Військовий експерт Олег Жданов: 50% руйнувань будуть критичною межею, вся українська енергосистема може лягти

Військовий експерт Олег Жданов в інтерв'ю УНІАН розповів, чи є загроза застосування ядерної зброї в Україні, як можна захистити міста без "залізного купола" і які події він прогнозує на фронті цієї зими.

Давайте одразу почнемо з останнього указу Путіна про воєнний стан на південному сході України. Чи може це якось вплинути на фронт?

Це абсолютно ніяк не вплине, він "ділить шкуру невбитого ведмедя". Пєсков дуже добре висловився, що на сьогоднішній день кордони не визначені.

Що може змінитися на окупованих територіях?

На окупованих територіях можуть змінитися дві речі. По-перше, там воєнний стан. Путін зараз може притягти туди строковиків. Особливо тих, які вислужили встановлені терміни і повинні зараз демобілізуватися. Вони їх не відпускають додому - вже є таке рішення.

По-друге, вони можуть почати примусову мобілізацію людей призовного віку – чоловіче населення і військовозобов'язаних жінок, що загрожує ризиками. Це малоймовірно, тому що населення може бути налаштоване проукраїнськи, і вони отримають абсолютно зворотний ефект. Тим не менш, це може бути.

Подібний крок Кремля і Путіна можна розцінювати як сигнал про те, що у Росії вже зовсім все погано?

Цей сигнал не можна так розцінювати. Тому що Росія шукає способи вирівняти ситуацію на фронті. Так, у них величезні проблеми, але вони намагаються створити переговорну позицію для себе. Це не від того, що у них там все погано. Те, що все погано, - це мобілізація. Російське суспільство мало задає це питання, але воно ключове: "чому мобілізація? А куди поділася регулярна? А де той мільйон, який непереможний, легендарний і другий у світі за потенціалом?". Ось це свідчить про те, що все погано. Також про це сигналізує покупка дронів у Ірану. Це країна, яку Росія завжди вважала "нижче плінтуса". А тепер вони купують у них дрони і просять оперативно-тактичні ракети.

Тут Путін просто погіршує саму картину на окупованих територіях для нас - якщо ви не йдете на переговори, я буду погіршувати там становище. Сьогодні - воєнний стан, а завтра він оголосить щось типу нової України і введе там стан війни. Він намагатиметься зіштовхувати лобами наших громадян з нашими Збройними силами.

Застосування ядерної зброї погіршить позиції РФ на міжнародній арені

У зв'язку з цим новим указом і успіхами Збройних сил України, чи з'явився додатковий ризик для застосування ядерної, хімічної зброї? Які методи ще залишилися у Путіна, щоб спробувати нас зупинити?

Справа в тому, що ризик навпаки зменшився. Путін вважає ці території вже російськими і по своїх територіях завдавати ядерного удару... по нашим військам теж не вийде – вони знаходяться в безпосередній близькості (від цих територій - УНІАН). Російське командування і ми не можемо викликати на підтримку авіацію, оскільки лінія фронту коливається і може бути дружній удар. Ось цього побоюються. В принципі, тактичне можна було застосувати, але це якщо були б артилерійські боєприпаси. Чим далі, тим більше інформації, що в 2000-му році вони списали все на утилізацію через те, що боєприпаси вилежали встановлені терміни.

Так що артилерійських боєприпасів немає, а у ракети потужність більше.  "Точка-У" - єдина тактична ракета. Або потрібен інженерний малий фугас, але його потрібно встановити і туди донести. Авіаційну бомбу туди треба донести літаком. Залишається тільки ракета. Вона летить 110 кілометрів, але у неї потужний заряд - починаючи від 10 кілотонн і більше, а це вже дуже серйозно.

Тому дуже великі проблеми із застосуванням ядерної зброї. Дуже показово, що Росія хоче зараз провести ядерні випробування в Північному або Баренцевому морі. Вони вже вдруге відкладають сам вибух. Я так розумію, в Генеральному штабі Путіна йдуть гойдалки. Йому намагаються пояснити, якщо він проведе ці ядерні випробування - він порушить всесвітній мораторій на ядерні вибухи. Це ще більше погіршить позиції Російської Федерації на міжнародній арені.

Всі ж знають, який заряд, куди везти і звідки. Потрібно пам'ятати про ядерну зброю, але поки це можна поставити в кінець черги на порядку денному.

