Кремль рідко коли пропонує хоча б якусь угоду без геополітичної мети.
Не залежно від того, що Росія пропонує: природний газ, ракети чи вакцину від коронавірусу, - це завжди викликає суперечки. Урок в тому, що політики часто погані торговці.
Про це пише Die Zeit, нагадуючи, що Москва зараз пропонує свою вакцину Sputnik V по всій Європі. Європейське агентство з лікарських засобів досі перевіряє її. Але вже зараз можна сказати одне: У Sputnik V є серйозна політична побічна дія.
В Словаччині, наприклад, уряд всього лише після року роботи зіштовхнувся з загрозою розпаду. Все тому, що прем'єр-міністр купив Sputnik V всупереч своїм партнерам по коаліції. Але сваряться не лише словаки. Суперечки навколо російської вакцини - це лише однин з цілої низки конфліктів, які охоплюють російський експорт.
Читайте такожForeign Policy: Німеччина ніколи не відмовиться від "Північного потоку-2"
Видання нагадує, що колись канцлер ФРН Гельмут Шмідт сказав: "Ті, хто торгують, не будуть стріляти один в одного". Це була абсолютна правда, але на той час.
"Починаючи зі спалаху конфлікту між економічними партнерами Росією і Україною і закінчуючи торговельними війнами Дональда Трампа, ми дізналися, що економічний обмін не завжди стримує війни", - йдеться в статті.
Останнім часом торгівля була сильно обтяжена міжнародними відносинами. Інвестиційна угода між ЄС і Китаєм стала причиною напруги у відносинах Брюсселя з Вашингтоном. Але досі лише російський експорт провокував суперечки, які призводили до появи санкцій проти союзників по НАТО чи їхніх компаній. Яскравими прикладами видання називає майже збудований "Північний потік-2" і російські ракети С-400, які купила Туреччина.
Існує дві причини, чому це відбувається. По-перше, Росія продає свої товари, спираючись не лише на економічний, а й на політичний інтерес. По-друге, європейські політики дуже часто змішують економічні й політичні цілі, коли торгують з Росією. Зрештою, з'являються огидні конфлікти.
Читайте такожRFERL: У Росії лікарям погрожують й змушують приймати вакцину Sputnik V
Інший приклад - "Північний потік-2". Звісно ж, уряд Росії хоче збудувати цей газопровід, перш за все, щоб прибрати важливість України як головного марштруту для експорту російського газу. Саме тому "Газпром" інвестує в нього так багато. Хоча мине багато років, щоб ці інвестиції повернулися. Але у Берліна теж є свої політичні причини.
Коли контракти про "Північний потік-2" були підписані 5 років тому, німецькі політики пообіцяли один одному вести "більш конструктивну політику" щодо Росії, яка не буде обмежуватися взаємним запровадженням санкцій. Саме тому й з'явилися розмови про "газопровід миру", про "інтеграцію Росії" й різні "мости". Але на іншому боці цього мосту німецький уряд опинився в конфлікті зі США і важливими партнерами в ЄС, який залагодити дуже важко.
Читайте такожWall Street Journal: США повернулись, але Європа більше не з нами
Die Zeit пише, що висновок полягає не в тому, щоб взагалі не торгувати з Росією. Натомість він говорить, що політики часто погані бізнесмени.
"Укладаючи угоди, варто задати собі два питання. По-перше, яку геополітичну мету переслідує уряд Росії, пропонуючи щось на експорт, і чи ця мета збігається з нашою? А по-друге, чи пов'язуємо ми торгівельний проект з політичними надіями? Якщо хоча б одна відповідь буде позитивною, тоді краще триматися подалі від цієї угоди", - йдеться в статті.