Через "втому від війни" в Україні та "внутрішні проблеми, що даються взнаки" в Євросоюзі все важче зберігати єдність щодо санкцій проти Росії.
Про це розповіла прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас в інтерв’ю The Telegraph.
"Стає все важче і важче запроваджувати санкції, і залишилося не так багато елементів, на які ми можемо накласти санкції. У цьому проблема", – пояснила вона.
Водночас естонська прем’єр вважає необхідним продовжувати тиск на Росію для того, щоб вона не вирішила напасти на інші країни.
"Після України він поклав око на Молдову. Він націлився на Грузію, він націлився на країни Балтії. Він цього, власне, й не приховував. Єдиний спосіб зупинити це – допомогти Україні виграти цю війну", – висловила думку Каллас.
Восьмий пакет санкцій ЄС проти Росії
28 вересня Єврокомісія запропонувала новий восьмий за рахунком пакет санкцій проти Росії у зв'язку з проведенням псевдореферендумів і спробою анексії території України.
При цьому прем'єр-міністр Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт "продавив" свої вимоги за новим пакетом антиросійських санкцій, а саме відмова від обмеження ціни на російську нафту, а також домоглася виключення ядерної енергетики з нового пакету санкцій.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляти, що запропонований Єврокомісією восьмий пакет санкцій не відповідає рівню загострення війни проти України.
6 жовтня 2022 року Євросоюз затвердив восьмий пакет санкцій проти Росії. У пакеті передбачено й обмеження цін на нафту.
