Європейські лідери відмовляються виконувати вимоги Вашингтона.
Увага всього світу прикута до Ормузької протоки, від якої залежить добробут мільйонів людей, проте безпечного виходу з кризи поки не видно. Ситуація навколо транспортування енергоносіїв зайшла у глухий кут через розбіжності між ключовими гравцями на міжнародній арені, повідомляє видання Bloomberg.
Міністр оборони Великої Британії Ел Карнс зазначає, що обговорення військової підтримки регіону перебувають лише на "дуже ранніх стадіях". Посадовець підкреслює, що звичайного супроводу кораблів буде замало для захисту від сучасних загроз, оскільки ситуація вимагає надскладного поєднання повітряних та морських ударних можливостей.
Своєю чергою, очільник британського оборонного відомства Джон Хілі попередив про іншу небезпеку: за його даними, Іран, ймовірно, вже розпочав мінування вод у протоці. Це робить будь-які спроби комерційного судноплавства смертельно ризикованими.
Президент США Дональд Трамп у розмові з журналістами досить різко акцентував на вразливості цього шляху. Він розповів, що Іран перебуває на межі, а саму протоку заблокувати дуже легко.
"Можна взяти двох людей, і вони кинуть у воду кілька бомб, і це вже затримає процес", - наголосив він у четвер.
На противагу американській позиції, президент Франції Еммануель Макрон ділиться власним баченням ситуації. Він неодноразово заявляв, що Париж не братиме участі в операціях з відкриття шляху зараз, і наполягає, що будь-які зусилля в майбутньому обов'язково потребуватимуть прямих переговорів з іранською стороною.
Міністр торгівлі Британії Кріс Брайант у коментарі для Sky News резюмує загальне занепокоєння союзників. Він поділився словами колег з Перської затоки про те, що дії США виглядають непродуманими.
"Просто не здається, що був якийсь план, або якщо він є, то він змінюється щодня", - зауважив він.
Раніше УНІАН писав, що Саудівська Аравія запропонувала змогу оминути заблоковану Іраном протоку, переправленням нафту через порт Янбу на Червоному морі. Проте така альтернатива має суттєві обмеження через недостатню пропускну здатність трубопроводу до Янбу, що не дозволяє транспортувати стільки ж нафти, скільки проходило через Ормузьку протоку. Крім того, шлях до Азії через Червоне море є довшим і дорожчим, що підвищує витрати й час доставки.
Додамо, що ця війна значно послаблює позиції Трампа і підриває його вплив на міжнародній арені. Через затяжний конфлікт Іран зберігає ініціативу та впливає на глобальні енергетичні ринки, що спричиняє зростання цін і економічні ризики для США. Це також розхитує підтримку Трампа серед союзників і може обмежити його можливості досягати політичних цілей. Аналітики відзначають, що президент "дуже погано переносить поразки", і затяжна війна може спровокувати радикальніші рішення чи внутрішньополітичні наслідки для нього.