Financial Times: 2020 рік нічому не навчив світ

Дані про пандемію не дають перевагу жодній політичній чи економічній системі над всіма іншими.

Більшість глобальних криз минулого століття були, принаймні, повчальними. Перша світова війна дискредитувала імперії на користь національного самовизначення. Друга світова вказала на потребу стримати весь той націоналізм за допомогою ООН й інших формальних перешкод.

Навіть подальші безкровні катастрофи дали певний повчальний досвід. Так звана "стагфляція" 1970-х вказала на межі Кейнсіанської держави. А потім фінансова криза 2008 року повернула їй цінність, - пише Financial Times. Один шок - один урок.

Читайте такожРік зцілення: генсек ООН заявив, що наступний рік потрібно присвяти боротьбі з наслідками пандемії (відео)Але нинішня криза відрізняється тим, що вона не може дати нічого подібного. Жодна модель управління чи економіки не перевершила своїх суперників у боротьбі з COVID-19. Окремі лідери впоралися з пандемією краще (наприклад, канцлер Ангела Меркель) чи гірше (британський прем'єр Борис Джонсон). Але жодна система не "перемогла" цього року. З іншого боку, ніхто не зазнав й остаточної поразки. Тим, чия професія шукати "божественне значення" у подіях, настав час зупинити будь-які пошуки сенсу пандемії.

З одного боку, відносний успіх Німеччини, здавалося б, виправдовує європейську соціал-демократію. Але в Італії, де державні витрати на соціальні програми значно вищі, кількість смертей у відношенні до кількості населення була вищою, ніж в будь-якій країні. Про це свідчать дані Університету Джона Хопкінса. Франція незвично для неї витрачає ще більше на добробут. Але їй доводиться мати справу з більшою кількістю заражених, ніж більшість інших країн окрім невеликої групи густо населених держав.

За жодним з показників великі уряди не перевершили менші й навпаки. Правильний баланс між державою і ринком - це одна з загадок організованого людського життя. Він грає центральну роль на виборах більшості демократій. І хоч пандемія й гостро вказала на проблему балансу, насправді цього могло б і не статися.

Читайте такожPolitico: В Італії мафія влаштовує протести проти карантинуЦе ж стосується і "правильної" кількості громадських свобод. Китай придушив коронавірус з усією жорсткістю, намагаючись показати всі переваги автократії тим, хто в цьому сумнівається. Аж раптом Нова Зеландія стала однією з небагатьох ліберальних демократій, які почуваються в часи пандемії відносно добре. За всіма оцінками ані плюралістичні країни, ані авторитарні не можуть претендувати на однозначну перевагу над протилежною стороною. Серед країн зі змішаними моделями теж є такі, які повністю провалилися (такі як Угорщина), і винятково успішні у боротьбі з COVID-19 (Сінгапур).

Навіть ті чинники, які "повинні" були вплинути на ситуацію, насправді нічого не дали. Багатші країни не стали більш стійкими до коронавірусу, ніж держави з середніми доходами. У Великій Британії більше випадків зараження, ніж в Індонезії. У Іспанії - більше ніж в Колумбії. А в США хворих більше, ніж будь-де.

Читайте такожCNN: Коронавірус приніс голод в ЄвропуАвтор зауважує, що в пошуках закономірностей немає нічого ганебного. В людській природі потреба бачити форму і порядок у хаотичних подіях, щоб пояснити, а не лише зафіксувати їх. Альтернатива - це змиритися з роллю випадковості в житті. І часто такий підхід - це занадто.

Вас також можуть зацікавити новини: