Європа фінансує агресію проти України, купуючи у РФ велику кількість скрапленого газу.
Європа досі значною мірою залежить від російського скрапленого природного газу (СПГ), а Україна потенційно може перетворити цю залежність на слабке місце Москви. Про це пише німецьке видання ntv.
Як зазначає видання, влітку 2026 року російська нафтова галузь стала одним із ключових напрямків українських далекобійних атак. Із початку липня українські дрони десятки разів атакували російські танкери в Азовському та Чорному морях. Одночасно удари завдавалися по насосних станціях, нафтопереробних заводах і сховищах пального далеко від лінії фронту.
За задумом Києва, такі атаки мають перетворити головне джерело доходів Росії на її стратегічну вразливість. Український президент Володимир Зеленський назвав цю кампанію "далекобійними санкціями". Йдеться не лише про скорочення доходів російського бюджету від експорту, а й про створення проблем із постачанням пального всередині РФ.
Водночас нафта залишається не єдиним джерелом фінансування російської війни. Значні кошти Москва отримує від експорту газу, причому частина цих грошей продовжує надходити саме з Європи. Як пояснює видання, російський газ скраплюють, завантажують на спеціальні танкери, доставляють до європейських портів, а там знову переводять у газоподібний стан і подають у мережу.
Попри санкції проти російського енергетичного сектору, імпорт СПГ до ЄС зріс. У першому кварталі 2026 року європейські країни придбали рекордний з початку повномасштабної війни обсяг російського скрапленого газу. У червні на Росію припадало близько 14% європейського газового імпорту.
За даними Kpler та Urgewald, найбільший російський СПГ-хаб "Ямал" у першій половині року відправив до Європи 136 танкерів – це 97% усіх його поставок. Основними покупцями стали Франція, Іспанія та Бельгія. За оцінкою Центру дослідження енергії та чистого повітря (CREA), російський бюджет отримував від нафтових і газових поставок близько 60 млн євро щодня.
ЄС планує фактично припинити імпорт російського СПГ із 2027 року, замінивши його, зокрема, поставками зі США та Катару. Однак, війна з Іраном уже скоротила доступність катарського газу на світовому ринку, тому реалізація цього плану залишається під питанням.
На цьому тлі постає питання, чи може Україна самостійно перекрити російський СПГ-експорт. На відміну від нафтового флоту, який налічує близько 800 суден, російський СПГ-експорт значно сильніше залежить від обмеженої кількості спеціалізованих танкерів. Майже дві третини російського СПГ надходить із Ямальського півострова, а для його транспортування потрібні дорогі криголамні судна класу Arc7.
"Флот Ямалу складається лише з 15 суден. Кількох влучань достатньо, і експорт буде зупинений", – наголошує ntv.
Однак тут виникає серйозна проблема для Києва. За даними експертів, усі 15 суден мають західних власників. Одинадцять із них належать грецькій компанії Dynagas, а решта – британському та японському судновласникам. Тому атаки на такі танкери можуть спричинити гострий конфлікт України із західними урядами.
Альтернативою могли б стати удари не по суднах, а безпосередньо по СПГ-терміналах. Таких об’єктів у Росії зараз лише п’ять, пише ntv. Проте лише два з них – Висоцьк і Портова на Балтійському морі – перебувають у межах досяжності українських дронів. Ямальський хаб та Arctic 2 розташовані приблизно за 3100 кілометрів від України.
Українські безпілотники вже демонструють здатність долати величезні відстані: під час найвіддаленішої відомої атаки на нафтопереробний завод в Омську вони пролетіли близько 2500 кілометрів. За даними видання, подальший розвиток українських дронів може незабаром зробити доступними й віддалені СПГ-об’єкти.
Втім, реалізація такого сценарію безпосередньо залежить від позиції Європи.
"Це працює лише в тому разі, якщо Київ готовий розлютити європейські уряди", – йдеться у публікації.
Якщо ж європейські держави справді відмовляться від російського СПГ, українські удари можуть завдати шкоди російській воєнній економіці, не створюючи аналогічної загрози для європейського газопостачання.
Як писав УНІАН, у Франції стартувала президентська кампанія, в межах якої важливою темою стала війна в Україні. Марін Ле Пен заявила про намір припинити військову допомогу Києву, тоді як Едуар Філіпп попередив, що це посилить Росію та загрожуватиме європейській безпеці. За опитуваннями, Ле Пен лідирує з близько 35% підтримки, а Філіпп із 15% вважається її головним конкурентом у другому турі.
Також ми розповідали, що Німеччина закликала ЄС обмежити видачу туристичних віз росіянам після невдалої диверсії в Лейпцигу. У Берліні вважають, що надмірна кількість виданих віз суперечить санкціям і створює ризики для безпеки. Частина країн ЄС вже майже припинила видачу віз, але інші продовжують їх оформлювати, що викликає критику німецьких політиків.