Уряд Норвегії має намір посилити правила проживання для переміщених осіб з України. Зокрема, українським чоловікам віком від 18 до 60 років більше не надаватиметься тимчасовий колективний захист. Про це повідомило Міністерство юстиції країни.
"З осені 2025 року Норвегія, як і багато інших європейських країн, спостерігає зростання кількості молодих українських чоловіків, які прибувають до країни. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Північному регіоні. Щоб ми не отримали непропорційно велику їх частку, необхідні жорсткіші заходи", - заявила міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен.
Зазначається, що уряд незабаром опублікує для консультацій пропозицію, згідно з якою українські чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не матимуть права на тимчасовий колективний захист у Норвегії. Це означає, що вони більше не отримуватимуть тимчасові дозволи на проживання на основі групової оцінки. Натомість вони зможуть подавати заяву про надання притулку за загальними правилами.
"Норвегія не повинна приймати більше людей, ніж ми можемо інтегрувати. Розселення біженців - це добровільне завдання муніципалітетів. Норвезькі муніципалітети доклали величезних зусиль за останні роки та розселили майже 100 000 переміщених українців. Кілька муніципалітетів повідомляють про тиск на місцеві служби та нестачу житла. Зараз ми вживаємо заходів, щоб муніципалітети могли допомогти людям працевлаштуватися та піклуватися про свої сім'ї", - сказала міністр праці та інклюзії К’єрсті Стенсенг.
В Мін’юсті уточнили, що обмеження застосовуватимуться лише до нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Обмеження не застосовуватимуться до чоловіків, які документально звільнені від військової служби або не здатні її проходити, та до осіб, евакуйованих за програмою медичної евакуації. Винятки також стосуватимуться чоловіків, які несуть повну відповідальність за супровід дітей або за дітей у Норвегії.
Українські біженці в Європі
Як повідомляв УНІАН, раніше спеціальна посланниця ЄС із питань українців Ілва Йоганссон розповіла, що роки проживання українців під спеціальним режимом тимчасового захисту в Європі не будуть автоматичною підставою для отримання довгострокового дозволу на проживання в ЄС після закінчення війни. Однак держави-члени можуть врахувати ці роки для національних дозволів.
Вона пояснила, що в більшості країн ЄС після п’яти років легального перебування іноземець може отримати довгостроковий дозвіл на проживання, який вже не буде залежати від наявності робочої візи чи інших обставин. Однак для українців під тимчасовим захистом цей шлях не є автоматичним.
