Переселенці на Львівщині: точка відліку

Анексія Криму та події на сході України змінили життя нашої країни і стали точкою відліку для багатьох мешканців Кримського півострова та східних областей. Перед Львівщиною, яка першою прийняла на свої терени кримчан і жителів з Донецької та Луганської областей, вже постають перші нагальні питання процесів переселенства, які потребують вирішення.

За офіційними даними Львівської ОДА, у Львівській області  на даний час тимчасово розміщено понад дві тисячі  громадян з Криму та південно-східних областей України, з яких 624 – неповнолітні діти. Станом на 10 червня у Львівську область приїхало на тимчасове проживання 220 громадян з Донецької, Луганської, Запорізької, Одеської областей.

Перші переселенці з Криму (а це татари, росіяни, українці) приїхали у Львів на початку березня. У травні розпочалася друга хвиля переселенців з Криму та східних областей (Донецької, Луганської, Одеської, Запорізької) і наразі, спостерігається тенденція до збільшення кількості мешканців Сходу України, які висловлюють бажання приїхати на Львівщину. Принаймні, про це свідчать дані „гарячої лінії” Львівської ОДА та обласної ради, а також інформація волонтерів громадських організацій куди звертаються жителі Сходу.

Але Львівщина не гумова. Ресурси для поселення приїжджих обмежені, навіть попри значну кількість жителів області, які висловили готовність прийняти до себе на проживання кримчан та жителів південно-східних областей. Перед владою області та переселенцями, окрім проблеми поселення, постали питання працевлаштування, забезпечення соціальними виплатами, харчуванням, продовження навчання студентів та школярів, виділення місць у дитячих садочках, медичного обслуговування.

Наразі кримчани (а це татари, росіяни і українці) навіть організували у Львові рух «Кримська хвиля», щоб привернути увагу керівництва держави до своїх проблем. Люди, які отримали тимчасовий притулок на Львівщині, не хочуть бути тягарем для місцевого населення.

Наразі кримчани навіть організували у Львові рух «Кримська хвиля» / facebook.com/crimean.wave

Проблема працевлаштування актуальна майже для кожного переселенця. Жителі Львівщини (до слова, в області високий рівень заробітчанства за кордоном) своєю чергою кажуть, що розуміють їхні проблеми, але вбачають у них конкурентів. Мовляв, в області і без того велика кількість безробітних. 

Як розповів координатор громадського руху «Кримська хвиля» Енвер Бекіров, на Львівщину приїхали різні люди, з різними професіями та можливостями. Усі вони мали якусь роботу в Криму, а зараз – безробітні. Ускладнює ситуацію й те, що у державі загалом дуже високий рівень безробіття.

Але кожен намагається дати раду своїм проблемам. Дехто вже має роботу, інші – шукають. Є й такі кримчани, які вже незабаром відкриватимуть власний бізнес на Львівщині. У вирішенні цього питання повинен бути комплексний підхід. Має бути база робочих місць та тих, хто шукає місце праці, координація дій із центрами зайнятості. Також дуже актуальним є те, що досі заблоковані банківські картки кримчан. Це питання вирішують, але досить повільно. Кошти, які були у людей вже закінчуються. Особливо важко тим родинам, де багато дітей.

Як розповіла жителька Сімферополя Ольга (жінка відмовляється називати прізвище побоюючись за своїх рідних які залишилися в місті), вона лікар-стоматолог і разом з чоловіком-медиком працювали у поліклініці. Після погроз їхній родині, а чоловік перебував на Майдані надаючи медичну допомогу постраждалим, змушені були з двома дітьми виїхати на Львівщину. У Сімферополі залишилася квартира і все майно. Особливих заощаджень не мали, отож гроші закінчуються, а пошуки роботи з квітня – безрезультатні.

