"Сценарії миру" від "піратів" Ормузької протоки

УНІАН

"Стратегії" Дональда Трампа дуже важко прогнозувати: Ормузька протока то заблокована, то – максимально відкрита. УНІАН спробував окреслити варіанти завершення війни на Близькому Сході, щоб зрозуміти, до чого готуватись Україні.

Нестримне бажання президента США Дональда Трампа увійти в історію миротворцем, який завершив найбільшу кількість воєн у світі, завдає багато шкоди. Постійне намагання замиритись з Кремлем призвело до того, що переговорний трек з Росією в російсько-українській війні зайшов у глухий кут. Зараз аналогічний сценарій розвивається у переговорах з Іраном.

Після того, як мирні переговори між ним та США, які проходили в Ісламабаді, не принесли результату, Дональд Трамп оголосив про введення блокади Ормузької протоки. У понеділок вона розпочалася, а вже у середу Трамп заявив, що війна з Іраном начебто знову "наближається до завершення" і він "назавжди відкриває" прохід через Ормуз…

"Китай дуже радий, що я назавжди відкриваю Ормузьку протоку. Я роблю це також заради них - і заради всього світу", - написав президент США у своїй соцмережі Truth Social.

Це відбувається на тлі інформації про те, що Європейські країни почали розробляти "оборонну місію" - план відновлення судноплавства через Ормузьку протоку без участі США. Принаймні, The Wall Street Journal з посиланням на обізнані джерела зазначив, що план передбачає три етапи – виведення суден, які застрягли, розмінування протоки та подальший військовий супровід танкерів. Але все це буде втілюватись лише після припинення військових дій…

За словами політолога-міжнародника Максима Ялі, метаморфози заяв Трампа пов’язані з "особливостями" особистості Трампа: "Він лютує та істерить, адже всі його плани та стратегія не лише щодо Ірану, а й щодо Росії з Китаєм, накрилися "мідним тазом". Все було взаємозалежне. Все було ланками одного ланцюга. Але спроби тиску на лідерів Європи, щоб вони "впряглися" з ним у війну проти Ірану, не дають успіху… Єдиний в ЄС "друг" Віктор Орбан, на допомогу якому був відправленений віце-президент Венс як топ-агітатор, з тріском програв вибори… Переговори з Іраном в Ісламабаді безрезультатні (і, спойлер – наступний раунд буде такий самий, адже зараз всі "козирі" у Ірану, а Трамп більшість своїх вже використав)...".

Максим Ялі переконаний, що Трамп навряд чи піде на те, щоб атакувати судна, які йдуть через Ормузьку протоку до Китаю. Врешті, КНР може направити для їх супроводу і свої військові кораблі. А Трампа така атака може ще більше виставити "голим королем".

"Війна проти Ірану і так триває вже набагато довше, ніж Трамп планував спочатку. Разом із цим тривають і витрати на її продовження. І як вирватися з тієї пастки, в яку Трамп сам себе загнав, не зазнавши серйозних іміджевих та електоральних втрат, він просто не знає", - зазначає експерт.

Така хаотична зовнішня політика аж ніяк не сприяє стабільності у світі. Аби мати хоч якусь ясність, аналітики розглядають кілька сценаріїв розвитку подій.

Від перемоги дипломатії до масштабної ескалації

Політолог, директор програми "Північна Америка" української дослідницької групи "Українська призма" Олександр Краєв розповідає, що дипломатичний шлях розв’язання конфліктів завжди залишається відкритим. Проте сценарій завершення війни між США та Іраном шляхом переговорів, на жаль, поки що є малоймовірним.

"Насправді для проведення цих переговорів були й набагато кращі умови і до Ісламабаду, і в Ісламабаді. Але, як бачимо, ні Тегеран, ні Вашингтон просто не готові йти на будь-які поступки. І з кожним новим раундом переговорів вимоги обох сторін розходяться все далі. Тому дипломатичний шлях, скоріше, варто віднести до найменш ймовірних сценаріїв", - розповів він.

Політолог, керівник політико-правових програм Українського Центру громадського розвитку Ігор Рейтерович в цьому питанні з ним не погоджується. На його думку, сценарій переговорів, які врешті призведуть до завершення війни, можна розглядати як один з найбільш реалістичних.

