Понеділок,
05 грудня 2016

Наші спільноти

Представник України при ЄС: За всю історію ЄС ніколи не надавав такої потужної підтримки іншим державам, яку отримує Україна

Як взаємодіє нова Єврокомісія з українською владою, чим Європа допомагає Україні у протистоянні з Росією та що стоїть на заваді безвізового режиму для українців УНІАН розповів представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв.

УНІАН
Фото УНІАН

На які події у двосторонніх відносинах між Україною та ЄС нам треба очікувати до кінця цього року?

Новий склад Європейської комісії тільки розпочав свою роботу, але вже можна констатувати про велику увагу (і це приємно) до України з боку керівництва ЄК. Не так давно відбулася телефонна розмова президента ЄК Жана-Клода Юнкера з президентом України Петром Порошенком, під час якої глава ЄК пообіцяв, що свій перший двосторонній візит він здійснить до України. Тому зараз ми спільно працюємо з кабінетом президента і офісом комісара Хана (комісар, який опікується відносинами з Україною), щоб узгодити можливу дату такого візиту в Україну і знаходимося на завершальному етапі. Можу сказати, що цей візит відбудеться вже незабаром.

Крім того, за цей короткий період роботи нової ЄК у мене особисто вже відбулося дві зустрічі з новопризначеним комісаром Ханом. Він серйозно прагне нам допомогти і зараз дуже активно вивчає наше досьє.

А як щодо проведення Ради Асоціації?

Розпочавши тимчасове застосування Угоди про асоціації, важливо швидко запустити і механізми двосторонньої співпраці. Ключовими механізмами будуть Рада асоціації та Комітет парламентської асоціації Україна-ЄС. Це необхідно зробити, оскільки вони мають допомагати практичній імплементації Угоди про асоціацію. Це також буде політичним знаком того, що наші відносини на 100% переходять на рівень політичної асоціації та економічної інтеграції.

Отже, станом на сьогодні, ми з ЄС вже практично опрацювали регламент і технічні документи, пов’язані із започаткуванням роботи Ради Асоціації і наразі ведемо консультації, щоб визначити конкретну дату проведення. Засідання Ради Асоціації відбудеться у Брюсселі, а дата буде залежати від того, як швидко буде сформований новий український уряд. У разі, якщо український уряд буде сформований швидко, не виключено, що засідання Ради відбудеться вже в грудні. Якщо ні, то на початку наступного року.

Але є інша ідея, ініціатором якої виступила українська сторона, і яка знаходиться в процесі опрацювання – провести засідання у форматі уряд України-Європейська Комісія. Перший тест такого формату був проведений наприкінці березня – ми відчули, що такий захід є дуже важливими. Проведення цього засідання було б доцільно з врахуванням того, що і у нас – новий уряд, і у них свій новий уряд – нова ЄК. Тому для мене, як посла, дуже важливо організувати таку зустріч з тим, щоб наші нові члени уряду побачили своїх візаві, своїх колег і налагодили з ними не тільки формальні, а й особисті контакти, які б допомогли у майбутньому оперативно та ефективно вирішувати всі проблеми, пов’язані з розвитком співпраці у відповідних секторах. Зокрема, це стосується транспорту, сільського господарства, фінансової співпраці, енергетики, внутрішніх справ, регіональної політики, гуманітарної допомоги.

Можу вже повідомити, що наша ініціатива була позитивно сприйнята стороною ЄС, і наразі ми ведемо підготовчу роботу для реалізації такого масштабного проекту. Я очікую, що таке засідання відбудеться вже в першому кварталі наступного року, скоріше за все, в Брюсселі.

Ви згадали і такий орган, як Комітет парламентської асоціації Україна-ЄС. Коли запрацює він?

Не так давно в Брюсселі в Європейському парламенті відбулося інавгураційне засідання європейської частини Комітету на чолі з новим головою Андрєєм Пленковичем, в якому я також взяв участь. Двостороннє, тобто повноцінне, засідання цього комітету відбудеться відразу, як тільки буде сформована його українська частина. І я сподіваюся, що це відбудеться швидко відразу після формалізації роботи Верховної Ради.