На порядку денному у нас інше. Вони продовжують нас кошмарити тим, чим легше - іранськими дронами-камікадзе. Наше МЗС запросило у Ізраїлю систему ППО "Залізний купол". Ми готові її купити. Ізраїль відмовив. Нам цей купол у зв'язку з його технічними характеристиками... він настільки гостро потрібен чи це був скоріше політичний тест для Тель-Авіва?

Міністр оборони Бені Ганц сказав, що ніякої зброї Ізраїль поставляти не буде. Вони хочуть зберегти двосторонні відносини з Росією. Там нібито є домовленість щодо Сирії, але не знаю яка. Що стосується самого Залізного купола"... він би нам дуже допоміг. Він для цього призначений – для перехоплення реактивних снарядів. Якщо він може перехоплювати снаряди, які летять зі швидкістю близько 1000 метрів в секунду, то дрон для нього взагалі не ціль. І "Залізний купол" призначений для об'єктового захисту. Тобто він бере об'єкт площею 12 квадратних кілометрів. Він може захистити 70 кілометрів по дальності і до 4 кілометрів у висоту. Все, що летить, він здатний перехоплювати.

Коли було захоплення атомної станції (ЗАЕС-УНІАН), піднімалося питання цього "Залізного купола". Все ж тоді говорили, що хоча б для атомної станції можна було б закупити. У США є ще одна батарея "Залізного купола" - це три пускових установки. Тоді йшли розмови, що США збираються нам її передати, щоб ми її хоча б спробували в бойовій обстановці.

Генсек НАТО Йенс Столтенберг пообіцяв нам протидронові рушниці. Вони зможуть змінити цю ситуацію з "дроновим терором" України?

Вони у нас є і застосовуються. Це ізраїльське виробництво. Нам ці рушниці поставляла одна з країн Балтії. Це фактично переносний комплекс радіо-електронної боротьби, який ставить перешкоди, засліплює дрон і змушує його падати на землю. У нас всі ці рушниці на передовій. Ми не можемо там кинути війська. Нас спіймали - знайшли слабку ланку. Ось тут ми пропустили дуже серйозно. Тим більше, що на сьогоднішній день, як з'ясовується, у нас є на складах ще достатня кількість "ЗУ-23-2". Це 23-мілімітрова авіаційна спарена гармата. У нас є ще С-125 "Нева". Ці ракети набагато дешевше, їх 1500 є на складі – це майже 1500 дронів.

Це цілком можливо розгорнути. Треба знімати зі зберігання зенітні гармати – у нас на зберіганні є – 57-мм, 85-мм і навіть 100-мм. До них є боєприпаси. Ставити на висотки, як це робиться в Південній Кореї, ділити на сектори і закривати повністю небо цією зенітної артилерією для того, щоб боротися з дронами. Це може допомогти боротися і з крилатими ракетами.

Треба щоб наше керівництво дуже швидко відреагувало на цей виклик. Тому що нам ще треба буде піднатаскати і підучити розрахунки, потрібно подумати про їх оснащення. Треба точно знати дальність до цілі, тому що з урахуванням швидкості і дальності до цілі, треба брати випередження. Але в принципі це питання, яке вирішується протягом тижня-двох.

Що ми ще можемо самі зробити для боротьби з ворогом?  "Укроборонпром" анонсував новий український дрон, аналог "Байрактара", з якимись фантастичними характеристиками. І політ до 1000 кілометрів, до Москви ближче, вага бойової частини 70 кілограм, тоді як у іранського 35... розробку обіцяють завершити до кінця року. Такий український дрон може змінити хід подій на війні?

Звичайно, може. Він зроблений на базі "Лелека". Була така розробка представлена ще до війни. А де був вісім місяців "Укроборонпром"? Особливо коли ми дізналися, що "Байрактари" виявляється дуже чутливі до російського РЕБу. Треба було вісім місяців чекати, щоб наклепати цих дронів?

У нас немає внутрішнього ринку озброєнь

Вони натякають, що вони роблять це з досвідом союзників. Можливо, дійсно не вистачало якоїсь допомоги партнерів?

Ні, у нас є величезна кількість компаній, які навіть з дитячих квадрокоптерів роблять розвідувальні ... Хіба це проблема, якщо можна організувати в гаражі?  "Укроборонпром" - це монстр, державний монополіст з, напевно, найбільшою бюрократичною машиною. Вони навіть танк обіцяли. У квітні Гусєв (гендиректор "Укроборонпрому" Юрій Гусєв – УНІАН) сказав, що через півроку буде вітчизняний танк. Де танк? Півроку минуло.

