В підсумковій декларації вказується, що союзники НАТО зобов’язуються до 2026 року "виділити 70 мільярдів євро на військове обладнання, підтримку та підготовку для України".
Країни НАТО мають намір пообіцяти Україні допомогу, але за кілька днів до саміту в Парижі все ще не можуть дійти згоди щодо того, наскільки довгостроковим має бути це зобов’язання, повідомляє Frankfurter Allgemeine.
Видання зазначає, що за кілька днів до саміту, який відбудеться наступного тижня в Анкарі, члени НАТО все ще не можуть дійти згоди щодо того, наскільки довгостроковою та конкретною має бути їхня військова допомога Україні.
Хоча під час голосування послів НАТО щодо підсумкової декларації саміту у вівторок у Брюсселі було підтверджено формулювання, згідно з яким союзники НАТО зобов’язуються до 2026 року "виділити 70 мільярдів євро на військове обладнання, підтримку та підготовку для України".
Однак, за інформацією газети, отриманої з дипломатичних кіл, обізнаних із перебігом подій, щодо другої частини зобов’язання, яка конкретизує стабільність допомоги, все ще існує опір.
"У ній мало б йтися про те, що союзники підтвердили свої суверенні зобов’язання "зберегти щонайменше аналогічний рівень до 2027 року"", - йдеться в статті.
Однак, за словами дипломатів, Італія виступає проти довгострокового зобов’язання з зазначенням 2027 року.
Тому ця формулювання поки що залишається в дужках. Відповідно, на четвер заплановано черговий раунд переговорів послів НАТО, щоб вирішити це питання ще до саміту.
При цьому саме таке закріплення обіцянки про надання допомоги Україні для багатьох партнерів по НАТО стало б вирішальним кроком уперед у цій заяві, за що останнім часом активно виступав і Берлін.
У будь-якому разі, чіткого алгоритму розподілу цих витрат не буде. Крім того, не всі обіцяні кошти є новими.
Видання зазначає, що сума в 70 мільярдів євро на рік випливає не з аналізу військових потреб, а з простого розрахунку.
"До неї входять 30 мільярдів євро з позики Європейського Союзу для України. Решта 40 мільярдів євро відповідають зобов’язанням, взятим на саміті у Вашингтоні 2024 року", - пояснюється в публікації.
Примітно, що якби вдалося реалізувати план щодо зобов’язання у підсумковій декларації досягти "порівнянного рівня" також у 2027 році, то загальна сума склала б 140 мільярдів.
У підсумковій заяві 2024 року союзники висловили намір "протягом наступного року надати Україні базове мінімальне фінансування в розмірі 40 мільярдів євро". На той час це стосувалося всіх членів альянсу, включаючи США.
Фактично з середини 2024 до середини 2025 року союзники надали Україні військову допомогу на суму понад 50 мільярдів євро, з яких 40% припадало на США.
Однак новий уряд під керівництвом президента Дональда Трампа дійсно вирішив повністю припинити цю допомогу – через що Європа та Канада мусили взяти на себе всю відповідальність.
На тлі цього те, що знову можна назвати мінімальну суму, є певним прогресом. Ще більш чітким сигналом було б укладення угоди на два роки.
Видання поділилося, що навесні генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав естонську пропозицію виділити 0,25% ВВП на військову підтримку України. Якби не брати до уваги США, це дало б щорічну суму близько 60 мільярдів євро – на додаток до позики ЄС для України.
Однак ця ініціатива зіткнулася з рішучим опором з боку таких держав, як Франція, Італія та Іспанія, внески яких значно нижчі за цей поріг. Ці країни наголошували, що, зрештою, вони вже беруть пропорційну участь у наданні позики Україні.
Основна частина цих коштів припадає на Німеччину, яка має намір внести 11,5 мільярда євро, а також на Велику Британію, Данію, Нідерланди та Швецію.
Хоча значна частина з 40 мільярдів євро на цей рік буде сформована за рахунок вже затвердженої двосторонньої допомоги, все ж близько восьми-десяти мільярдів повинні надійти до Києва у вигляді нових коштів, зазначають у Берліні. Там розраховують, що завдяки зобов’язанням та закріпленню обіцянок у підсумковій декларації стане прозоріше, хто і скільки в кінцевому підсумку надасть. Наприклад, завдяки звітам Рютте з цього приводу.
"Вже зараз Канада та європейські союзники несуть 98 відсотків фінансових зобов’язань щодо військових витрат. Ми хочемо і мусимо докласти ще більше зусиль, щоб гарантувати Україні військову підтримку не лише цього року, а й наступного року принаймні в тому ж обсязі. Підтримка, яка змусить Путіна нарешті усвідомити, що Україна має більше витримки, що настав час нарешті сісти за стіл переговорів", - заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоханн Вадефуль під час візиту до Вашингтона.
Згідно з інформацією газети, у проекті заяви саміту також міститься таке речення: "Україна сприяє трансатлантичній безпеці". Європейці не змогли домогтися від США включення до тексту більш конкретних формулювань, які, наприклад, підкреслили б екзистенційний зв’язок безпеки України з безпекою Європи.
Раніше УНІАН повідомляв, що прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який нещодавно подав у відставку, зацікавлений у посаді генерального секретаря НАТО. Примітно, що ця посада стане вакантною у 2028 році, якщо повноваження нинішнього очільника Марка Рютте не продовжать за згодою всіх країн-членів. Як пише Observer, Стармеру знадобиться "стабільна урядова підтримка", щоб мати хоч якийсь шанс стати генеральним секретарем НАТО. Прихильники Стармера на саміті G7 доклали чимало зусиль, аби довести його авторитет.
Також ми писали, що прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що виступає проти надання нової допомоги Україні. Він має намір відправити словацьку делегацію до Анкари без мандату на схвалення подібних рішень. Фіцо наголосив, що жодної підтримки війни не буде, Словаччина не платитиме за військові витрати України. Водночас, він додав, що не може заборонити іншим країнам "скинутися на війну".