Протягом останнього тижня відбулося кілька важливих зсувів в стратегіях (саме в стратегіях, а не тактиках) головних акторів російсько-української війни. І ми переходимо від переговорів Вашингтон-Москва до переговорів США-ЄС-КНР.
Президент США Дональд Трамп, схоже, усвідомив персональну роль російського диктатора Володимира Путіна у зриві всіх можливих домовленостей. Для нас, українців, це може здатися банальним, але це - тектонічний зсув. Трамп не мислить інституціями, а мислить виключно персоналіями.
І Путін перетворився з договороздатної на недоговороздатну людину, яка є джерелом всіх проблем. Більшість лідерів ЄС це зрозуміли трохи раніше.
Виходячи з цього, ми маємо ситуацію, при якій, з великою долею імовірності, колективний Захід почне транслювати світові саме концепцію недоговорздатності Путіна, який, до того ж, не може захистити своїх союзників. Своєю чергою, ця ж теза буде ретранслюватися в Росію та в російські еліти. Це не означає, що буде переворот. Це означає, що концепція "немає Путіна – немає Росії", для російських еліт почне перетворюватися на "немає Путіна – у тебе є майбутнє".
Водночас потрібно розуміти, що на сьогодні США мають дуже обмежений інструментарій для реального тиску на Путіна. Той самий закон Грема має доволі обмежені можливості (сьогодні має розпочатися його розгляд). І він може реально запрацювати лише в тому випадку, якщо буде досягнуто компромісу з Індією та Китаєм, які є головними споживачами російської нафти.
По суті, цей закон - це не лише про Росію, але, перш за все, про переговори США та Китаю.
На цьому фоні дуже важливою є заява Урсули фон дер Ляєн, що "підтримка Росії в повномасштабній війні проти України з боку Китаю неприйнятна для Європейського Союзу, це питання стане визначальним у відносинах між Пекіном і ЄС". Європа є ключовим торговим партнером КНР, і Китай продає в Європу на 305 млрд більше, ніж купує. Звичайно, ринок Китаю також дуже важливий, адже він складає 213 млрд євро. Європа дуже не хотіла б торгової війни з Китаєм на фоні рецесії в європейській економіці. Але ця заява - це початок довгих переговорів, де одним з питань є Україна.
Я неодноразово говорив, що ми є частиною великих переговорів США-ЄС, а від учора, схоже, де-факто, розпочався складний переговорний процес ЄС-Китай і в нову фазу перейшли переговори Пекін-Вашингтон. В усіх цих процесах Україна займає певне, але вагоме, місце.
І варто розуміти, що ці переговори (перш за все, ЄС-США) - ключові для завершення війни в Україні.
По таймінгу говорити складно. Раніше я вважав, що ці процеси почнуться в жовтні-листопаді. Зараз, завдяки тупості Путіна, процеси дещо прискорилися. Але вони точно не будуть швидкими. Вважаю, що перші результати ми побачимо не раніше кінця поточного року, хоча більш реально - лютий-березень 2026-го. Але я завжди стараюся бути більшим песимістом ніж оптимістом в таких прогнозах.
І наостанок. Вчора МЗС України презентувало нову структуру міністерства і там немає окремого департаменту (управління) Китаю. Наша дипломатія продовжує робити вигляд, ніби Піднебесна - це не полюс світу, а просто велика важлива держава. Як на мене, це глибинна помилка.
