Обговорення проходить на рівні генералів, які записують внески кожної сторони у спеціальні таблиці.
Внутрішній переговорний процес між європейськими партнерами України, США та НАТО щодо військової підтримки Києва виглядає "доволі дивним" і викликає обґрунтований скепсис. Про це повідомив журналіст, головний європейський політичний кореспондент газети The Wall Street Journal Боян Панчевський у подкасті з німецьким колегою Паулем Ронцгаймером
"Переговори ведуться всередині Заходу між європейськими партнерами України, включаючи Німеччину та Україну. В них беруть участь три гравці: США, НАТО та Україна, і все записується на аркуші паперу генералами", – пояснив Панчевський.
Він зазначив, що переговори проходять на різних рівнях, один із найважливіших – рівень генералів, які очолюють збройні сили Німеччини, Франції, Великобританії та інших країн. Коли генерали узгоджують внесок кожної сторони, виникають суперечки щодо того, чи писати у таблиці "США" окремо, чи об’єднувати з НАТО. Американська сторона відстоює окрему позицію.
"Спочатку в таблиці, де вказано США, нічого не було написано. Вони лише усно зобов'язалися надати певне обладнання, але не офіційно. І тому я добре розумію, чому Україна зараз стала трохи скептичнішою", – додав журналіст.
За його словами, через нестачу письмових домовленостей і розбіжності у підходах сторін досягнення швидкого компромісу наразі виглядає малоймовірним.
Як повідомляв УНІАН, європейські країни разом надали Україні приблизно 21,5 мільярда доларів військової допомоги у 2025 році, що приблизно на 1,5 мільярда доларів більше, ніж у 2024 році.
Серед європейських країн-донорів Німеччина залишалася найбільшим постачальником військової допомоги, надавши приблизно 10,6 мільярда доларів (9 мільярдів євро) допомоги протягом 2025 року. Велика Британія слідувала за нею з понад 6,4 мільярда доларів (5,4 мільярда євро), а Швеція посіла третє місце з приблизно 4,4 мільярда доларів (3,7 мільярда євро) військової підтримки.
Після припинення поставок зброї від США Україна збільшила розробку і використання власних безпілотників і ракет. При цьому Європа також активізувалася, проте все не так райдужно, як могло б здаватися.