Хочу наголосити: не треба недооцінювати ролі Європейського парламенту. Після набуття чинності Лісабонським договором роль парламенту ЄС значно збільшилася, і тепер жодне принципове рішення без погодження з боку ЄП ухваленим бути не може.

Паралельно з роботою Комітету асоціації, за ініціативи українських дипломатів, в Європарламенті розпочалася робота зі створення неформальної групи друзів України.

Наразі тривають консультації стосовно особи, яка очолить цей процес в Європарламенті. Я ж сподіваюся зацікавити одного з новообраних депутатів Верховної Ради, щоб він підтримав цей процес з української сторони.

Ця група необхідна тому, що станом на сьогодні кількість депутатів, які б хотіли нам допомогти, дуже значна. А Комітет асоціації чітко лімітований щодо кількості – 16 з українського і 16 з європейського боку. І тому, враховуючи, що є багато бажаючих приєднатися до роботи Комітету, ми вийшли з пропозицією збільшити кількість людей, які вболівають за Україну, ініціювавши створення такої групи друзів в Європарламенті. Більше того, декілька впливових депутатів ЄП мають намір відкрити свої офіси в Україні для того, щоб отримувати інформацію і започаткувати в Україні проекти гуманітарного та соціального спрямування.

У світлі останнього розвитку подій на сході Україні, в зв'язку з ескалацією ситуації, чи звертаються до вас європейці із запитаннями чи пропозиціями, що взагалі зараз відбувається на європейській кухні?

Я би сказав, що це ми, хто звертається до них. Завдяки нашій роботі, роботі української дипломатії сьогодні Європейський Союз більш, ніж будь коли, мобілізований для підтримки української сторони. У мене інколи складається враження, що в Україні думають, що все відбувається автоматично, що ЄС просто так надає нам оперативну фінансову допомогу, просто так допомагає з реформуванням сектору цивільної безпеки України і так далі. Насправді це зовсім не так. ЄС – не альтруїст, до того ж всередині ЄС і без нас багато проблем, що помножується на деструктивну роботу окремих наших опонентів. У цьому вся складність і виклик роботи, зокрема, в Брюсселі. Доводиться, засукавши рукава, бігати по європейських інстанціях для того, щоб «пробити» ті чи інші рішення. Нещодавній приклад - продовження у рекордно короткі терміни дії автономних торговельних преференцій ЄС на наступні 15 місяців, якими, зокрема, передбачено скасування ввізних мит майже на 95 відсотків від усього обсягу промислових товарів та на 83 відсотки сільськогосподарських товарів та продуктів харчування.

Отже, на сьогодні ЄС допомагає Україні по низці напрямків.

Напрям перший – це політична підтримка. ЄС у своїх регулярних та чітких заявах надсилає сигнали країні-агресору, надсилає сигнали бойовикам, які діють на території України, що Брюссель в боротьбі за нашу територіальну цілісність та суверенітет підтримує нас політично. Активною є й підтримка у політиці невизнання анексії Криму з боку Росії.

Друге – це питання, пов'язане з фінансовою та технічною підтримкою. Програма макрофінансової допомоги ЄС для України є безпрецедентною. Вам відомо, що існує дві програми макрофінансової підтримки, і буквально днями був виділений черговий транш в розмірі 260 млн. євро. Ми очікуємо, що до кінця листопада ЄС ухвалить рішення про виділення наступного траншу в розмірі 500 млн. євро.

REUTERS
REUTERS

Я хочу повідомити, що українська сторона вже працює на технічному рівні з ЄК для того, щоб започаткувати третю хвилю амбітної макрофінансової допомоги. Важливо цей процес запустити вже зараз, щоб на початку наступного року Україна могла б отримати ці гроші. Це не простий процес, але завдяки нашій спільній роботі з ЄС він відбувається у радикально короткі терміни. До цього требі додати потужну програму грантової підтримки з боку ЄС.

