«ТольяттіАзот» проти «Укрхімтрансаміаку» - симуляція конфлікту

Каламутний конфлікт між російським «ТольяттіАзотом» і українським «Укрхімтрансаміаком» нагадує погану гру на публіку. Без відповіді залишається головне питання - коли відновиться прокачування аміаку?..

"Транзитний" українсько-російський конфлікт спалахнув навколо ще однієї труби, прокладеної по території України, - цього разу навколо аміакопроводу. Сценарій і поведінка сторін до певної міри нагадують сценарій конфлікту недавніх років навколо газової труби.

Прес-служба найбільшого російського виробника аміаку «ТольяттіАзоту» (ТоАз) 10 січня заявила про неправомірне припинення транспортування російського аміаку по українській частині трубопроводу «Тольятті – Одеса», який перебуває у віданні української держкомпанії «Укрхімтрансаміак». А вже 11 січня губернатор Самарської області, де розташований ТоАз, звернувся до Мінпромторгу РФ з проханням посприяти у відновленні транзиту аміаку через Україну. Таким чином, господарський конфлікт уже набув вигляду міждержавного. Деякі експерти поквапилися пов`язати дії "Укрхімтрансаміаку" з глобальними проблемами в українсько-російських взаєминах, мовляв, Україна влаштувала російським хімікам дрібний саботаж у відповідь на погрози обмежити імпорт українських товарів в РФ. Тільки на третій день після розголосу скандалу "Укрхімтрансаміак" сформулював офіційний прес-реліз з цього приводу. Проте формулювання нашої держкомпанії настільки розпливчасті, що залишають без відповіді головне питання - чому прокачка російського аміаку припинилася і коли вона відновиться?

Сир із запахом аміаку, або Скривджені хіміки?

Прес-секретар ТоАзу Ігор Башунов 10 січня повідомив, що на підприємстві зупинено п`ять із семи агрегатів із виробництва аміаку, а інші два працюють у режимі неповного завантаження, просто спалюючи природний газ. Всю відповідальність за важку ситуацію на ТоАзі І.Башунов покладає на "Укрхімтрансаміак". Втім, якщо бути точним, то в інформації ТоАзу, яку публікують російські ЗМІ, претензії пред`являються до якоїсь компанії "Укртрансаміак". На сайті ТоАзу ніякої інформації про колізію навколо аміакопроводу у відкритому доступі взагалі немає. Отже, неточність у назві українського партнера спишемо на граматичну помилку і не будемо чіплятися до слів. Хоча вже назву компанії, з якою ведеш бізнес, можна було б написати правильно...

Та повернімося до суті конфлікту. Тольяттінські хіміки вважають, що українське підприємство без попередження і обгрунтування припинило прокачку аміаку, який виготовляє ТоАз. При цьому наголошується, що у ТоАзу з "Укрхімтрансаміаком" довгостроковий договір. За словами І.Башунова, щороку сторони підписують додаткові угоди, які визначають розмір і ціну прокачування аміаку на конкретний період. У 2011 році, за слів І.Башунова, ТоАз поставив по трубопроводу приблизно 1,7 млн. тонн аміаку, але, починаючи з середини грудня минулого року, "Укрхімтрансаміак" не прокачав більш як 120 тисяч тонн тольяттінського аміаку.

Усі взяті на себе зобов`язання за домовленостями з українською стороною, включно зі своєчасною оплатою за аміак, що транспортується, ТоАз виконує в повному обсязі, запевняє І.Башунов. Він також відзначає, що "Укрхімтрансаміак" продовжує обслуговувати російське підприємство «Міндобрива» і українських постачальників аміаку.

На ТоАзі говорять про те, що в Одеському порту простоюють великотоннажні танкери, які прибули за тольяттінським аміаком. Збитки підприємства і його партнерів через дії "Укрхімтрансаміаку" оцінюються у більш ніж півмільярда рублів. На ТоАзі навіть підрахували фінансові втрати "Укрхімтрансаміаку" і українського бюджету, які, за їхньою оцінкою, вже перевищили 3,2 млн. дол.

Представники ТоАзу відзначають, що численні листи і звернення до керівництва "Укрхімтрансаміаку" з метою прояснити і врегулювати ситуацію залишилися без відповіді. Якщо найближчим часом транспортування не поновиться, ВАТ «ТольяттіАзот» буде змушене зупинити роботу заводу, що загрожує серйозними соціальними та екологічними наслідками.

Своєю чергою «Укрхімтрансаміак» заявляє про виконання своїх зобов`язань перед «ТольяттіАзотом». У прес-релізі української компанії наголошується: ситуація, що склалася з обмеженням прокачки аміаку виробництва ВАТ «ТольяттіАзот», не свідчить про невиконання українським держпідприємством своїх зобов`язань перед російським партнером.

