У Криму Томенка спустили з небес на землю

Акустика у печері справді унікальна... Тут очищаються дихальні шляхи людини… Це справжній рай для алергетиків… Балаклавська бухта недарма вважається природнім чудом України...  Мандрівка по Криму

Загартовані степовими південними вітрами Херсонщини і комарами Миколаївщини журналісти на чолі з ініціатором акції “7 природних чудес України” Миколою Томенком цього разу відвідали, мабуть, найбільший резервуар природних див – Кримський півострів.

Часу мало, а природних об’єктів вдосталь, і треба встигнути ознайомитися з усіма. Тут на допомогу приходить гелікоптер. Займаємо місця у салоні МІ-8, сідаємо поближче до ілюмінаторів і готуємося до споглядання див. Крим з висоти пташиного польоту – яскраве видовище. В цілому Кримський півострів можна назвати одним великим природним чудом. Море, гори й субтропічний клімат протягом мільйонів років “вибудовували” його архітектуру, утворюючи гроти і каньйони, печери і бухти.

Перший об’єкт – гірський масив Кара-Даг, що розкинувся поблизу Коктебеля. Кара-Даг (Чорна гора) – стародавній погаслий вулкан, що діяв 120–160 млн. років тому. Його обриси нагадують уламок величезного стовбура, вкритого корою з глибокими тріщинами. Обривисте побережжя гірського масиву має безліч затишних бухт. У кам`яних статуях гори Карагач (Чорне дерево) вгадуються казкові фігури короля і королеви, їх свита і трон. Схил хребта Кок-Кая (Зелена скеля) з боку Коктебеля нагадує профіль поета і художника Максиміліана Волошина. Красу Кара-Дагу у своїх творах оспівували Паустовський, Цвєтаєва, Грін, закарбували у своїх полотнах Волошин та Айвазовський.

Символом Кара-Дагу вважають Золоті ворота – скелясту арку, що стоїть у 80 метрах від берега. Туристи часто здійснюють морські прогулянки узбережжям Кара-Дагу на невеличких катерах, які пропливають крізь Золоті ворота. Існує легенда, якщо під час такої прогулянки кинеш монетку і вона досягне стінки воріт і задзеленькає, то здійсниться будь-яка найзаповітніша мрія.

З 1979 року Кара-Даг входить до складу державного заповідника з однойменною назвою, і займає площу в 28 квадратних км, від Коктебеля до селищ Щебетовка і Курортне. Вищих квіткових рослин у всьому Криму налічується 2400 видів (окрім, мохів). І майже половина цього видового складу (47% або 1170 видів) представлена на Кара-Дазі. Тут зустрічаються такі види рослин, які відносять до локальних ендеміків, тобто вони живуть тільки на Кара-Дазі і ніде більше в світі.

Отже кілька разів облетівши Кара-Даг і намилувавшись його видами, вирушаємо до Мармурової печери. Мармуровою її назвали не випадково. Поряд і кар’єр Мармуровий, і село Мармурове, адже тут знаходяться виходи мармуроподібного вапняку – закам’янілий давній рифовий поліп, порода якого устилає плато.

– Унікальність печери в тому, що вона облаштована як екскурсійний комплекс у первозданному природному вигляді, – розповідає директор центру спелеотуризму “Онікс-тур” Олександр Козлов. – З дня відкриття у жовтні 1987 року тут нічого не змінилося. Крім інженерних доріжок ми нічого не додали. Нічого не обламано, не написано, не винесено. Усі іноземні групи спелеологів, які бачили багато печер, відвідавши Мармурову печеру відверто сказали, що ніде у світі нема залів з таким наповненням, акустикою, дизайном побудови доріжок.

Акустика у печері дійсно унікальна. Не дарма тут проходять цілі фестивалі духової і джазової музики. Раніше сюди приїжджали по 15-20 колективів з усього СРСР, а також з-за кордону. Хоча труднощів багато, особливо з духовими інструментами. Зазвичай, музичні інструменти спроектовані на температуру +16-18°, а в печері постійна стійка температура +9°, тож тривалий час треба розігрівати інструмент.

Печера – це живий організм, в ній все росте, рухається або руйнується. Світ карстових печер розвивається в темряві лише за допомогою води. Про те, що капля камінь точить, ми чуємо з дитинства, але коли ти на власні очі бачиш всю ту застиглу в камені красу, то розумієш, що так майстерно відточити камінь здатна лише природа. Перед нами постають казкові герої, ажурні ванночки з водою, кам’яні водоспади, каскад гурових озер, унікальні геліктитові й коралітові квіти. Десь здалеку тихо лунає музика: в одному залі – “Лускунчик” Чайковського, в іншому – “Болеро” Равеля.

– Відмінність полів на землі була закладена не в живих організмах, а ще в цих набіглих формах, – повідомляє Козлов. – У кожному сталактиті є дірочка, через яку тече вода. В сталагміті такої дірочки немає. Зливаючись вони утворюють сталагнат.

До речі, це поєднання відбувається досить повільно, сталактити ростуть зі швидкістю лише декілька мікронів на рік.

Мармурову печеру можна використовувати і як рекреаційно-лікувальний центр. Тут настільки легко дихається, бо повінню відсутні будь-які алергени. У печері очищаються дихальні шляхи людини і виходить все те, чим ми надихалися “на землі”. Це справжній рай для алергетиків.

Продовжуємо нашу мандрівку … і летимо до невеличкого кримського міста Балаклави, що під Севастополем. Балаклавська бухта недарма вважається природнім чудом України. Вузькою півторакілометровою стрічкою вдається вона в сушу, відділяючись від моря невеличким входом. Тому з боку відкритого моря гавань взагалі не видно. Вода тут прозора і чиста, навкруги зарості кримської сосни і ялівця, багатий підводний світ. Не дивно, що місцем відпочинку бухту обрали драйвери, а також яхтсмени з різних куточків світу, чиї яхти пізно ввечері заходять у бухту на відпочинок, а зранку знову борознять простори Чорного моря.

Балаклава тривалий час була закритим містом. І не випадково. Тут перебував надсекретний завод з ремонту підводних човнів. Цей стратегічний об`єкт, єдиний в світі за своїми масштабами, почав будуватися в 1957-му році під особистим контролем Берії. За розрахунками фахівців, споруда могла витримати ядерний удар, по силі рівний п`яти, нанесеним Хіросімі. Приміщення заводу видовбувалося в скелі і покривалося залізобетоном. Комбінований водний підземний канал міг вміщати 7 підводних човнів і при необхідності ремонтувати їх. Тепер завод став філіалом Музею Озброєних сил України і всі туристи залюбки можуть подивитися на колишній надсекретний радянський об’єкт.

– Крим це своєрідний півострів див, тут диво межує з дивом, – пропливаючи повз мис Айя ділився своїми враженнями ініціатор акції “7 природних чудес України” Микола Томенко. – Складніше тут буде і експертам, які повинні визначати номінантів від Криму на 21 чудо. Мармурова печера є перспективною, в ній присутня і туристична складова, і навчальна, і оздоровча. Вона має безмежний потенціал, і експлуатується недавно. Це один з найсерйозніших конкурентів на “7 природних чудес України”. У низці гірських номінантів найбільш переконливим є Кара-Даг.

Мандрувала Олена Бєляєва

УНІАН в Google News