„Ми зрозуміли, що роботу за фахом нам підшукати не вдасться. У Львівському обласному центрі зайнятості наразі пропонують лише вакансії низько кваліфікованих (переважно, робітничих спеціальностей) і всі вони низькооплачувані. Люди, з якими ми познайомилися „на біржі праці”, ставляться до нас дуже доброзичливо, але вони самі роками не можуть працевлаштуватися за фахом і з достойною зарплатою. Радять нам шукати можливість тимчасових заробітків за кордоном, приміром на зборі ягід у Польщі”, - розповідає Ольга.

До львівського міського центру зайнятості щодня звертаються кримчани та

мешканці південно-східних областей / Фото: УНІАН

Як повідомили УНІАН у Львівському міському центрі зайнятості сюди щодня звертаються кримчани і мешканці південно-східних областей, котрі тимчасово переселилися до Львова. На обліку, зокрема, вже перебувають люди, які володіють такими професіями та спеціальностями, як перекладач (німецька мова), бухгалтер, менеджер зі збуту, спеціаліст державної служби, економіст, еколог, художник, практичний психолог, інженер-будівельник, електромонтер з випробувань та вимірювань, тренер-викладач (спортивної школи, секції ).

Тут також наголосили, що „оскільки у працівників служби зайнятості виникли проблеми щодо забезпечення цих осіб роботою, ми звернулися до соціально-відповідального бізнесу Львова, підприємств, установ та організацій розглянути можливість їхнього працевлаштування”

Львівщина продовжує приймати переселенців, тепер переважно зі Сходу та Півдня України. Наразі їх поселяють у санаторії та пансіонати та приватний сектор жителів області, однак це житло тимчасове і проблеми не вирішує.

Переселенці з Криму самі шукають собі житло, бо жителі Львівщини приймали їх лише на певний період і потроху просять їх з’їжджати. Важко і з роботою. А ті, хто не знайшов ані роботи, ані житла, шукає кращої долі за кордоном, - розповідає співзасновник громадської ініціативи «Крим SOS» Алім Алієв.

Він додає, що жителі Львівщини, які раніше приймали до себе кримчан, дають їм певний термін, місяць чи два, щоб вони знайшли собі інше житло: «Ми розуміємо, що переселенці з Криму не можуть жити постійно в інших людей чи в приватних готелях, бо готелі мають заробляти, а у людей має бути своє приватне життя».

І якщо кримські переселенці просять владу Львова виділити їм земельні ділянки у передмісті (що не викликає захоплення у місцевих жителів, які десятиліттями стоять у чергах на виділення ділянок), то переселенці з Донецької та Луганської областей у більшості приїжджають з намірами постійного проживання на Галичині. Це, за даними провідних ріелторських установ Львівщини, вже зумовило поступове зростання цін на нерухомість у Львові та курортному Трускавці і Моршині, від чого також не в захваті жителі Львівщини, які роками працюють на заробітках в Італії та Португалії, щоб заробити на власне помешкання.

Як розповіла УНІАН заступник начальника головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації Оксана Яковець, сьогодні на Львівщину зголошуються приїхати жителі з Донецької та Луганської областей, також вже приїжджають із Запоріжжя та Одещини. На сьогодні офіційно внесено в базу даних 220 жителів південно-східних областей, які приїхали на Львівщину.

За її словами, переселяються переважно громадські діячі, інтелігенція, журналісти, працівники бюджетної сфери, підприємці, науковці, тобто ті люди, які мають чітку громадянську позицію. За це вони зазнають утисків у зв’язку із ситуацією на сході й змушені переселятись в інші регіони України.

Яковець зазначає, що більшість жителів Донбасу, які вже перебувають на Львівщині, заявляють про намір залишитися тут на постійне проживання / Фото: Ірина Гарасимчук / facebook.com

Вона відмітила, що більшість жителів Донеччини та Луганщини, які вже перебувають на Львівщині, заявляють про намір залишитися тут на постійне проживання і відразу після приїзду починають підшуковувати собі житло.

