На це значно вплинула війна в Україні.
Війна в Україні та революція у виробництві дронів стимулювали інтерес підприємців та інвесторів долучатися до оборонних технологій. Зокрема генеральний партнер венчурного фонду Archangel Ніколас Нельсон лише за цей рік отримав близько 1200 пропозицій від європейських стартапів, які займаються такими технологіями. Про це пише Financial Times.
"Якість покращується, але кількість зростає набагато швидше", - наголосив він.
За даними Dealroom, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в Європі було засновано понад 230 стартапів у сфері оборонних технологій, з яких 52 - цього року. Інвестиції венчурного капіталу в європейські оборонні технології теж різко зросли, досягнувши 1,5 млрд доларів в найактивнішому році.
Попри те, що інвестори раді припливу необхідного капіталу для переозброєння Європи, вони побоюються, що ажіотаж випереджає реальність.
"Ми наближаємося до вершини циклу ажіотажу", - зауважив Нельсон.
На його думку, сектор привернув "багато інвесторів, зацікавлених в оборонній сфері, які два роки тому займалися криптовалютою, імпактом або кліматом".
"Багато людей намагаються запустити стартапи з дронами, бо чули, що це важливо для України, або займаються штучним інтелектом для розвідки. Якби вони розуміли ринок або мали досвід у сфері послуг, то знали б, що це вже давно є", - підкреслив Нельсон.
Водночас співзасновник і співвиконавчий директор стартапу Helsing Торстен Рейл розповів, що коли компанія починала свою діяльність, то "серед європейських венчурних капіталістів панувала "інтелектуальна лінь", і вони не хотіли мати нічого спільного з обороною.
"Зараз усі хочуть займатися обороною, і ми маємо той самий рівень інтелектуальної ліні", - пояснив він.
Також є побоювання, що приплив грошей в одну частину сектора може призвести до втрати фінансування в інших сферах, однією з яких є протиповітряна оборона.
"Нещодавні вторгнення російських дронів у повітряний простір НАТО підкреслили вразливість європейської оборони", - наголосили у FT.
Своєю чергою партнер у венчурній компанії Plural і один із перших інвесторів у Helsing Халед Хеліуї додав:
"Будуть люди, які прокинуться з низькою прибутковістю, але це нормально, венчурний капітал завжди працював таким чином".
Водночас генеральний директор стартапу Auterion, який займається розробкою програмного забезпечення, Лоренц Майєр, наголосив, що масштаби виробництва "значно зросли".
Коли стартап Auterion лише починав свою діяльність, замовлення на 100 дронів вважалося великим. Наразі компанія має контракт з Міністерством оборони США на постачання 33 тисяч "ударних комплектів" дронів в Україну, додав Майєр.
Проте одним з напрямком в Європі, де стартапи досі борються за забезпечення достатнього капіталу, є Україна. Зокрема естонський підприємець, який заснував венчурну компанію Darkstar, Рагнар Сасс, наголосив, що найкращі команди з оборонних технологій знаходяться в Україні, де цикли інновацій стали дуже швидкими.
За його словами, в Україні "немає бульбашки", тому потрібне більше фінансування. Сасс зазначив, що компанії, які мають найбільший вплив на бойові дії, знаходяться в Україні і вони "не розмовляють, не мають PR-команд".
Підприємець додав, що викликом для всіх, хто має штаб-квартиру в Європі, є необхідність "майже щомісяця створювати нові версії свого продукту", що вимагає, аби основні команди з розробки продукту знаходилися в Україні.
"Всі серйозні інвестори мають бути в Україні", - вважає Сасс.
Раніше The Washington Post писав, що Росії вдалося наростити випуск дронів на оптоволокні тільки завдяки допомозі Китаю, тому ворожа армія отримала ключову перевагу на полі бою.
"Аналіз показав, що китайські виробники комерційних дронів відіграли важливу роль у допомозі російським виробникам дронів збільшити обсяги виробництва і зараз допомагають розробляти компоненти, які мають явне бойове застосування", - зазначили у WP.
Водночас командир 3-ї роти батальйону безпілотних систем Black Raven 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" Едуард Боднюк наголосив, що за кілька років Україну в застосуванні БпЛА може бути дуже важко наздогнати. Він додав, що зараз є велика кількість проєктів, які дозволять українцям вражати ворога на різних дистанціях, від 30 кілометрів.
"Це можуть бути їхні артсистеми, РСЗВ, різні радіолокаційні станції. Насправді ми в цьому напрямку досить прогресивно рухаємося. І я маю на увазі не тільки наш підрозділ, хоча ми є одним із найсильніших підрозділів БПЛА в Силах оборони, а й узагалі Україну", - розповів Боднюк.