Але поки що спроби залякати Київ не принесли ніякої користі Кремлю, хоча він може записати одну дипломатичну перемогу на свій рахунок.
Востаннє, коли Росія збирала так багато військ біля кордонів України, вона вторглася на територію сусіда й анексувала Крим. Командир військами США в Європі генерал Тодд Волтерс підтвердив, що стягування сил впродовж останніх тижнів "повністю відображає розміри, темпи і масштаби" російської активності в 2014 році.
Публічне визнання міністра оборони РФ Сергія Шойгу, що його країна й справді відправила дві армії й три повітряно-десантні загони до кордону України, але нібито для "військових тренувань", точно нікого не заспокоїло. Як пише The Economist, вторгненню сім років тому теж передували схожі сумнівні "маневри".
Мета стягування військ Росії лишається не зрозумілою. Це точно не звичайні тренування. Наприклад, поблизу Воронежа за 200 кілометрів від української території розгорнули систему військового зв'язку далекої дії. Її використовують лише великі бойові одиниці. А це, на думку аналітиків оборонно-розвідувальної компанії Janes, "вказує на масштаби розгортання" військ. Деякі російські підрозділи подолали тисячі кілометрів. Аналітик Janes Том Буллок підмітив, що російські війська продовжують рухатися в напрямку кордону.
Читайте такожBloomberg: Путін спокушає долю, стягуючи армію до кордону України
"Я не бачу жодного достатньо важливого об'єкта, щоб потрібне було наземне вторгнення, попри всі наслідки після нього", - сказав Роб Лі з Королівського коледжу Лондона.
На думку The Economist, більш вірогідно, що Володимир Путін використовує свою армію як інструмент дипломатії примусу. Режим припинення вогню між Росією і Україною на Донбасі розвалюється. Вбивство українського солдата 10 квітня було вже 28-м цього року. Більше того, у лютому Україна розлютила Кремль, запровадивши санкції проти проросійського політика й бізнесмена Віктора Медведчука.
Дмитро Тренін з Московського Центру Карнегі стверджує, що нібито саме президент України Володимир Зеленський спровокував нинішній цикл ескалації, відправивши важке озброєння до кордонів у лютому й почавши наступ проти "російськомовної опозиції" заради підтримки Заходу. Хоча Буллок наполягає, що для таких звинувачень немає жодних доказів.
Разом з тим, у Путіна є й внутрішні обставини, через які він міг вдатися до гри м'язами. Його уряд арештував понад 10 тисяч учасників протестів у січні, які вийшли на вулиці, щоб підтримати ув'язненого опозиціонера Олексія Навального. Політичний рейтинг президента Росії теж обвалився перед парламентськими виборами, наміченими на вересень. Дві п'ятих росіян вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. А економіка переживає стагнацію.
Читайте такожСША стежать за ситуацією біля кордону України на тлі ескалації з боку РФ
Але в України є й інші друзі. Через тиждень після розмови з Байденом, Зеленський відвідав Туреччину, яка продає українській армії ті самі дешеві безпілотники, які допомогли Азербайджану розбити сили Вірменії у війні минулого року.
Путін все більше ізольований від Заходу й нетерпляче вимагає визнання. Але він може зарахувати собі принаймні одну дипломатичну перемогу. 22 березня Росія оголосила, що Байден відмовився від пропозиції провести відео-конференцію з Путіним. Через три тижні після того, 13 квітня, на тлі стягування російських військ до українських кордонів Байден запропонував Путіну зустрітися "у найближчі місяці". Зеленський буде знервовано стежити за цим.