Монополія вбиває всі такі ініціативи. Волонтери вже зібрали купу грошей... вони швидше видадуть ці дрони-камікадзе. Нехай не 1000 кілометрів, нехай там 300 або 200, але вони зроблять. А "Укроборонпром" до кінця року прийде з одним дослідним зразком.

Монополія вбиває ринок, а він є основним двигуном прогресу в суспільстві розвиненого індустріального капіталізму. Ринок тримається тільки на конкуренції. У нас немає внутрішнього ринку озброєнь. Де у нас приватні компанії, які виробляють озброєння?

Ось така нерозторопність "Укроборонпрому" може стати яскравим прикладом для подальших реформ. Війна це один з кращих часів для реформ, тому що вона одразу показує, що ефективно працює, а що – ні.

Давайте уявимо, що "Укроборонпром" наприкінці року видає нам цей аналог "Байрактара". Ми можемо тоді офіційно їм бити по умовному Підмосков'ю?

Дрон наш і в принципі так, ми можемо бити. Але на сьогоднішній день, судячи з тієї ситуації, яка у нас складається на території Росії, вся ця мішура, яка там відбувається, - "це не ми" і "нас там немає".

Вони можуть спокійно літати. Якщо хтось потім почне копатися в уламках, ми теж можемо сказати: "Ми їх кудись продаємо, може хтось запустив".

Коли починалися вибухи в Криму, вони збили якийсь дрон з AliExpress, який коштує 9 тисяч доларів і здатний доліти. Ну, AliExpress, хто його купив і запустив – ніхто не знає. Ось в такому контексті - так. Треба робити крок у відповідь. Є ж бази, склади, арсенали. Всі знають, де вони розташовані. Є транспортна інфраструктура, особливо - залізнична. Єдине, що із запізненням, але, тим не менш, відповідь повинна бути, і я думаю, що вона буде.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що з 10 жовтня в Україні вже зруйновано 30% електростанцій. Такими темпами можна припустити, що до зими можливо і 100% таких руйнувань. Чи встигнуть ППО все це прикрити? Чи встигнемо ми отримати допомогу?

Для нас вже на 50% буде критична межа, енергетика може просто лягти. Все залежить від швидкості нашої реакції. Чим швидше ми почнемо розгортати систему за допомогою зенітної артилерії, тим швидше ми зможемо убезпечити себе в плані збереженні енергетики.

Можливості такі є. Навряд чи в Запоріжжі зараз працює трансформаторний завод, але я думаю, що не проблема купити трансформатори в Європі і почати реконструкцію підстанцій, які були пошкоджені. Там головна проблема - це трансформатор. Поставити трансформатор, а навколо нього можна все зібрати.

Потрібно визнати, що у нас швидко все лагодять. Влада казала: "Ми знали, що так буде, ми готувалися". Як на мене, цю підготовку все-таки видно, тому що ліквідація наслідків йде на високому рівні.

Я вам поясню, чому йде така висока ліквідація наслідків. Це спадщина Радянського союзу, а не підготовка. Справа в тому, що Радянський союз, все-таки це був монстр... коли створювалася енергосистема, вона робилася в дубльованому варіанті. У нас на будь-який підстанції стоять два трансформатора, лінії електропередач взаємозамінні. Диспетчер може перекидати навантаження через різні підстанції. Це нас рятує сьогодні. Ми можемо змінювати потужності при якому ступені втрат.

Ще до війни у нас ситуація була критична в енергосфері і дуже багато порушувалось питань, чому ми не модернізуємо наші енергосистеми, вони зношені і старі. Зараз виїжджаємо за рахунок того, що ми можемо маневрувати потужностями. Але навіть той факт, що нам кажуть : "Будьте готові до аварійних відключень"... аварійні відключення відбуваються автоматично. Без участі диспетчера.

Коли йде божевільний перекіс навантаження і починає скакати частота в енергомережі, спрацьовує автоматика, яка починає відрубувати гілки споживачів, що перевантажують мережу.

Щодо атомної енергії проблем немає. Вони як працювали, так і працюють, але без теплових станцій вони нічого не можуть, тому що теплові станції дають маневр потужності. Тут ми вляпались, але у нас є шанс вигребти з цієї ситуації.