В «Укрхімтрансаміаку» повідомляють, що за 2011 рік було прокачано 1 млн. 671 тис. тонн аміаку виробництва ТоАзу, що становить 129% узгодженого на минулий рік обсягу. «У зв`язку з цим українська сторона має право відповідально заявити, що всі зобов`язання щодо транспортування аміаку ТоАзу за 2011 рік не тільки виконано, але й перевиконано», - сказано у прес-релізі. Водночас підприємство заявляє, що «на даний момент існують об`єктивні причини зниження обсягів перекачування аміаку, що зумовлені зверненням Одеського припортового заводу тимчасово припинити роботу трубопроводу «Тольятті-Одеса», а також необхідністю проведення ремонту на його насосній станції №10.

Які такі об`єктивні обставини, абсолютно не зрозуміло. У прес-службі ОПЗ теж не змогли прояснити ситуацію, відзначивши лише, що завод не має стосунку до господарської і договірної діяльності "Укрхімтрансаміаку" і не може коментувати заяви цієї компанії.

Виходить, що весь гармидер через ремонт на насосній станції? Але це явно несерйозний привід для такого гучного скандалу. Та й при бажанні можна було б за місяць, що минув від початку припинення прокачки тольяттінського аміаку, вирішити цю технічну проблему.

Після ознайомлення із заявами представників ТоАзу і невиразними поясненнями "Укрхімтрансаміаку" складається враження, що українська компанія таки явно не має рації. Причини таких її дій, на перший погляд, лежать на поверхні. Варто нагадати, що російський аміак, який використовується насамперед для виробництва азотних добрив, поставляли на Одеський припортовий завод, де потім перевантажували на великотоннажні танкери і відправляли морем кінцевому споживачеві. Тут варто відзначити, що в Україні також є значні потужності з виробництва аміаку, який імпортується через ОПЗ. Проте останніми роками випуск цієї продукції став практично нерентабельним у зв`язку з різким подорожчанням російського природного газу, який є головною сировиною. Тобто ситуацію з ТоАзом можна розцінювати як помсту українських виробників, яким важко спокійно спостерігати за тим, як їхні російські конкуренти нарощують обсяги прокачування аміаку через наш трубопровід. Це один варіант, але є й інші припущення. Як уже було сказано вище, деякі експерти вважають, що обмеження прокачки російського аміаку пов`язане із заявою головного санітарного лікаря Росії Геннадія Онищенка про низьку якість українського сиру. Як відомо, подібні заяви передують запровадженню митних обмежень на імпорт тих чи інших продовольчих товарів в РФ.

Можна припустити, що хтось у вищих ешелонах української влади вирішив бодай якось допекти росіянам у відповідь на «наїзди». Але таке припущення виглядає абсолютно непереконливо, варто лише звернути увагу на брак конкретики в поясненнях «Укрхімтрансаміаку» і на диво м`яку позицію ТоАзу. І то правда - останній, якби був на 100% правий, навряд чи чекав би майже місяць, перш ніж почати обурюватися. І вже точно пригрозив би «Укрхімтрансаміаку» судовим позовом з кругленькою сумою санкцій.

ТоАз видає себе за скривдженого, а «Укрхімтрансаміак» йому підігрує?

Незалежний експерт у сфері хімічної промисловості Дмитро Гордійчук відзначає, що впродовж останнього місяця у трейдера «ТольяттіАзоту» було лише чотири плавучих вантажі з аміаком. «Це означає, що ситуація з реалізацією продукції для цього підприємства не дуже хороша, і йому так чи інакше довелося б скорочувати виробництво. Я навіть думаю, що припинення перекачки аміаку в нинішніх умовах не є для «ТольяттіАзоту» настільки критичним, як він хоче показати», - припустив експерт.

Водночас, за його словами, якщо інформація про припинення постачавок російського аміаку на Одеський припортовий завод опиниться у міжнародній діловій пресі, це може відчутно пожвавити ринок аміаку, ціни на нього або стабілізуються, або підуть вгору. Д.Гордійчук нагадав, що в жовтні 2011 року ціни на аміак на світових ринках обвалилися.

Експерт категорично відкинув версію про те, що припинення прокачки російського аміаку на ОПЗ може бути відповіддю України на заяви Москви про можливе обмеження імпорту українських товарів на територію Митного союзу РФ, Казахстану і Білорусі. «Слід пам`ятати, що договори, підписані між «Укрхімтрансаміаком» і російською стороною, закріплені печатками обох суб`єктів. У разі виникнення якихось суперечок вони можуть звернутися до міжнародного арбітражного суду. Тобто якби українська сторона безпідставно припинила прокачку, росіяни мали б усі підстави звернутися до суду і виграти його. Тому я думаю, що тут уся справа в якихось технічних неув`язках, хоч і не виключаю, що комусь вигідно, щоб усе це відбулося», - наголосив експерт.

Д.Гордійчук упевнений, що рано чи пізно квоти на прокачування тольяттінського аміаку будуть затверджені і транспортування відновиться в обумовлених обсягах.

Поки ж ми можемо спостерігати за грою ТоАзу в жертву і непереконливими спробами «Укрхімтрансаміаку» посприяти йому в цьому. Хай учасники конфлікту не ображаються, але збоку все виглядає саме так. Отакий піар-хід, запозичений із життя кіношно-естрадних "зірок": а давайте ніби посваримося - і публіці про себе нагадаємо, і тусовці, і, можливо,  квитки на концерти жвавіше будуть розкуповувати...

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News