З якого дива уряд реабілітує самочинні забудови?

Є кілька хороших новин для порушників закону. Стосуються вони незаконно зведених приватних житлових будинків садибного типу та дач…

Днями на сайті Міністерства юстиції було розміщено роз‘яснення щодо прийняття в експлуатацію приватних будівель, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт…

З оприлюдненого документу випливає, що є кілька хороших новин для порушників закону – любителів самочинних забудов. Стосуватимуться вони незаконно зведених приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями.

Як відомо, відповідно до чинного законодавства, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони зведені або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не може набути права власності на нього.

Попри це, 15 жовтня 2009 року набрала чинності постанова Кабінету міністрів України від 9 вересня 2009 року №1035, якою затверджено Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт.

Як роз‘яснює головне юридичне відомство країни, об’єкти нерухомого майна, що підпадають під сферу дії постанови поділено на чотири категорії:

- приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 року

- приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 200 м2 включно, кількість надземних поверхів яких не перевищує двох, з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 100 м2 включно, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року

- приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 350 м2 включно з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 150 м2 включно, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року

- приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею більш як 350 м2 з господарськими спорудами і будівлями, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року.

Легалізація права власності на об’єкти нерухомого майна першої категорії, як турботливо пояснюють в Мін‘юсті, здійснюється на підставі висновку про технічний стан будинку (будівлі), складеного бюро технічної інвентаризації і документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти будівництва.

Підставою ж для оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна другої, третьої та четвертої категорії є сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам, стандартам та правилам, який видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на підставі заяви забудовника. Таку заяву має бути подано до 31 грудня 2010 року.

Мін‘юст ретельно перераховує документи, які потрібні для одержання такого сертифіката. Зокрема, крім заяви, забудовник має подати ще ряд документів, зокрема, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт нерухомості. При цьому, подання до інспекції вказаного документу є обов’язковим для всіх чотирьох категорій об’єктів нерухомого майна зважаючи на вимоги статті 376 Цивільного кодексу України.

Оформлення та видача сертифіката здійснюється в день пред’явлення документів про внесення плати за видачу сертифіката та сплату штрафу. Датою прийняття приватної будівлі в експлуатацію вважається дата видачі сертифіката.

Але як Кабмін дійшов до такого життя, щоб легалізовувати фактично незаконні забудови, і чиї інтереси стоять за безперечно конгеніальним рішенням уряду, в мін‘юсті, на жаль, не уточнюють. А шкода…

Втім, самовільним забудовникам варто все ж таки врахувати, що прийняття урядом постанови не звільняє забудовників від адміністративної відповідальності за самовільне будівництво будинків та споруд, яка передбачена статтею 97 Кодексу про адміністративні правопорушення, і тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хоча, визнаємо, сплата такого «шаленого» штрафу у порівнянні з вартість сьогодні нерухомого майна, яке поставлене на «кон», є сміховинною.

Не дуже переконливою виглядає також запобіжна норма, передбачена в законодавстві, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може настати лише за рішенням суду, який визнає його за особою, що здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці. Адже український суд – найгуманніший суд у світі, особливо для тих, хто має змогу «поколядувати» в кабінеті судді.

Во істину, в цікаві часи живемо, панове. 

Володимир Іванов, УНІАН-право

УНІАН в Google News