У нас є шанс і отримати побільше озброєння після цього всього. Віце-прем'єр Стефанишина заявила, що масовані удари по Україні призвели до серйозної переоцінки Заходом допомоги. Там заговорили вже і про ATACMS, літаки F-15. Вона прямо сказала, що прогрес дуже значний. Як ви вважаєте, чи близькі ми до отримання ATACMS, F-15? Чи дізнаємося ми, що вони вже є на фронті і чи будуть США контролювати наші цілі?

Ні, ми не близькі. Так, вони усвідомили, але вони всі живуть в умовах мирного часу. Зараз наші партнери в тому ж Брюсселі говорять: "Добре, ми розуміємо. Треба вам дати ATACMS. Давайте ми заплануємо, в наступному місяці ви їх отримаєте". Ось як вони працюють. Вони не вміють працювати "сьогодні - рішення, завтра - поставка".

Чим далі ми відходимо від "Рамштайн", тим більше загасає ейфорія "давайте дамо багато зброї". Сьогодні візит міністра оборони Великої Британії до Сполучених Штатів. Це неординарна подія. Цей візит приурочений саме до ситуації в Україні. Ось такі доленосні візити можуть на щось вплинути.

Я думаю, що вони будуть обговорювати той перелік озброєнь, який ми їм надали. Адже вони прекрасно розуміють, що на цій війні ми виконавці, ми воюємо. Вся відповідальність за цю війну лежить вже на них. Якщо що, вони першими програють. Тому вони, нарешті, будуть думати щодо танків, бойових броньованих машин, авіації, протиракетних систем. Так що це для нас може бути знаковою подією. Якщо президент США все-таки зважиться скористатися процедурою ленд-лізу, ось це може бути швидко. Тому що йому не треба ні з ким нічого погоджувати. Є процедура і по ній він може виділити нам техніку і озброєння.

Хочу запитати у вас про падіння літака в Єйську. У вас була перша версія, що це, можливо, по не досвідченості пілота. Буквально сьогодні з'явилася офіційна версія, що причиною стала технічна несправність. Виходячи з версії технічної несправності, ми можемо припускати, що це вже можуть бути наслідки санкцій?

Навряд чи санкції. Зазвичай, коли говорять "технічна несправність або помилка пілота" - це два таких слизьких размазанних формулювання, які не мають ніякої конкретики. Я б сказав дві версії. Недосвідченість пілота або дружній вогонь, тому що вони прикрили всі свої міста, як Білгород, наприклад. Там стоять комплекси "Панцир-С1".

Чому я сказав про недосвідченість пілота? Перше питання, яке у мене виникло, а навіщо він поперся через місто? Він повинен був обійти, знаючи, що в місті є висотні будівлі, які є штучними перешкодами при польотах на малих висотах. І раптом в місті у нього сталася відмова двигуна. Збіг? Не думаю.

Друга версія, що це міг бути дружній вогонь місцевого ППО ближнього радіусу дії, народилася тому, що у нього дуже мало часу на спрацьовування, і вони могли по ньому влупити. Тим більше що на одному з відео спочатку відбувається вибух, вони катапультуються, а потім літак падає на будинок.

Тому я думаю, що санкції тут вплинули навряд чи. У Росії є запас запчастин для обслуговування цих літаків. У Росії стільки сьогодні льотного парку, що вони можуть розбирати один літак, для того щоб обслуговувати інші. Вони саме це роблять у цивільній авіації. Ось ці лізингові літаки, які вони практично вкрали ... вони поступово зараз один - розбирають, а інші за рахунок нього обслуговують.

Жителі Херсона почали в соцмережах повідомляти, що бачили "Катюші". Їм по сто років вже. Наскільки тоді все сумно у Російської Федерації, якщо вони на півдні ці "Катюші" почали завозити?

У плані техніки у них дійсно сумно. У них сьогодні основний бойовий танк стає Т-62, тому що він найпростіший. Фактично це знаряддя на гусениці. Там чотири члени екіпажу, що заряджає. Там немає автомата заряджання - солдат виконує цю роль.

"Катюші БМ-13" я не дивуюся. На складах є боєприпаси, її можна навіть пускати факельним способом. Якщо це правда, то так, дійсно вони вигрібають (зі складів - УНІАН) все що завгодно, і це говорить про те, що на сьогоднішній день величезна проблема з технікою, яка знаходилася на складах зберігання.

Якщо додати туди ще проблеми з перекиданням засобів і боєприпасів на південь України і в Крим, з порушеними логістичними ланцюжками. Як вони збираються утримувати Крим?

