Глави держав і урядів ЄС обговорили спільні дії на найближчі роки.
У копенгагенський порт, 1 жовтня, увійшов німецький фрегат і став на причал. Разом із ним військові кораблі та сили направили Польща, Швеція, Франція, Фінляндія, Нідерланди, а також Велика Британія, США та Україна. Привід серйозний: після серії нещодавніх атак дронів у Данії зібралися лідери європейських країн.
Але ця демонстрація сили і солідарності не змогла приховати того факту, що двадцяти семи країнам насправді вкрай важко координувати свої зусилля у сфері безпеки, пише Le Monde. Майже через чотири роки після вторгнення Росії в Україну оборона Європи так і не побудована, а питання підтримки Києва стає дедалі нагальнішим.
"Нам потрібно більше солідарності в Європі", - заявив прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо. За словами прем'єр-міністра Данії Метте Фредеріксен, Європейський Союз потерпає від "гібридної війни". Йдеться про маніпуляції міграцією, кібератаки, дрони, саботаж кабелів і трубопроводів...
"Росія нас випробовує, і це триватиме. Ми перебуваємо в найнебезпечнішій ситуації з часів закінчення Другої світової війни", - додала вона. Також повідомляється, що лідери ЄС присвятили більшу частину часу обговоренню питань оборони.
"Добре обговорювати, але потрібно діяти. Документи не виявляють дрони", - заявив президент Литви Гітанас Науседа, маючи на увазі "дорожню карту" з переозброєння Європи до 2030 року, яку президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала в Копенгагені.
Програма, заснована на чотирьох ключових проєктах - "стіна дронів", спостереження за східним флангом, щит протиповітряної оборони і космічний оборонний щит, доповнює бюджетний план ЄС, спрямований на полегшення інвестицій, і має супроводжувати зростання військових витрат по всьому континенту.
Однак ініціатива фон дер Ляєн дратує Францію, Італію та Німеччину, які нагадують, що Єврокомісія не має компетенцій у питаннях оборони. Там, де вона має намір, зокрема, відстежувати і централізувати зміцнення європейських армій, ці країни хочуть зберегти контроль над великими військовими проектами.
Президентка Єврокомісії намагалася переконати країни, що діє в їхніх інтересах, взявши на себе роль "координатора і посередника", щоб зробити європейські збройні сили "сумісними"...
Малі країни, у яких мало або зовсім немає оборонної промисловості, навпаки, виступають за те, щоб у Комісії було більше повноважень. На їхню думку, це допоможе кращій координації в Європі, хоча б у питаннях спільних закупівель.
Раніше УНІАН повідомляв, що в Данії закликали НАТО до серйозних дій через "гібридну війну" РФ. Альянсу потрібно "більш глибоко" обговорити, як реагувати на ворожі дії Москви: від порушень повітряного простору до саботажу.
Крім того, Макрон зробив заяву про "репараційний кредит" для України на 140 мільярдів євро. Французький лідер заявив, що підтримує думку прем'єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера, який критично поставився до ініціативи Європейської комісії.