„До нас надходить велика кількість дзвінків, переважно, від жителів Донецької та Луганської областей, з проханням надати їм тимчасовий притулок на Львівщині. Наразі ми всіх приймаємо і розселяємо. Серед них значна кількість людей, які висловлюють побажання залишитися в нас на постійне проживання”, - зазначила Оксана Яковець.

Також, за інформацією Державної прикордонної служби України, останнім часом на західному кордоні співробітники Державної прикордонної служби України майже щодоби фіксують поступове збільшення потоку біженців.

Лише протягом минулих вихідних у пункті пропуску «Шегені», що на українсько-польському кордоні, оформили 23 громадян України, які попросили статус біженців у Польщі / auto-kordon.com

Так, прикордонники Мостиського загону (Львівська область) лише протягом минулих вихідних (7 – 9 червня) у пункті пропуску «Шегені», що на українсько-польському кордоні, оформили 23 громадян України, які попросили статус біженців у Польщі. З них 3 сім’ї з дітьми, жителі міст Краматорська, Луганська, Донецька та Антрацита. Причиною виїзду з України, як повідомляють батьки, є  відсутність належних умов та безпеки у регіоні проживання через наростаючі бойові дії.

Як розповів УНІАН 32-річний Володимир Авдєєнко, який приїхав на Львівщину з Луганської області, його родина (дружина та син) змушені були залишити своє помешкання у райцентрі і виїхати на Львівщину через погрози та переслідування від проросійськи налаштованих громадян.

Він зазначив, що його дружина працювала у бюджетній установі юристом, а він керівником автотранспортного підприємства. Син – школяр. Через постійні погрози і спробу підпалу помешкання родина залишила рідне місто і вже три тижні перебуває на Львівщині.

„Проблем з обслуговуванням банківських карток в нас немає, тому кошти на проживання і мінімальні потреби наразі маємо. Житло нам надали гостинні мешканці Жовківського району, однак перспектив знайти роботу ми не бачимо. Про те, щоб за фахом – навіть мова не йде. Син влаштований у школу, з цим проблем немає. Перед нами постає питання подальшого проживання і роботи. Схиляємося до того, щоб продати, якщо це буде можливо, свою квартиру, і придбати житло тут на Жовківщині, у Львові нерухомість дуже дорога. А з роботою поки що найбільша проблема”, - розповів Володимир Авдєєнко.

Він також відмітив, що вони сподіваються, що новий Президент і уряд врегулюють ситуацію на Сході, однак, за його переконанням, „засилля криміналітету, кількість нелегальної зброї на руках в населення і анархія місцевої влади – спонукають до думки, що швидко цього не станеться”.

„Реалії такі, що ми не швидко зможемо повернутися додому, де вже втрачено роботу і примарні перспективи навчання сина в українській школі. Але життя продовжується і ми вирішили оселитися на Львівщині. Як буде далі – час покаже”, - резюмував Володимир Авдєєнко.

Також жителі Донеччини у коментарі УНІАН зазначили, що вже зіткнулися з „недобросовісністю” львівських ріелторів, які намагаються на них „наживитися”.

Як розповів житель Краматорська Олег, який після місяця проживання у львівській родині, розпочав у Львові пошуки квартири на довготривалу оренду, „як з‘ясувалося багато ріелторів вимагали від нас значно вищий відсоток за свої послуги ніж зазвичай. Одного разу нам запропонували квартиру з оплатою на кілька місяців наперед, тоді як виявилося, що помешкання вже продане і чоловік, який з ріелтором нам пропонував оренду – вже не є його власником”.

Проте, він не вважає, що це стосується всіх галичан, а лише тих, які, за його словами, „не хочуть зрозуміти, що сьогодні біда спіткала нас і, борони Боже, може прийти до інших. Замість гуртування і взаємодопомоги дехто собі взяв за правило: „кому війна, а кому мати рідна”.

Про вимушених переселенців з “гарячих точок” до інших регіонів України читайте на УНИАН завтра.

УНІАН в Google News