Парламент Туреччини проголосував за ратифікацію вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу. І станом на сьогодні заявку про вступ Швеції до НАТО не підтримує лише одна країна - Угорщина.
Чому Туреччина розблокувала вступ Швеції до НАТО? На мій погляд, тут кілька найпростіших причин.
По-перше, тому що це було питанням часу. Ердоган спочатку не збирався блокувати Швецію вічно або просто по приколу. З самого початку було зрозуміло, що це політичний торг, і врешті-решт НАТО буде розширено.
Приклад Фінляндії в минулому році вже став такою собі репетицією. Туреччина блокувала Швецію не з ідеологічних причин, і не тому, що намагалася розвалити НАТО, а з чисто прагматичних міркувань: урвати хоч щось, користуючись унікальним моментом.
По-друге, очевидно, що на Анкару чинився дуже серйозний тиск. Щоб його зняти, Ердоган пішов на поступки. Не тільки через тиск, але в тому числі і з цієї причини. Зрештою, розривати відносини із Заходом заради членства Швеції в НАТО він не збирався. Захід потрібен Ердогану, як і Туреччина потрібна Заходу.
Ердогану і його владі вже нічого не загрожує, тому можлива "зрада" від такого рішення вже не така страшна
По-третє, стабілізація турецької зовнішньої політики.
Після травневих виборів Ердоган пішов у технократизацію своєї політики і уряду з прицілом на місцеві вибори, плавний транзит влади і де - ідеологізацію відносин із Заходом. Це передбачало компроміс по Швеції, щоб прибрати токсичність від цієї історії і згладити кути у відносинах з США і Європою. До того ж, Ердогану і його владі вже нічого не загрожує, тому можлива "зрада" від такого рішення вже не така страшна.
По-четверте, це частина угоди. Те, що нам відразу не оголосили про параметри угоди, не означає, що домовленостей немає.
Це може означати, що Туреччина не змогла домогтися конкретних результатів до голосування у парламенті за ратифікацію заявки. Тобто, швидше за все, туркам пообіцяли поступки. Наприклад, продаж літаків F-16 або іншого озброєння, зняття санкцій, що залишилися і так далі.
Чи виконають обіцянки - це інше питання. Потрібен час.
Ілія Куса, аналітик-міжнародник, експерт з питань Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього"
