У Євросоюзі пропонують новим країнам мати лише права слухачів, а не повноправних членів блоку.
Країни-кандидати на вступ до ЄС, розділені щодо планів позбавити їх права голосу після вступу. Зокрема, Україна виступає за повноправне членство у Союзі, пише Politico.
До ЄС планують приєднатися кілька країн Східної Європи та Західних Балкан. Але серед них "виникає розкол щодо умов, пов'язаних із заявками. Одні наполягають на тому, щоб вони отримали всі переваги блоку, тоді як інші раді просто бути за столом переговорів".
Європейська комісія, пише видання, розглядає можливість надати новим членам повного права голосу лише після того, як ЄС перегляне спосіб свого функціонування. Це ускладнить для окремих країн застосування права вето та запобіжить зриву політики.
Наразі нові члени одразу отримують повне право голосу. Зокрема, його отримала Хорватія у 2013 році. Але тепер планується обмежувати повноваження. Зокрема, право нових учасників блокувати санкції. Але перспектива приєднання без повного права голосу викликає неоднозначну реакцію країн-кандидатів.
Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама сказав Politico, що ці заходи є "гарною ідеєю", і що його країна навіть погодиться на те, що певний час у Брюсселі не буде власного комісара. Албанія, за його словами, не хоче оскаржувати волю великих членів-засновників, таких як Франція та Німеччина. "Важливі рішення в родині приймають дорослі", – сказав він.
Саломе Зурабішвілі, остання президентка Грузії, обрана прямим голосуванням, заявила, що вона давно виступала за такий крок у переговорах з посадовцями ЄС. Її роль була скасована правлячою партією "Грузинська мрія", що засудило Брюссель, а переговори про вступ зараз зупинилися на тлі попереджень про відхід від демократії.
Молдова, чия заявка на членство є побратимом заявки України, заявила, що хоче ознайомитися з деталями пропозицій.
"Ми готові взяти на себе відповідальність на ранній стадії та вітаємо можливість взяти участь у цих дискусіях та допомогти їх сформувати. Водночас повноцінне членство – з рівними правами та повною участю в процесі прийняття рішень ЄС – має залишатися чіткою та кінцевою метою", – сказав журналістам високопосадовець з Молдови.
Україна, яка провела широкомасштабні реформи в рамках процесу вступу, навіть стикаючись з агресією Росії, неохоче підтримує цю ідею.
"Якщо ми говоримо про членство в ЄС, то воно має бути повноцінним", – заявив президент Володимир Зеленський у листопаді .
Чорногорія, країна-кандидат, яка найбільше просунулася на шляху до вступу, також наполягає на тому, що немає потреби переглядати умови, за якими їй надається членство, і очікує завершити процес перевірки цього року.
План щодо обмеження повноважень був запропонований наприкінці минулого року чиновниками та проєвропейськими урядами, щоб вдихнути життя в процес розширення. Його також блокує Угорщина та кілька інших столиць через побоювання, що це може призвести до небажаної конкуренції за місцеві ринки або поставити під загрозу інтереси безпеки. Угорщина неодноразово погрожувала накласти вето на вступ України до ЄС.
Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос повідомила виданню, що конкретні пропозиції будуть представлені "у лютому або березні".
Нагадаємо, що Єврокомісія розробляє двохетапний план вступу України до ЄС. За цим планом, на першому етапі Україна не матиме права голосу на зустрічах мінстрів та лідерів. Але матиме доступ до частин єдиного ринку блоку, його сільськогосподарських субсидій і внутрішнього фінансування розвитку.
При цьому це може статися протягом поточного року, якщо діяти в логиці мирного плану, який пропонують Україні США.