Якщо міст доб'ють, то Крим – це буде глухий кут. Утримати його буде просто неможливо. Поки ще є одна смуга руху по Кримському мосту, то потрібно просто їхати. З виходом наших військ на Дніпро ми практично беремо під вогневий контроль всю логістику Запорізького напрямку. У зв'язку з тим, що по Кримському мосту поки що призупинили рух залізничних складів, пошкодження досить серйозні.

На сьогодні єдина залізнична гілка до Херсона проходить через Мелітополь. А ми до нього вже фактично дістаємо. Якщо ми виходимо на берег Дніпра, то до Мелітополя рукою подати. "Хаймарси" і навіть окремі види артилерії будуть туди діставати.

Відповідно Південне угруповання російських військ залишається без постачання.

Чи втримаємо ми наступ, який ви прогнозуєте, з боку Білорусі цієї зими? Ви нещодавно сказали, що до середини зими армія Російської Федерації зможе зібрати сили в Білорусі, піде на Луцьк і, можливо, Київ.

Якщо вірити головному прикордоннику Білорусі, то наш кордон - це укріпрайон.

Зима допоможе нам. Справа в тому, що у них в березні під Києвом було дуже багато випадків обмороження, а це не найхолодніший місяць. Білорусь ще холодніша - вона північніше України.

Навіть якщо вони зберуть це угруповання, і будуть ставити військам завдання похід на Київ... Я думаю, що для них головне буде – потрапити у бій, змусити нас воювати на два фронти. Але тут в принципі палиця з двома кінцями. З одного боку, якщо вони вплутаються в бої на кордоні зі спробою її прорвати, вони ж і свої сили розтягнуть. Це буде повторення 24 лютого. Вони пішли з чотирьох або п'яти напрямків і не змогли досягти успіху ні на одному з них. Кінцевого результату не вийшло - так, було захоплення територій, але воно було тимчасове.

Зараз це захоплення територій теж тимчасове. Вони не можуть закріпитися і потихеньку відступають з тих територій, які захопили.

Показовою буде друга хвиля (мобілізації - УНІАН). Пєсков так добре підставив Путіна, який сказав про завершення мобілізації. Я припустив, що вони можуть призупинити її, тому що з 1 листопада хочуть провести призов, а там 120 тисяч. Система може взагалі захлинутися. Але тут вийшов Пєсков і заявив, що ніяких указів Путіна про зупинку мобілізації не існує. Так що для росіян ще одна новина - мобілізація буде продовжена в тому ж дусі.

Може бути прихованими методами, але в тих же обсягах. Ми подивимося, як вони формуватимуть це угруповання, чим вони його озброюватимуть.

Україна хоче розірвати дипвідносини з Іраном у відповідь на надання озброєння Росії. А йому не все одно? Країна і так вся в санкціях.

У будь-якому випадку політичний жест потрібно зробити. Розрив дипвідносин треба зробити - це закладка на майбутнє. Ми, і навіть Сполучені Штати, не можемо зробити нічого. Іран пішов ва-банк. Мабуть, ціна питання настільки висока, що вони готові закреслити ядерну угоду, все що завгодно, і встати в цю вісь зла Тегеран-Москва. Якщо Іран відкрито стає на бік Росії і постачає їм озброєння, то вони захочуть пробити сухопутний коридор. Вірменія як би є вже, і залишається у них на шляху Грузія. Це розсіче ще Азербайджан з Туреччиною. Путін може скористатися моментом, окупувати Грузію і пробити сухопутний коридор до Ірану. Але це стає для нас величезною проблемою. Подивимося, як ми будемо її вирішувати.

На сьогоднішній день немає практичного досвіду зі збивання сучасними засобами іранських ракет. Теоретично - можна міркувати, а ось практично ще ніхто з цими ракетами не боровся.

Потрібно розраховувати на допомогу західних партнерів. Це може навіть прискорити. Таке бойове хрещення на новому виді озброєнь буде дуже вигідне західним партнерам, особливо виробникам зброї. Ми з "байрактара" і "хаймарсів" зробили бестселер. Завод "хаймарсів" напружується, щоб збільшити виробництво, тому що черга стоїть на кілька років вперед. Точно також виробники протиракетних комплексів будуть стояти в черзі і говорити: "візьміть наш, постріляйте, він кращий. Тільки розкажіть про це".

Євгенія Соколенко, Олексій Ліхман

УНІАН в Google News