Частина українців буде змушена платити за лікування в Польщі з власної кишені.
Так званий закон про допомогу (спеціальний закон), який набув чинності у 2022 році, створив окрему правову систему, що полегшує перебування та право на отримання допомоги для біженців з України, які виїхали через війну. З 5 березня вступають в силу нові положення про припинення дії рішень, що випливають із закону про допомогу громадянам України, повідомляє Rynek zdrowia.
Видання пояснює, що найважливіші інструменти - відповідно до нового закону - не зникають, а переносяться до закону про надання захисту іноземцям.
Проте, як йдеться в публікації, деякі привілеї, пов'язані, наприклад, з доступом до медичного обслуговування для осіб з України, будуть скасовані. Пояснюється, що частина українців буде змушена платити за лікування в Польщі з власної кишені.
Видання розповіло, що під час розгляду законопроекту в Сеймі заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації переконував, що спеціальний закон, який був особливим рішенням, присвяченим військовим біженцям, громадянам України, дав хороші результати, і тепер настав час для змін.
"Було досягнуто мети, яка полягала у прийнятті цих осіб, забезпеченні їм легального проживання та необхідної підтримки", - пояснив він.
Як зазначило видання, нові правила скасовують спеціальний закон і створюють єдину систему підтримки для всіх бенефіціарів тимчасового захисту.
"Зберігаються перевірені рішення, такі як PESEL UKR, як підтвердження легального перебування. Пільги 800 плюс також залишаються, але за певних умов, зокрема, батьки повинні працювати в Польщі, а дитина навчатися в польській школі", - йдеться в статті.
Примітно, що ще наприкінці вересня 2025 року на підставі тодішніх змін до спеціального закону про допомогу громадянам України у зв'язку з збройним конфліктом на території цієї держави, були введені певні обмеження щодо доступу до безкоштовного лікування для біженців з України в Польщі.
Зокрема, решта українських біженців втратили право на безкоштовне стоматологічне лікування, реабілітацію, трансплантацію, ендопротезування та видалення катаракти, відшкодування вартості ліків, медичних виробів або лікування в рамках лікувальних програм.
При цьому, українцям збережено право на безкоштовне користування в закладах "на NFZ" послугами лікаря первинної медичної допомоги, візитами до фахівців, діагностичними обстеженнями чи необхідною госпіталізацією, а також допомогою в екстрених випадках.
"Повна безкоштовна медична допомога за рахунок NFZ як і раніше надається тільки тим українцям, які легально проживають у Польщі, працюють, сплачують страхові внески або мають медичну страховку як члени сім'ї працюючої та застрахованої особи", - пояснює видання.
Відповідно до закону, який набирає чинності з 5 березня, безкоштовна медична допомога "за рахунок NFZ" буде надаватися лише "бенефіціарам тимчасового захисту, які мають номер PESEL зі статусом UKR і які:
Як пояснило видання, особи з України, які не входять до цього списку і не працюють у Польщі, будуть підлягати медичному обслуговуванню в такому ж обсязі, як і інші непрацюючі іноземці, які перебувають у Польщі.
В публікації зазначається, що якщо особа працює на підставі трудового договору або цивільно-правового договору, внесок на медичне страхування за неї сплачує роботодавець.
При цьому, особи, які ведуть власну господарську діяльність, сплачують внесок на медичне страхування самостійно.
"Працевлаштування на підставі договору про виконання роботи не передбачає сплату внеску на медичне страхування, а отже, і медичного страхування", - попереджає видання.
Дорослі, які не працюють, не сплачують страхових внесків і не мають іншого права на страхування, за візит до лікаря або обстеження в державній системі будуть платити з власної кишені.
Уточнюється, що якщо вони потраплять до відділення невідкладної допомоги після аварії, тоді їм надавадимуть безкоштовно медичну допомогу. Проте, наприклад, при зверненні з високою температурою до лікаря, за такий візит особа має сплачувати самостійно.
Добровільне страхування в NFZ
Особа, яка не працює, може сплатити внесок або користуватися медичною допомогою на комерційних засадах, наприклад, придбати приватний медичний поліс або медичний абонемент на певні послуги, чи оплатити певні послуги у приватному чи державному секторі з власної кишені.
"Однак абонемент, медичне страхування або заощадження можуть виявитися недостатніми, якщо раптово знадобиться більш спеціалізоване лікування, операція або тривала госпіталізація", - пояснюється в статті.
Раніше УНІАН повідомляв, що в дослідженні Центру економічної стратегії "Українські біженці після чотирьох років за кордоном" вказується, що основними країнами прихистку залишаються Німеччина, де 33% українців, а також Польща - 19,5%. Більшість тих, хто виїхав з України, - це жінки (40% від загальної кількості) та діти (31%). Частка чоловіків старше 18 років складає 29%. Після дозволу юнакам у віці від 18 до 22 років виїжджати з країни, Україну покинуло на 96 тис. більше представників цієї групи, ніж повернулося. Зазначається, що наразі фактично кожен сьомий юнак цієї вікової категорії перебуває за кордоном.
Також ми писали, що Норвегія більше не надаватиме українським чоловікам віком від 18 до 60 років тимчасовий колективний захист. Міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен пояснив, що з осені минулого року Норвегія, як і багато інших європейських країн, спостерігає зростання кількості молодих українських чоловіків, які прибувають до країни. Аас-Хансен зазначив, що для того, щоб країна не отримала непропорційно велику їх частку, необхідні жорсткіші заходи. Тому уряд незабаром опублікує для консультацій пропозицію, згідно з якою українські чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не матимуть права на тимчасовий колективний захист.