинивши найбільшу міграційну кризу на континенті з часів Другої світової війни. Багато з них і досі живуть у стані невизначеності – між надією на повернення додому та необхідністю будувати нове життя за кордоном, пише Reuters.
51-річна журналістка Марина Бондаренко виїхала з Києва разом із сином і матір’ю 24 лютого 2022 року. Вона була переконана, що залишає Україну лише на кілька місяців. Чотири роки потому вона досі живе у Польщі, де працює в україномовній редакції для громади, яка налічує понад 1,5 мільйона українців.
"Було так багато моментів, коли ми думали: "Ось і все, ми нарешті повертаємося". Ми кілька разів ходили на пошту, пакували свої речі в коробки, абсолютно впевнені, що повертаємося назад", – розповідає вона.
Бондаренко мріє возз’єднатися з чоловіком Андрієм Дудком, який працює оператором безпілотника на передовій. Однак масовані російські обстріли Києва та перебої з електроенергією, опаленням і водою змусили її залишитися за кордоном. Жінка каже:
"Я просто не можу привести туди свою дитину, під ракети".
За даними міжнародних організацій, приблизно три чверті українських біженців – це жінки та діти, адже через воєнний стан чоловіки призовного віку не можуть залишати країну. У Польщі сформувалися великі українські громади, зокрема у Варшаві та Кракові, що іноді спричиняє напруженість із місцевими жителями.
Уряд президента Володимир Зеленський розраховує, що після завершення війни до 70% громадян, які виїхали, повернуться додому. Водночас соціологічні опитування свідчать: з часом частка тих, хто планує повернення, зменшується.
Для дітей, які виїхали у перші місяці війни, Україна поступово стає далеким спогадом. 11-річний син Бондаренко зізнається, що майже не пам’ятає друзів у Києві й не впевнений, що хоче повертатися.
Схожа історія – у двох подруг із Харкова, Ірини Кушнір та Ольги Єрмоленко, які опинилися у Стамбулі. Кушнір спершу не планувала залишатися в Туреччині надовго, але за чотири роки вийшла заміж і працює викладачкою в університеті.
"Як і всі українці, я планувала повернутися додому, але життя склалося інакше", – говорить вона.
Єрмоленко працює дистанційно для українських клієнтів і щодня стежить за новинами з Харкова, де досі живе її 73-річна мати. Жінка ділиться:
"Я відкриваю новини… і бачу, як ракета летить до мого будинку. У цей момент відчуття жахливе".
Від початку повномасштабного вторгнення Росії з України найбільше виїхали жінки, діти та люди працездатного віку. Через це значно зросла частка пенсіонерів, що створює економічні проблеми для країни.
Як зазначає заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук Олександр Гладун, така міграція змінила вікову структуру населення в Україні.
Нагадаємо, що у вересні Європейська Рада опублікувала рекомендації щодо скоординованого підходу до припинення статусу тимчасового захисту українців у Євросоюзі. Відтак, українцям потрібно буде визначитися: залишитися в ЄС, перейшовши на інший правовий статус, чи готуватися до повернення в Україну.
Втім, згодом стало відомо, що Україна та Євросоюз узгоджують план перебування громадян України в країнах ЄС та їхнього повернення додому.