День Незалежності і обманлива демократія

Український театр абсурду продовжує свої прем’єрні покази. Хто, під макіяжем демократії, стимулює людей перетворювати свято на драму, а людей на мавп?

Події, що сталися у День Незалежності України в Києві,  викликали значний громадський резонанс. Драма, що розігралася в центрі Києва, торкнулася багатьох небайдужих українців. І вкотре постало питання: чому відзначення  головного свята країни, режисери-«демократи» перетворили на драму абсурду?

Інформаційні сюжети про святкування за участі керівництва держави і урочисті заходи  – змінила хроніка «бойових дій» на вулицях Києва. 

 24 серпня акція у столиці проходила під вивіскою Комітету опору диктатурі, куди увійшли 12 партій. Зокрема - політичні сили, очолювані різними депутатами від фракцій НУНС і БЮТ, а також Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Ранок. Парк ім. Т.Шевченка. На сцені головна діюча особа – представники Комітету опору диктатурі та його прихильники. Деякі учасники акції закликають присутніх порушити Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (заборону представникам політичних сил проведення різного роду зібрань у День Незалежності України) та провести похід вулицями Києва.

Полудень. Розпочався рух «активістів» по вулиці Володимирській у напрямку кордону міліції (от на сцені з`явилася  і друга діюча особа – тепер всі в зборі), який перекривав рух транспорту. Дійшовши до кордону, учасники протестної акції вирішили не зупинятися та застосовуючи звичні вже для таких  масових заходів «кричалки», лайку і словесні звинувачення всіх і вся  - почали прориватися крізь міліцейський кордон.

Через деякий час вдалося. Натовп сколихнуло від адреналінової хвилі! Організатори закликають не зупинятися і продовжувати «відстоювати свої права».

Колона рушає далі по вулиці Володимирській в бік іншого  кордону правоохоронців – на цей раз «активісти» зустрілись з «Беркутом».  Ось тут  драма набуває своєї кульмінації - один з учасників «незалежної»  акції проти політичних репресій (його можна ретельно розгледіти на відео в Інтернеті) настільки «розійшовся», що почав стрибати на залізні щити. Видовище далеке від демократичної поведінки – зате чимось близьке до мавп`ячих ігрищ.

Зрештою, хлопець і не приховував від оточуючих, що адекватність його дій прямо пропорційна…грошовій винагороді.
Похвалявся, що за «драйв» він ще й «стимул» матеріальний має. Ось такі «вбивчі» аргументи юного обличчя демократії!
Хто спонукав і стимулював хлопця удавати мавп`ячу поведінку – не мені судити. Значно гірше, що це заохочується до наслідування. З такою «демократією» Україна буде приречена посідати рейтингові місця в новинах «чорної хроніки».

Добре те, що парубку, мабуть,  вистачило здорового глузду лише на стрибки, але хто може передбачити на  що буде здатний його послідовник… 

Відсвяткували, а на душі залишився осад. Невже для нас, українців, «вільна Україна» – це лише декларативний засіб для досягнення певної мети, задля якої політики здатні піти на все? А демократія для декого прямо межує із вседозволеністю та може трансформуватися, боронь Боже, в анархію.

Вечір. Вулична драма набігла кінця. Серед наслідків: побиті міліціонери, зламані металеві конструкції, розгнівані люди, зіпсутий настрій, порушені кримінальні справи…

І очікувані гучні заяви про утиски демократії. Що ж, нічого на дзеркало нарікати, коли обличчя…

Сергій Коваленко. Використано фото УНІАН, "Української  правди", Радіо "Свобода".

УНІАН в Google News