"Як би далі не розвивалася ситуація, але перемовини залишаться тим сценарієм, який повинен бути дотриманий. Питання просто в тому, чи буде це цей раунд перемовин, чи все ж таки це будуть перемовини, які будуть після певної ескалації, певного загострення і виходу на трохи іншу позицію обох сторін, які беруть участь в цих перемовинах. Але в цілому - це один з найбільш реалістичних сценаріїв, який є на сьогодні. І, судячи з усього, Трамп намагається зробити ставку на нього: якось домовитися, ніж продовжувати воювати", - вважає він.

Водночас, і Краєв, і Рейтерович не скидають з рахунків другий сценарій – ескалацію через проведення наземної операції США. Обидва визнають, що зараз, навіть після провального раунду переговорів в Ісламабаді, такий варіант розвитку подій хоча й менш імовірний, але не нульовий.    

"Третій сценарій – розширення конфлікту із залученням до нього інших сторін – насправді питання філософське. Адже те, що Китай постачав Ірану ракети, якими вже обстрілювалася авіаносна група США і безпосередньо авіаносець Авраам Лінкольн; те, що Росія постачає Ірану розвіддані, компоненти для тих же дронів, якими Іран обстрілює територію країн Близького Сходу; те, що, все в принципі, набуло такого масштабу, що існує вже і антиамериканська коаліція, і проамериканська коаліція….  Це все вже свідчить про те, що ширший конфлікт, так чи інакше, розпочався", - зазначає Олександр Краєв.

Трамп умиває руки

Та найбільш імовірним сценарієм експерти, опитані УНІАН, вважають такий, що президент США просто заявить про перемогу Сполучених штатів у війні з Іраном і умиє руки. А рішення щодо розмінування та справжнього розблокування Ормузької протоки покладе на інші країни.

"Це - найбільш ймовірний варіант. Навіть перед зустріччю в Пакистані Трамп встиг вже чотирнадцять разів оголосити, що взагалі-то США перемогли, а переговори їм так - просто для "галочки". Адже в Ірану, мовляв, немає шансів більше нічого продавити і він розуміє, що його гра вже програна, - вважає Олександр Краєв. – Тому, мені здається, саме цей підхід Трамп і використає. Це буде та сама альтернативна реальність, з якою ми працюємо вже друге його президентство".

"Такий сценарій – дуже ймовірна історія. Але я б розглядав її в контексті того, що спочатку війна закінчиться якимись перемовинами (неважливо, з якими результатами), а Трамп просто скаже, мовляв, ми досягли чого хотіли і ставимо крапку", - додає Ігор Рейтерович.

За його словами, просто умити руки й сказати: "Ми пішли, до побачення", він не зможе: "Трампу потрібен сценарій відходу з хоча б мінімальним збереженням обличчя".

"Дедлайн" близько

Чи могли б американці в Ірані грати ту саму довгу гру, як в переговорах у російсько-українській війні? Навряд. Зараз у Трампа – дуже короткий дедлайн.

"Ціни на бензин у США зростають, інфляція теж не стоїть на місці, а разом із цим – незадоволення виборців, яким ця війна взагалі не подобається… Вибори наближаються. А у цей час з боку посміхаються Нетаньяху з Путіним, яких все влаштовує; а також Сі, який потирає руки в очікуванні візиту Трампа у травні для "big deal" вже на своїх умовах… Але щось мені підказує, що дату зустрічі Трамп може знову перенести", - зазначає політолог-міжнародник Максим Ялі.

На тлі цього, на жаль, зростають ризики для України. Адже, не маючи змоги вийти з війни в Ірані так, як він хоче, Трамп може повернутись до російсько-українського треку, де вимагатиме швидкої перемоги.

"І, скоріше за все, на першому етапі він тиснутиме саме на Україну. Отже, мусимо бути до цього готовими. Пару тижнів, можливо, трошки довше, і почнеться серйозний тиск, де від нас вимагатимуть поступок", - вважає Ігор Рейтерович.

Але сценарій від Білого дому "умиваємо руки" теж відкидати не варто. Врешті, віце-президент США Джей Ді Венс вже заявив, що позбавлення України підтримки з боку США є одним з найбільших досягнень адміністрації Трампа, якими він пишається.