Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азуле висловила жаль з приводу загибелі на фронті російського неонациста, воєнкора "РИА Новости" Ростислава Журавльова. Відповідна публікація з'явилася на офіційному сайті ЮНЕСКО.
"Я шкодую про смерть Ростислава Журавльова і закликаю до розслідування обставин. Журналісти відіграють вирішальну роль в інформуванні світу про конфліктні ситуації і повинні бути захищені", – заявила гендиректор ЮНЕСКО.
Вона також закликала до дотримання міжнародного гуманітарного права у сфері захисту журналістів, які працюють у зонах бойових дій.
Хто такий Ростислав Журавльов
Журавльов є уродженцем російського Єкатеринбурга. З молодих років активно намагався брати участь у політиці. Зокрема, він вступив до партії "Другая Россия" Едуарда Лимонова, створену членами раніше забороненої в РФ Націонал-більшовицької партії. Обидві політичні сили мають репутацію неонацистських, дотримуються відповідних поглядів і використовували псевдонацистську естетику у своїй символіці.
Згідно зі спогадами очевидців, Журавльов брав активну участь у гібридному вторгненні РФ в Україну. Спочатку він під виглядом журналіста опинився в Криму, а після з'явився на Донбасі.
"Ростислав Журавльов - звичайно ж ніякий не журналіст. Цей виродок з перших днів березня 2014 року розпалював у Донецьку війну, разом з Губарєвим штурмував Донецьку ОДА – а потім вбивав і грабував жителів Донбасу у складі однієї з озброєних банд "ЛНР", - пише український журналіст родом з Донецька Денис Казанський.
Загибель Ростислава Журавльова
Як заявляють російські ЗМІ та Міноборони РФ, Журавльов разом з групою інших російських пропагандистів потрапив під обстріл української артилерії в районі села П'ятихатки Запорізької області 22 липня. Стверджується, що "воєнкорів" звезли на передову робити репортаж про застосування ЗСУ касетних боєприпасів, і в підсумку вся група потрапила під удар цими ж боєприпасами.
В результаті Журавльов отримав смертельні поранення. Ще троє пропагандистів теж були поранені, але вижили.
Як видно з численних фото, зроблених самими ж росіянами, їхні "журналісти" на передовій носять камуфляжну форму і бронежилети без яскравих позначень того, що вони є представниками преси. Тож відрізнити їх від солдатів з великої відстані просто неможливо. Деякі з них не гребують прямо брати участь у бойових діях.