Третій напрямок допомоги – це технічна та експертна допомога у проведені вкрай необхідних економічних та секторальних реформ в Україні. У цьому зв'язку я би хотів відзначити досить креативне рішення ЄС створити групу підтримки України на чолі з досвідченим європейським дипломатом Пітером Балашом.

Такого раніше в історії ЄС не було: в питанні України він вперше вийшов за рамки своїх власних правил, ламаючи бюрократичні перепони і, чи не вперше, проявив максимальну оперативність та креативність для того, щоб допомогти Україні конкретними діями.

Четвертий напрямок, за яким нам допомагають, це надзвичайна гуманітарна допомога. На наше звернення і завдяки нашим аргументам в жовтні було ухвалено безпрецедентне рішення про застосування щодо України так званого механізму цивільного захисту ЄС, який використовується виключно для потреб країн-членів ЄС. На практиці це означає, що тепер безпосередньо ЄС відповідає за координацію і надання гуманітарної допомоги з боку всіх 28 країн-членів ЄС. До цього ЄС надавав нам допомогу через механізми ООН, а потім вже ООН надавала цю допомогу Україні. Така зміна дає максимальну оперативність, цілеспрямованість, наближення до людських потреб. І для нас дуже важливо, щоб люди на цій допомозі бачили символ ЄС, що ЄС дбає про Україну та українських громадян, які потребують такої допомоги.

Завдяки цьому механізму цивільного захисту мобілізувалася двостороння допомога країн ЄС. Як приклад, Кризовий центр ЄК вже 27 жовтня підтвердив надання Латвією дев’яти генераторів для потреб переміщених осіб та доставку їх до місця розташування. Лише за кілька місяців ЄС вже мобілізував допомогу у розмірі 73 млн. євро. Але ця робота могла б стати ще більш ефективною та відчутною, якби українська сторона терміново ухвалила більш спрощені юридичні та адміністративні рамки щодо надання міжнародної допомоги.

П’ятий напрям допомоги – це сприяння стабілізації економічній ситуації шляхом розвитку торгівлі та інвестиційної взаємодії. Ключовою подією в цьому плані має стати міжнародна донорська конференція високого рівня щодо підтримки Україні за сприяння та координуючої ролі ЄС.

Шостий напрямок допомоги – сприяння у посиленні енергетичної безпеки України і підвищення рівня енергоефективності. Нещодавно ЄС виділив черговий транш на підвищення рівня безпеки рівня атомних електростанцій, ЄС допомагає нам з налагодження поставок реверсного газу через окремі країни - Словаччину, Польщу та Угорщину, а Європейський інвестиційний банк ухвалив рішення про виділення вигідного кредиту на модернізацію нашої ГТС.

Ще один не менш важливий напрям – юридична, методологічна та експертна допомога ЄС у поверненні в Україну вкрадених грошей представниками попередньої влади, а також у розробці заходів щодо юридичних наслідків анексії Москвою Криму, в тому числі у питанні підготовки майбутніх позовів до міжнародних судів та арбітражів стосовно незаконної анексії Криму.

Ці напрями допомоги я хотів би окремо виділити, щоб всі знали, наскільки самовіддано та креативно працює ЄС для того, щоб допомогти Україні в цей непростий час. ЄС демонструє, що принцип асоціації діє не лише на папері, але й в реальності.

Як просувається підготовка донорської конференції, вже відомо, коли вона відбудеться?

Донорська конференція активно готується, координацією займається Група підтримки України на чолі з Балашом. Крім того, як вам відомо, група експертів ЄК вже декілька місяців працює в Україні і допомагає нам підготувати Програму економічного розвитку і зростання на 2015-2017 роки. По суті, це буде дорожня карта, згідно з якою ЄС і міжнародна спільнота нам надаватиме донорську допомогу. Очікується, що захід відбудеться наприкінці січня – початку лютого наступного року в Україні.

Чи могла б ця конференція відбутися раніше? Могла б, але для її ефективного проведення необхідні певні умови. По-перше, має бути підготовлений базовий документ, над яким ми зараз працюємо. По-друге, має активно запрацювати національний координаційний механізм в сфері євроінтеграції, який в тому числі повинен стати двигуном підготовки донорської конференції. По-третє, українська сторона має продемонструвати прогрес у такій сфері, як боротьба з корупцією. Жодний інвестор, жодна європейська країна не дасть нам гроші, якщо у них не буде впевненості, що вони не будуть належним чином використані чи не будуть розкрадені, як це було раніше.

Щодо безвізових поїздок українців в ЄС – коли це буде можливо?

Я займаюся цією темою більше п’яти років, і можу сказати, що питання безвізового режиму стоїть на порядку денному повсякчас. Громадянина не цікавлять процедурні технічні моменти, його цікавить, коли він зможе, взявши біометричний паспорт, поїхати у будь-яку країну ЄС без візи. Але, на жаль, за цим важливим рішенням стоїть значна робота на національному рівні саме в Україні.

REUTERS
REUTERS

Вам відомо, що минулого року ми завершили так звану першу фазу імплементації Плану дій лібералізації візового режиму і з вересня активно імплементуємо другу фазу - виконуємо ті законодавчі акти та рішення, які були ухвалені. Йдеться про чотири ключові напрями – це питання боротьби з нелегальною міграцією та реадмісія, питання громадянської безпеки, дотримання фундаментальних прав та свобод і безпека кордонів. Саме для перевірки по тих чотирьох напрямах ЄС направляє в Україну оціночні місії. Вже відбулися дві, готуються відповідні доповіді, і я впевнений, що їх висновки будуть позитивними.

Дві місії, які залишилися, мають відбутися до кінця поточного року, і вони будуть стосуватися громадянської безпеки та порядку і фундаментальних прав. Після цього також має бути підготовлена узагальнена доповідь про досягнутий Україною прогрес.

Але для нас важливо якнайшвидше запустили процес видачі біометричних паспортів в Україні. На жаль, тут дуже велика затримка. Для порівняння, Молдова, яка нині користується перевагами безвізового режиму, почала випускати біометричні паспорти за три роки до його запровадження. Тобто на момент запуску безвізового режиму більшість громадян вже мали ці паспорти. У мене ж є великі сумніви, що ми можемо навіть за два-три місяці надати громадянам ці біометричні паспорти. В цьому велика проблема. Я не хотів би, щоб ми звинувачували ЄС у тому, що він гальмує цей процес. Ні, ЄС налаштований конструктивно. Більше того, для ЄС це - принципове питання. Це питання політичне – допомогти нам отримати безвізовий режим якомога швидше.

Я не хотів би спекулювати, коли саме громадяни України отримають безвізовий режим. Моя відповідь така – ми отримаємо безвізовий режим настільки швидко, наскільки швидко ми виконаємо технічні умови, які прописані у Плані лібералізації візового режиму. Отже, наразі м’яч – на нашому боці.

З 1 листопада ми почали тимчасове застосування Угоди про асоціацію (без поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі) Як це відбувається у дійсності?

Ми почали тимчасове застосування Асоціації у тій частині, яка підпадає під дію компетенції ЄС, крім частини 4 щодо ЗВТ. Йдеться про низку статей, які стосуються політичного діалогу та питань, пов'язаних з безпековим співробітництвом, частини секторального співробітництва (а це близько 20 секторів), плюс частина, яка стосується інституційних положень. Ті розділи угоди, які не підпадають під тимчасове застосування, будуть застосовані після ратифікації Угоди всіма 28 країнами-членами, і після цього ми зможемо її повністю виконувати.

Ваші прогнози, коли Україна може стати членом ЄС?

Думаю, що цілком реалістичною є амбіція, проголошена президентом України Петром Порошенком в програмі Стратегія 2020, про те, що у 2020 році Україна має подати заявку на членство в ЄС. На мій погляд, нинішні події, що відбуваються в Україні та навколо неї, наочна демонстрація європейськості українських громадян та їх відданість європейським цінностям, підштовхують навіть скептиків всередині ЄС до психологічного усвідомлення того, що Україна рано чи пізно повинна стати органічною складовою єдиного європейського дому. Але коли це відбудеться – значною мірою залежить від нас самих.

Ірина Сомер, Брюссель

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку